Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 12:09

В офісі представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ створюють спеціальну місію, щоб вивчати ситуацію з правами журналістів у анексованому Росією українському Криму

В офісі представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуні Міятович під час зустрічі з очільниками медіаорганізацій України та Росії 30 травня ухвалили рішення про створення спеціальної місії, щоб вивчати ситуацію з правами журналістів у анексованому Росією українському Криму. Увійти до неї висловили готовність представники українських медіаорганізацій, Міжнародної федерації журналістів, а також Спілки журналістів Росії.

Як повідомляє прес-служба Незалежної медіа-профспілки України, ініційована місія має намір заручитись підтримкою влади України та Росії і працюватиме над вирішенням низки інших питань, пов'язаних із роботою в анексованому Криму, зокрема й логістики. У прес-службі також передають слова Дуні Міятович про те, що вона «бажає створити не місію заради місії, а таку інституцію, яка була б здатна зібрати об’єктивну інформацію».

Віденські домовленості

Робота над створенням місії розпочнеться найближчим часом. У липні уповноважена ОБСЄ з питань свободи ЗМІ має намір прибути до Києва, серед іншого і для обговорення цього питання.

Зацікавленість у створенні такої місії і участі в ній висловила Міжнародна федерація журналістів. Усіляко сприяти їй пообіцяли голова Незалежної медіа-профспілки України Юрій Луканов і перший секретар Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.

Про готовність взяти участь у роботі місії заявили і члени Спілки журналістів Росії. «Одним із підсумків зустрічі стало обговорення перспектив російсько-українського діалогу, зокрема, і продовження творчих і освітніх програм, а також підготовки місії представника ОБСЄ у Криму, в якій також візьмуть участь журналісти, які працюють у Криму», – повідомила на сайті СЖР її секретар Надія Ажгихіна.

За її словами, в рамках зустрічі в офісі ОБСЄ представники медіаорганізацій України та Росії також домовилися співпрацювати у питаннях безпеки та професійних стандартів при висвітленні конфліктів. Зокрема, працювати над проведенням спільної конференції на цю тему і розширити спільну програму діяльності молодих журналістів обох країн.

Таким чином можна вже уявити, хто буде моніторити ситуацію з правами журналістів у анексованому Криму, яку, за результатами двох років перебування півострова під контролем Росії, українські правозахисники та експерти називають катастрофічною.

Найбільше запитань у кримських журналістів по обидва боки перешийка виникло до російського Союзу журналістів. І для того є низка причин.

Носії ідеї «російського» Криму…

Із перших днів збройного захоплення півострова представники Спілки журналістів Росії активно підтримували і просували ідею «російського» Криму. Наприклад, секретар організації Ашот Джазоян допомагав створювати кримський осередок СЖР під керівництвом колишніх очільників і членів місцевого відділення Національної спілки журналістів України.

Заяви, які робить секретар СЖР у своїх інтерв'ю, досить суперечливі і відрізняються від кримських реалій. У липні 2014 року він сказав російському інформагентству Regnum, що кримські татари «спокійно сприйняли» російську анексію півострова: «За останні місяці я побував у Криму близько 40 разів і незмінно спостерігав адекватне ставлення кримських татар до «вибору» народу Криму. Там немає серйозних суперечностей, які описують деякі ЗМІ, є певне непорозуміння, але немає відторгнення вибору на користь Росії, там усе сприймається спокійно, зокрема і представниками татарської громади».​

І це при тому, що на той час на півострові вже відбувся масштабний мітинг проти російської анексії під стінами кримського парламенту, який потім вилився у кримінальну «справу 26 лютого» та арешти низки кримськотатарських активістів. А тисячі кримських татар на адмінкордоні з півостровом протестували проти заборони на в'їзд до Криму своєму національному лідерові Мустафі Джемілєву. Потім десятки активістів були арештовані, оштрафовані і отримали умовні терміни за участь в акції, яку російські правоохоронці кваліфікували як «масові заворушення».

У самій СЖР теж заявляють, що Крим – це «Росія», а зауваження українських колег про необхідність поважати територіальну цілісність України і міжнародне законодавство називають «цілеспрямованою спробою зруйнувати діалог журналістів Росії і України і посіяти ненависть і ворожнечу у професійній спільноті».

Цікаві також заяви організації щодо порушень прав журналістів у окупованому Криму. Одна з останніх заяв стосується кримінальної справи, порушеної підконтрольною Росії прокуратурою Криму стосовно кримського журналіста Миколи Семени. «Ми виступаємо проти цензури, в якій би формі вона не проводилась – чи то тиск на журналістів, чи спроба закрити ту чи іншу редакцію. Зокрема, ми завжди відрізняємо цензуру від злочинів, тих чи інших порушень Кримінального кодексу. Це позиція Спілки журналістів Росії», – сказав секретар організації Тимур Шафір.

Чим саме вважають в організації кримінальну справу Миколи Семени – цензурою чи злочином, – зрозуміти неможливо.

…І партнери «Росспівробітництва»

Виступаючи однією зі сторін у діалозі між професійними організаціями на міжнародному майданчику, в СЖР декларують принципи взаємоповаги, пріоритет боротьби за професійні стандарти, допомогу журналістам, які висвітлюють теми конфліктів тощо.

Згодом організація публічно виступила проти пропаганди і засудила російського пропагандиста Дмитра Кисельова. Окрім того, вона висловила «глибоке співчуття з приводу безвідповідальної поведінки» російського актора Михайла Пореченкова на Донбасі в жовтні минулого року, коли він в екіпіровці з написом «Преса» стріляв з кулемета в українських кіборгів із позицій проросійських бойовиків.

Тепер організація підтримала створення місії ОБСЄ з прав журналістів у окупованому Криму. Однак уже через два дні після цих домовленостей із Дунею Міятович СЖР підписує угоду з Російською асоціацією міжнародного співробітництва (РАМС), більш відомою як «Росспівробітництво». Організація була створена 2008 року указом президента Росії і підвідомча російському МЗС.

«Предметом угоди є співпраця сторін у різних галузях діяльності, розвиток громадських, ділових і наукових зв'язків Росії та іноземних держав. Мета – вибудувати довготривалу систему, яка створює довірчу атмосферу і сприяє міжнародному гуманітарному, культурному і діловому співробітництву», – мовиться в повідомленні.

Від імені СЖР угоду підписав його голова Всеволод Богданов, а від РАМС – голова її президії Сергій Калашников, який також є членом Ради федерації Федеральних зборів Росії. Це орган, який раніше дозволив президентові Росії Володимиру Путіну ввести війська в Україну.

Головою президії та заступником голови РАМС є Георгій Мурадов – віце-прем'єр контрольованого Росією уряду Криму, постійний представник Криму при президенті Росії і фігурант санкційного списку Євросоюзу. Він, серед інших, уособлює підконтрольну Кремлю владу в Криму, представники якої причетні до порушень прав журналістів.

Оригінал публікації – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG