Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:11

На місце питання мови і Бандери виходить ставлення до ЛГБТ – Ярослав Грицак


Учасники «Маршу рівності» у Києві, 6 червня 2015 року

Учасники «Маршу рівності» у Києві, 6 червня 2015 року

Разом ми сила, як було на Майдані – крапля до краплі – організатори маршу не скасують захід через погрози

Понад 600 людей зареєструвались для участі у «Марші рівності» ЛГБТ-спільноти. Організатори заходу напрацювали план безпеки і реагування, адже з боку радикальних організацій лунають відверті погрози. Сам марш є єдиним публічним заходом в рамках міжнародного форуму «Київ Прайд 2016», до цього протягом тижня відбуваються виставки, кінопокази та лекції. Учасники маршу своєю ходою хочуть привернути увагу суспільства саме до питання безпеки представників ЛГБТ-спільноти. Попри те, що проведення такого заходу відповідає вимогам українського законодавства, петиція до київської влади з вимогою заборонити дійство набрала за тиждень понад 13 тисяч голосів.

З агресивними заявами щодо проведення заходу ЛГБТ-спільноти виступили такі організації, як «Правий сектор» та «Добровольчий рух ОУН».

Головною причиною свого обурення називають, зокрема, недоречність таких заходів під час війни.

В коментарі Радіо Свобода Микола Коханівський, голова Проводу «Добровольчого руху ОУН», наголосив, що вважає силовий метод протидії маршу правовим. На його думку, демократія – це влада більшості.

«Більшість категорично проти, щоб «збоченці» демонстрували свої «збочення» публічно. Відповідно, якщо більшість проти, вони не мусять цього робити. Можна судом або ще якось заборонити цей похід. Якщо цього не відбуватиметься, відповідно, обурені громадяни мають право на силовий спротив беззаконним проявам «збочень», – стверджує Микола Коханівський.

Не всі праві націоналістичні організації поділяють такі думки. Дмитро Різниченко, активіст Майдану, боєць батальйону «Донбас», який зараз представляє рух «Новий вогонь», поширює у заяві організації таку думку.

«Ми вважаємо помилковим намагання протидіяти проведенню цього параду, але й долучатися до нього не маємо ані найменшого бажання – там будуть європейські й українські політики, поліція, натовпи ліберальних активістів і т. д., тобто і без нас є кому марширувати і захищати. От хай і марширують собі на здоров’я», – мовиться в повідомленні організації.

«Чим більше людей, тим безпечніший марш» – організатори

«Марш рівності» – це один з заходів міжнародного ЛГБТ-форуму «Київ Прайд 2016». Всі інші заходи (лекції, виставки, кінопокази, дискусії) є закритими, їх відвідують лише представники спільноти. Тільки марш є відкритим публічним заходом. Він відбувається в Києві вп’яте, і щороку ситуація із нападами повторюється.

Для участі в ньому охочі реєструються на сайті, де їх інформують про можливу небезпеку та ризики. В марші візьмуть участь іноземні делегати, волонтери, депутати та дипломати. Цього разу організатори вирішили не обмежувати кількість учасників, як у попередні роки.

«Цього разу ми вважаємо, що чим більше людей, тим безпечніший марш. Тому що разом ми сила, можна й так сказати. Як було на Майдані – крапля до краплі», – зазначає Руслана Панухник, голова департаменту безпеки «Київ Прайд 2016».

Минулого року такий марш проводився на Оболонській набережній і був зірваний нападниками. Учасників закидали шумовими гранатами та побили. Були серйозно поранені і правоохоронці.

Організатори беруть до уваги всі заяви і погрози, координують свої дії із правоохоронцями і розробляють максимально безпечний план проведення заходу, проте захід скасовувати не збираються. Втім, місце проведення поки ще не розголошують.

Марш покликаний підняти суспільну дискусію довкола проблеми безпеки ЛГБТ-людей, заявляють організатори, а також привернути увагу до ухвалення антидискримінаційних законів.

Основні сподівання в учасників «Маршу рівності» – на професійну роботу правоохоронців. Громадський порядок охоронятимуть близько 6,5 тисяч поліцейських, заявляє начальниця Нацполіції Хатія Деканоїдзе.

Кому вигідний резонанс?

Конфлікт навколо ЛГБТ-спільноти є неминучим і прогнозованим, зазначає історик, публіцист, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак.

Він відбувається у всьому світі. У цьому конфлікті вже немає різниці між заходом, сходом чи різними релігійними віруваннями. Люди поділяються на тих, хто «за» і «проти» у питанні ставлення до гомосексуалів, зазначає історик.

Колись було питання мови і Бандери. Ці проблеми згасають, на їхнє місце виходять питання ЛГБТ

«Колись було питання мови і Бандери, яке зараз майже вже затихло. Останні дослідження показують, що в Україні кількість людей, які вважають, що статус російської мови становить проблему, – рівно нуль відсотків зараз. Ці проблеми згасають, на їхнє місце виходять питання ЛГБТ», – підкреслює Ярослав Грицак.

Позиція журналіста Сергія Грішина щодо цього питання викликала широке обговорення в мережі. Сергій зазначає, що медійний розголос і скандал навколо події є вигідний обом сторонам – як організаторам маршу, так і радикальним організаціям.

Це завжди привід мобілізації прихильників

«Для маргінальних організацій, які нічим більше не займаються, окрім як закликають «йти бити геїв», це завжди привід мобілізації прихильників. Це активно завжди висвітлюється у ЗМІ, і вони це використовують. Якщо говорити про організації, то вони є некомерційними і живуть, в тому числі, за рахунок міжнародних грантів. Люди, які отримують гранти на просвітницьку роботу щодо ЛГБТ, використовують це для того, щоб показати, що є ще над чим працювати і не все відбувається так, як їм би того хотілось. Відповідно, з’являються нові програми, гранти і так далі», – пояснює в коментарі Радіо Свобода свою позицію Сергій Грішин.

«Що нам сміття і бруд? Тільки б без «маршу рівності»

Петиція на сайті Київради щодо заборони проведення «Маршу рівності» за тиждень набрала понад 13 тисяч підписів. Для розгляду петиції необхідно набрати 10 тисяч підписів.

Між тим, у прес-службі Київської міської ради Радіо Свобода пояснили, що перед тим, як виносити питання на обговорення у міськраді, його узгоджують у комісіях, чого поки що зроблено не було.

В той же час, наприклад, петиції про заборону будівництва в історичному центрі Києва збирають трохи більше ніж 100 голосів, за встановлення достатньої кількості урн у Києві – 242 підписи, за надання житла учасникам бойових дій взагалі лише 62 підписи.

Марина Соловйова, адвокат, активістка, яка бореться із незаконними забудовами, зазначає, що підтримка киянами звернень щодо протидії забудовам невелика через розпорошеність голосів. Проте активно до правозахисної роботи долучаються, зокрема, і представники ЛГБТ-спільноти.

«Марш рівності» – це не тільки про ЛГБТ-спільноту, це про права людини перш за все, зауважує Марина Соловйова.

На цю ж тему:

06.06.2016
«КиївПрайд-2016»: право на безпеку

7 червня у Києві стартує міжнародний ЛГБТІ-форум далі

07.06.2016
Підтримка владою толерантності позитивно впливатиме на українців – європарламентар

«Розмаїте суспільство є більш процвітаючим та стабільним, це ми бачимо у світі всюди» далі

07.06.2016
Троє проти Деканоїдзе: чи дійсно поліція посварились через ЛГБТ?

Охороняти порядок під час масових заходів – наш посадовий обов’язок – речниця поліції Києва далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG