Доступність посилання

29 листопада 2016, Київ 21:24

«Посади керівників дипмісій у нас традиційно були предметом торгівлі або ж заохочення «своїх людей»» – Сидоренко

Київ – Новий закон «Про державну службу», який набув чинності 1 травня цього року, передбачає, серед іншого, реформу дипломатичної служби. Адже дія закону поширюється на державних службовців – працівників міністерств і закордонних дипломатичних установ України. Реформа установ міністерства закордонних справ розпочалась на тлі «контрабандного скандалу» (українські дипломати у Словаччині виявились причетними до контрабанди цигарок) і спротиву старої, ще радянської системи дипломатичного управління, як і старих кадрів.


23 травня цього року стало «чорним днем» як для працівників посольства України у Словаччині, так і для МЗС у цілому. Прикордонники Закарпаття напередодні припинили спробу незаконно провезти через кордон до Угорщини в пункті пропуску «Лужанка» понад 56 тисяч пачок цигарок. Цигарки, а також мікроавтобус, у якому намагалися їх вивезти, вилучили. Зокрема, за даними митників, громадянин України, що їхав цим мікроавтобусом через «зелений коридор», подав дипломатичний паспорт та лист «одного з посольств України», що в автомобілі перевозиться дипломатичний вантаж, який, відповідно до конвенції, не має контролюватися.

Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль деталізував цю інформацію: за його словами, на автомобілі з дипломатичними номерами посольства України у Словаччині їхав Сергій Ліщишин, чоловік першого секретаря посольства у Словаччині Оксани Ліщишин, що як член родини дипломата теж має дипломатичний паспорт.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін пообіцяв швидко зробити відповідні висновки, а президент Петро Порошенко звільнив посла України в Словацькій Республіці.

Відповідний указ підписаний 3 червня цього року.

Цей скандал засвідчив, серед іншого, що в Україні корупція дісталась і такої специфічної державної служби, як дипломатична. Щоправда, експерти б’ють на сполох з цього приводу не перший рік: на їхню думку, нинішня українська дипломатія зберігає ті ж проблеми, які були їй властиві останні декілька десятиліть, ще від часу Радянського Союзу, і корупція – не єдина «больова точка», яку фахівці радять видаляти «хірургічним методом».

Так, у червні 2015 року члени Громадської ради при Комітеті у закордонних справах Верховної Ради України обговорили «больові точки» і перспективи проведення реформи дипломатичної служби України. Аналітичні записки у цій сфері підготували фахівці Національного інституту стратегічних досліджень та міжнародного центру перспективних досліджень.

«Ідеального взірця» для реформи не існує – Філіпчук

Василь Філіпчук

Василь Філіпчук

Серед проблем української дипломатії фахівці відзначити, серед інших, безініціативність працівників, повільність функціонування системи, обмеження обігу інформації та низький рівень її захисту, а також бюджетно-фінансові та кадрово-кваліфікаційні проблеми. Крім того, як зауважує експерт Міжнародного центру стратегічних досліджень, фаховий дипломат Василь Філіпчук, специфічна конструкція державної влади, в якій знаходиться українська дипломатія, зумовлює потенційні проблеми у стосунках з іншими органами виконавчої влади.

Для провідних дипломатичних служб світу характерне функціонування в конституційному та законодавчому полі, запровадження державних політик як основи функціонування дипломатичної служби

«Як на мене, не існує ідеального взірця, за яким можна було б реформувати вітчизняне МЗС. Разом з тим, для провідних дипломатичних служб світу характерне функціонування в конституційному та законодавчому полі, запровадження державних політик як основи функціонування дипломатичної служби, розподіл політичних та дипломатичних посад, взаємодія МЗС з іншими міністерствами і відомствами, громадськістю, діловими колами», – зазначив Філіпчук.

На даному етапі, зауважує фахівець, бажано провести в МЗС «тест-реформу» - запровадити нові елементи функціонування МЗС безвідносно до прогресу у впровадженні реформи державної служби, а паралельно – внести зміни до законів про Кабінет міністрів, державну та дипломатичну службу України щодо запровадження практики призначення міністра одночасно першим віце-прем’єр-міністром України. На думку Філіпчука, певних змін потребує і закон про дипломатичну службу – кандидатури керівників МЗС і дипломатичних установ України мають розглядати парламентські комітети у закордонних справ, євроінтеграції, оборони і національної безпеки.

Реформу треба починати з кадрових змін – Сидоренко

Редактор видання «Європейська правда», журналіст Сергій Сидоренко вважає, що завдання номер один для української дипломатії – позбутися радянської системи управління, радянських кадрів, а також кумівства як одного з джерел «дипломатичної корупції». Не має Україна відправляти працювати у дипломатичні місії «посла, який обійняв цю посаду виключно через свої зв’язки, а не через кваліфікацію», пише Сидоренко у статті для «Європейської правди».

У розмові з Радіо Свобода він зазначив, що МЗС багато у чому не відрізняється від інших урядових інституцій, і проводити реформу у цьому міністерстві необхідно у контексті реформування уряду і всієї державної служби. І починати треба з кадрових змін, каже Сидоренко.

Як у РНБО «засилали», «відправляли у вигнання» тих, кого треба було десь прилаштувати, – так і у посольства присилали людей не тому, що вони знають специфіку країни, а тому що «він же хороший чоловік, нехай посидить

«Все-таки в МЗС завжди були осередки, сказати б, спротиву державній машині. Так, у 2013 або на початку 2014 році у МЗС були публічні заяви співробітників проти дій тодішнього режиму (варто згадати заяву тодішнього консула в Туреччині Богдана Яременка – ред.). Але це не означає, що там нема старих кадрів. І найперше у процесі реформи хотілось би провести зміну послів. Посади керівників дипмісій у нас традиційно були предметом торгівлі або ж заохочення «своїх людей». Свого часу як у РНБО «засилали», «відправляли у вигнання» тих, кого треба було десь прилаштувати, – так і у посольства присилали людей не тому, що вони знають специфіку країни, а тому що «він же хороший чоловік, нехай посидить», – розповідає Сидоренко.

На «дипломатичному фронті» кадри вирішують все– фахові дипломати

Павло Клімкін

Павло Клімкін

Реформа української дипломатичної служби буде рівнятись на європейські зразки, повідомив очільник МЗС Павло Клімкін. За його словами, він доручив керівникам закордонних дипломатичних установ уточнити розподіл обов'язків та посадові інструкції всіх працівників, тощо. Не менш важливо, як зазначає міністр, налагодити комунікації для інформування місцевих політиків і ЗМІ про перебіг подій в Україні.

«Ми всі були на дипломатичному фронті, і те, що зроблено – це і нормандський формат, і успіх по безвізовому режиму, це наше просування по «європейському треку»… і захист наших політв’язнів у Росії та у Криму, перелаштовуючи при цьому дипломатичну службу, створюючи справжню європейську дипломатичну службу», – наголосив Клімкін у привітанні до Дня дипломата.


Він також повідомив, що МЗС разом з незалежними експертами та європейськими консультантами готують низку законодавчих пропозицій, які стосуються запровадження електронної системи обігу і збереження документації, бюджетних питань тощо.

Володимир Огризко

Володимир Огризко

Фаховий дипломат, міністр закордонних справ України (грудень 2007 – березень 2008 р.) Володимир Огризко вважає, що нині український дипломат має більш активно відстоювати інтереси України, виявляти ініціативною публічною особою у країні перебування. Агресія Росії проти України справді перетворила дипломатів на бійців зовнішньополітичного фронту, каже Огризко у розмові з Радіо Свобода.

Вже є певна база і певна кількість думок і пропозицій, які можна було би почати поступово (наголошую, – поступово, бо реформа не є революцією) втілювати

«Для мене є очевидним, що цей час змін настав. До речі, є дуже цікаві, багато обіцяючі пропозиції і в самому МЗС, і у дослідницьких інституціях. Тобто, вже є певна база і певна кількість думок і пропозицій, які можна було би почати поступово (наголошую, – поступово, бо реформа не є революцією) втілювати для того, щоб цей процес реформ був успішно завершений», – зазначив Огризко.

На його думку, серед плеяди послів, призначених на посади після Революції гідності, чимало достойних людей, які гідно і сумлінно виконують свою роботу. Але вистачає і старих кадрів та пристосуванців, що їх необхідно люструвати, зазначив експерт.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG