Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:42

Захід вітає «судові» зміни до Конституції, а українські правозахисники попередили про недоліки

Ухвалені Верховною Радою зміни до Конституції України стосовно судової реформи зберегли старі способи тиску на суддів. Про це йдеться у статті правозахисника Галини Койнаш опублікованій аналітичним центром Atlantic Council.

Експерт, серед іншого, зазначає що Рада проігнорувала застереження з приводу змін, які раніше висловлювались правозахисниками з платформи «Правозахисний порядок денний» та громадською платформою «Реанімаційний пакет реформ».

«Викликає розчарування, коли політики використовують беззаперечну потребу у судовій реформі для проштовхування змін, які заморожують реальні проблеми та перешкоджають необхідним реформам», – пише Койнаш, яка є членом Харківської правозахисної групи.

Напередодні у «Реанімаційному пакеті реформ» назвали такі основні недоліки пропонованого на розгляд ВР проекту:

  • голови судів і їхні заступники часів Януковича, які звикли виконувати політичні вказівки, зможуть ще шість років залишатися на своїх посадах, при цьому всупереч Конституції президент виписуватиме їм посвідчення;
  • не передбачено жодного оновлення апеляційних судів, якщо й будуть вакансії, їх зможуть зайняти лише судді з суддівським стажем мінімум п’ять років;
  • судді, які були призначені на п’ять років за часів Януковича, для безстрокового призначення будуть проходити не конкурс на рівні з іншими фахівцями, який дозволить відібрати кращих, а лише кваліфікаційне оцінювання;
  • громадськість не матиме ефективних важелів впливу на добір та оцінювання суддів: висновки новоствореної Громадської ради доброчесності не матимуть вирішального значення для кваліфікаційного оцінювання суддів за критерієм доброчесності, вона не матиме жодного впливу на конкурси на вакантні посади в місцевих судах; склад кваліфікаційної комісії суддів розширюється, але не за рахунок представників громадськості;
  • законопроект хоч і передбачає створення Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції, але відкладає це на невизначений час; статус цього суду не містить додаткових гарантій незалежності (особливий порядок добору, підвищені зарплати, свій бюджет тощо);
  • значно обмежується право на відеозапис відкритого судового засідання.

А у платформі «Правозахисний порядок денний» заявили, що «зміни до Конституції у частині правосуддя у проекті містять істотні недоліки та несуть неабиякі ризики, які не можна виправдати навіть передбаченими у тексті позитивними новелами».

«Правозахисні організації наголошують, що, виписуючи зміни до Конституції виключно із міркувань «good governance» та забуваючи про права людини, можна побудувати диктатуру, яку досить часто цей самий «good governance» блискуче забезпечує», – зазначили у платформі.

Суд не може бути інструментом втілення політичних настроїв влади або населення

«Хочемо особливо наголосити, що усі зміни до Конституції в частині правосуддя мають втілювати ідею незалежності судової влади від інших гілок влади... Суд не може бути інструментом втілення політичних настроїв влади або населення – він має працювати виключно на основі норм права», – також відзначили у плтаформі.

Натомість затверджені Верховною Радою зміни до Конституції у частині правосуддя привітали дипломати різних країн.

«Історичний день. Вітаємо затвердження Радою конституційних поправок стосовно судової реформи; великий крок вперед на європейському шляху України. США готові підтримувати реалізацію і подальшу роботу щодо перетворення судової влади на незалежну, підзвітну та ефективну структуру», – зазначив посол США в Україні Джеффрі Пайєтт.

«Це важливий прогрес. Ефективне втілення гратиме ключову роль у відновлення довіри громадськості», – відзначила посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф.

«Зміни з приводу судової реформи ухвалені Радою, означають, що в Україні тепер існує незалежний суд. Це значне досягнення», – твітнув генсек НАТО Єнс Столтенберг.

«Це важлива база для дуже необхідних судових реформ», – твітував Крістіан Донс, посол Данії в Україні.

За внесення змін до Конституції проголосували 335 депутатів, серед яких фракції коаліції, БПП і «Народний фронт», також здебільшого «Опозиційний блок» – розповідає «УП».

На цю ж тему:

03.06.2016
Лобізм інтересів адвокатського корпусу – експерти про судову реформу

Генпрокурор може бути взагалі без юридичної освіти, а захисник – лише зі спеціальною освітою і «корочкою» – правозахисник Чемерис далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG