Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 08:07

Дмитро Медведєв дозволив імпорт у Росію продуктів, які використовують для виробництва дитячого харчування. Чи означає це, що російська ізоляція слабшає, а імпортозаміщення провалилося?

Першого червня прем'єр-міністр Росії Дмитро Медведєв своєю постановою дозволив імпорт у Росію продуктів, які використовуються для виробництва дитячого харчування. Йдеться про м'ясо великої рогатої худоби – яловичину, телятину, а також про м'ясо і субпродукти птиці, сирі, морожені і сушені овочі. Росія дозволить ввезення такої продукції лише «за підтвердження цільового призначення і в межах дозволених обсягів».

​Чи означає це, що російська ізоляція слабшає, а імпортозаміщення провалилося? На головні питання про часткове скасування ембарго спеціально для Радіо Крим.Реалії відповідає російський економіст, радник з макроекономіки гендиректора компанії «Открытие-Брокер» Сергій Хестанов.

– Чому Росія скасувала деякі обмеження щодо ввезення західних продуктів? Імпортозаміщення не спрацювало?

Ціни на продукти зросли, якість впала і в підсумку збиток для всіх перебив можливу користь для окремих підприємств

– Все, як у відомій приказці: «Хотіли, як краще – вийшло, як завжди». Найімовірніше, коли запроваджували контрсанкції, то повністю не прорахували всіх можливих наслідків. Певну дуже слабку стимулюючу дію контрсанкції, звісно, мали, але ціни на продукти зросли, якість впала і в підсумку збиток для всіх перебив можливу користь для окремих підприємств. Щоб російське сільське господарство збільшило виробництво, одних обмежень для західних постачальників недостатньо. Потрібно було, по-перше, провести земельну реформу, щоб підприємства могли легше отримувати землю у власність, по-друге, значно ослабити адміністративний тиск держави.

– Але ж Росія запровадила контрсанкції не проти всієї Європи. Чому не можна було замінити італійський сир, наприклад, швейцарським?

Чимало імпортних товарів так і не зникли з прилавків – просто замаскувалися

– Безумовно, щось подібне російський уряд і зробив, але на це потрібен час, за який сильно девальвував рубль. Імпортна продукція стала занадто дорогою для споживача. Звичайно, частково заборонений імпорт замінила контрабанда: я недавно навіть сфотографував для колекції етикетку білоруського лосося. Часто досить складно визначити країну походження товару, чим користувалося безліч фірм. Так що в певному сенсі чимало імпортних товарів так і не зникли з прилавків – просто замаскувалися.

– З огляду на те, що Росія частково скасувала обмеження саме для дитячого харчування, чи не пов'язаний цей крок з якістю продуктів?

Якщо б теперішня девальвація була сильнішою – скажімо, рубль впав би не в 2 рази, а в 3-4, імпортозаміщення мало б більше шансів на успіх

– Напевно, все так і є. Візьмемо хоча б молочну продукцію, яку виробляють у Росії. З одного боку, багато заводів виявилися відрізаними від сировини, сухого молока з Європи. З іншого боку, через девальвацію рубля знизилася платоспроможність покупців. У підсумку підприємства, які могли б виробляти першокласні молоко, масло і сири, змушені знижувати собівартість виробництва, щоб їхню продукцію купували. Їм доводиться додавати різні консерванти і замінювати інгредієнти. У результаті якість страждає саме через те, що в народу немає грошей. А якщо йдеться про дитяче харчування, то це особливо болюча проблема.

– У кризу 1998 року в народу теж не було грошей, але це не спричинило таких глобальних проблем для Росії. Чому?

– Нинішня криза істотно відрізняється від кризи 1998 року. По-перше, тоді в країні залишалося досить багато незадіяних виробничих потужностей, які можна було навантажити, а зараз їх немає. По-друге, відтоді економіка настільки «одержавилася», тобто сконцентрувалася в державній власності, що закони конкуренції майже перестали працювати. Як не дивно, якщо б теперішня девальвація була сильнішою – скажімо, рубль впав би не в 2 рази, а в 3-4, імпортозаміщення мало б більше шансів на успіх.

Оригінал публікації – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG