Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:11

«Я постійно спілкуюся з кримчанами. Спершу шукають українське, потім білоруське, а потім уже російське» – Стариш

Сергій Мокрушин

Що хорошого відбулось у окупованому Росією українському Криму за останні два роки і кому там стало жити краще? Про це говоримо з головою громадської організації «Чистий берег. Крим» Володимиром Гарначуком і кримським політологом, який переїхав на материкову Україну, Олександром Старишем.

​Причиною ефіру стали листи і дзвінки радіослухачів. Вони були дуже різними: і скарги на нелегке життя, і звинувачення в тому, що ми упереджено подаємо інформацію. Але ми нічого не прикрашаємо і не драматизуємо, тому прямо зараз послухаємо фрагменти ваших дзвінків.

КРИМЧАНИ ГОВОРЯТЬ

– Відразу воно було непогано, здавалося б. Ціни були набагато нижчі... Але зараз дуже важко. Ціни ростуть щодня, щогодини. Ідеш в магазин – тисяча рублів, а йдеш із торбинкою маленькою.

– Щоб ви хоч іноді, хоч якось говорили і про іншу сторону медалі. Ну не можна так, розумієте. Вас дуже мало слухають у Криму – їм навіть не цікаво. Кілька місяців тому я питав – ну так, іноді слухаємо. А зараз – ну все в одну сторону. Людина зараз живе в мирі – це найголовніше.

– Багато пенсіонерів у Євпаторії виходять на ринок торгувати, продавати майно. Хоч якісь копійки заробляти, щоб вижити. Вони обіцяли золоті гори нам, мовляв, будемо, як в Арабських Еміратах... Де це? Ціни великі, на тисячу рублів нічого не купиш.

– Через те, що в небі літають вертольоти, літаки Росії, Крим не страждає. Навпаки – нас літаки Росії оберігають. Тож не треба нести всяку нісенітницю. Менше базікайте! Це ви – вигнанці, це ви – невдахи. Вас гнали з Росії, вас гнали з Криму, і ви тепер несете тюльку з Києва.

– Припиняйте свою дурну пропаганду американську. Навіть смішно слухати, що ви там несете. Я просто іноді потрапляю на вас, і просто противна однобокість ваша.

– Ось такі у нас різні радіослухачі. А зараз пропоную послухати коментар депутата підконтрольного Росії парламенту Криму Сергія Шувайникова про те, що позитивного сталось на окупованому півострові.

Сергій Шувайников

Сергій Шувайников

Сергій Шувайников: «Позитивне – це політична перспектива, політична стабільність. Позитивне – це стабільність у міжнаціональних стосунках. Це те, що сьогодні соціальний захист для наших пенсіонерів гарантований державою, і немає жодних перекосів. Позитивним є те, що вдається вирішувати найскладніші проблеми за участі державної та федеральної «влади»: це і блекаут енергетичної незалежності, і транспорт... Будівництво доріг, будівництво мосту через Керченську протоку. Позитивне – те, що у людей при всіх недоробках, недоліках, які зараз існують, є позитив, вони оптимістично налаштовані на майбутнє. Позитивним є те, що ми віримо, що в будь-який момент у важкій ситуації нам допоможе керівництво Росії».

– З нами на зв'язку голова громадської організації «Чистий берег. Крим», активіст Володимир Гарначук і політолог Олександр Стариш. Володимире, перше запитання до Вас: Сергій Шувайников сказав, що головне, що у людей є «позитив». На Вашу думку, чи є він? І що взагалі хорошого відбулося за два роки?

Володимир Гарначук

Володимир Гарначук

Гарначук: Я згоден у тому, що в Криму зараз встановилася стабільність, але мені дуже сумно бачити, що ця стабільність поступово перетворюється на застій брежнєвського відтінку. І тут якраз важливо говорити про те, що «чиновники», які отримали «владу» в Криму, фактично стали плювати на кримчан. Це проявляється у вигляді публічних протестів проти того, що відбувається в Криму. Люди запитують: якщо в Україні була корупція, розграбування прибережних земель, закривали доступ до пляжів, до моря, то що змінилося зараз? Якщо ми подивимось без емоцій, то я вам відповім – нічого не змінилось. Тому це викликає невдоволення людей. І вони ставлять ці запитання спочатку місцевим «чиновникам», які вдають, що нічого не відбувається. Потім ідуть на вищий рівень, і коли вже надходять листи, наприклад, в адміністрацію президента, звідти вони знову спускаються на регіональний рівень, але заходи не вживають, і це, звісно, дратує. З позитивного – люди почуваються вдома, це переважна кількість кримчан відчуває. Але подив викликає у людей кадрова політика, яка проводиться федеральною владою в Криму – це незаперечний факт.

– Що має статися з кадровою політикою, на Вашу думку? Чи має зміниться принцип формування влади? У чому конкретно проблема?

Ті люди, які були, змінили значки з «Партії регіонів» на «Єдину Росію», портрети Януковича – на Путіна. Ось і всі зміни, які відбулись у Криму

Гарначук: Проблема – в консервативній політиці президента, яка дуже неохоче розлучається з призначенцями біля керма кримської «влади». Пан Меняйло, пан Аксьонов, Константинов і Белавенцев – основні фігуранти, які залежать від волі президента Росії. І якраз відчуття цих людей, що їх у будь-якій ситуації прикриють, породжує проблеми. Коли люди розуміють, що у них немає конкуренції, вони не відповідають перед кримчанами... Вони ж прямо кажуть, що у них є керівник, і перед ним вони відповідають. Але вибачте, будь ласка, а перед кримчанами відповідати що, не треба? Я вважаю, що причина саме в цьому – що федеральна влада пустила ситуацію на самоплив, боячись, що її звинуватять у тому, що є неефективними управлінцями в Криму, які розвалили справу. Україна, я так розумію, теж дуже уважно стежить за тим, що відбувається в Криму... Але нічого не відбувається, на жаль, жодних кадрових змін. Ті люди, які були, змінили значки з «Партії регіонів» на «Єдину Росію», портрети Януковича на стіні замінили на Путіна – ось і всі зміни, які відбулись у Криму.

– Як Ви думаєте, чому саме так сталось? Чому не очистили владу, як цього очікували кримчани?

Гарначук: Я спостерігав це все зсередини, коли це відбувалось. Це було одним з основних запитів людей – повна зміна регіональної влади. Всі прекрасно розуміють, що ці товариші нічого не вміють робити, окрім як красти. Цього не сталося з однієї простої причини: на момент «переходу» Криму до Росії федеральна влада просто боялась бунту регіональної еліти. Тому була обрана консервативна модель – грубо кажучи, обмінюємо вашу лояльність на пости в новій владі. Але тепер бунт регіональної еліти, напевно, не страшний.

– Чому зараз це не змінюється?

Гарначук: Президент просто не хоче змінювати керівників. Багато хто мав піти зі своїх посад, але їх тримають, тому що вважають, що вони мають заслуги перед Росією у вигляді «повернення» Криму.

– Олександре, а як Ви думаєте, що хорошого відбулось у Криму? І що Ви можете сказати про проблему незмінності «влади» в Криму, про яку казав Володимир? Як вона може вирішитися?

Олександр Стариш

Олександр Стариш

Стариш: Я думаю, що з чинним президентом Росії навряд чи ця «еліта» зміниться. Чому? Тому що була конкретна домовленість між конкретними людьми, які незадовго до цього давали присягу на вірність Україні і потім раптом, фактично, зрадили. Саме на таких і була зроблена ставка Кремля. Тому очікуваної ротації... Я взагалі не дуже розумію, хто цієї ротації очікував? Може бути, невеликий прошарок місцевої інтелігенції, тому що основна маса населення взагалі була не в курсі – вони все дізнавалися постфактум. Поняття «демократичні вибори» і нинішній московський режим не дуже між собою пов`язані. Фактично 15-16 років при владі одна і та ж людина, править одна партія. Вони не налаштовані на зміну ні регіональних, ні національних еліт.

– І все-таки, головне питання нашого ефіру: що доброго сталось у Криму за останні два роки?

Стариш: Я думаю, що запитання не дуже коректне. Що брати за систему координат, за точку відліку?

– Якість життя. Кримчанам стало краще жити?

Стариш: Якщо брати подушний прибуток, то, може бути, стало і світліше. Але якщо брати основні цінності – свободу особистості, громадянина, суспільства, то тут навіть обговорювати нічого, в цьому плані Україна набагато далі пішла від Росії...

– Ми бачили, що недавно відбувалося в Алушті – затримання депутата і учасників зустрічі. Не пам'ятаю, щоб таке раніше було. А в цілому, це ж не тільки подушний прибуток, це ще й медичне обслуговування...

Вони чекали цієї жорсткої руки, сподіваючись, що вона наведе порядок серед кримських чиновників-корупціонерів. Але нічого не змінюється, адже механізм змін полягає у свободі вибору

Стариш: Якщо брати грошове забезпечення і якщо врахувати специфіку Криму – більше третини населення – пенсіонери, причому йдеться не про рядових пенсіонерів на кшталт учителів, інженерів, двірників. Це була радянська номенклатура, тобто всі силові відомства на чолі з керівною КПРС. Чому в Криму так багато сталіністів? Та тому що вони самі з цієї системи, ці пенсіонери. Вони в ній виросли, сформувались, у ній же і пішли на пенсію. У них вже виросли діти і внуки, тому ці ідеї поділяють дуже багато, на жаль. Багато сповідують саме тоталітарну систему управління, їх все влаштовує. Вони якраз чекали цієї самої жорсткої руки, сподіваючись, що вона наведе порядок серед кримських чиновників-корупціонерів. Але виявилося, що нічого не змінюється, адже механізм змін полягає у свободі вибору. А цієї свободи Кремль дати не може ніяк, навіть в Росії.

– А зараз пропоную послухати думку іншого політолога – Андрія Самброса. Він залишається на території півострова. Ми запитали у нього, що ж позитивного відбулось у Криму за останні два роки.

Андрій Самброс: Почалась реалізація кількох інфраструктурних проектів. Якщо розглядати російський політичний проект Криму, то їх можна оцінювати, звісно, в колективному світлі. В першу чергу потрібно сказати про реалізацію електричного мосту і про те, що розпочалися заходи федеральної цільової програми. Це пов'язане з реалізацією ремонтних робіт, численних реконструкцій в навчальних закладах, лікарнях...

Кому стало жити добре, а кому стало жити погано? Силовики і військові стали себе почувати набагато краще, бюджетники – частково або тимчасово, зараз складно підбивати підсумки. Для підприємців життя однозначно ускладнилося, але не в фінансовому вимірі, а в тому, що їм довелося переходити на зовсім інші рейки, в першу чергу – законодавчі, і звикати працювати в «новій країні». Кому ще стало гірше жити? Напевно, всім, хто так чи інакше брав участь в політичному житті України в Криму, хто якось пов'язував своє майбутнє з так званими вільними професіями, які вимагають відкритості кордонів, хто хотів продати свій товар в сфері інформаційних послуг і так далі.

– Всі співрозмовники говорять про те, що свободи в Криму стало менше. Чи виправдовується тут вираз, що без свободи слова і обіцяна ковбаса дешевою не буде? Володимире, як Ви думаєте?

Економіка і свобода дуже взаємопов'язані в сучасних суспільствах. Свобода є необхідним елементом для реалізації прав особистості і бізнесу

Гарначук: Я думаю, що економіка і свобода дуже взаємопов'язані в сучасних суспільствах. Ми не говоримо про архаїчні суспільства, де був монарх, який вирішував усі питання. Але в сучасному суспільстві свобода є необхідним елементом для реалізації прав особистості і бізнесу, в першу чергу. У Росії я з цим спостерігаю великі проблеми. Ми бачимо, що затикається рот будь-якій опозиції, яка питає про те, яким чином розподіляються гроші і ресурси країни, чому вони з'являються в кишенях еліти, і при цьому немає жодних розслідувань. Крим є лакмусовим папірцем, а проблеми, які були при Україні, зараз стали набагато більш опуклими. До того ж, чиновники, які не звикли працювати в російському правовому полі, та ще і з низькою кваліфікацією, просто не можуть і не вміють працювати з російським законодавством. Тому свобода тут обов'язково потрібна, вона дозволяє проводити не негативний відбір, а нормальний природний відбір кадрів. Тільки такий шлях, на мою думку, приведе до успіху.

– Олександре, а Вам як здається, чи можливий добробут суспільства без гарантованих свобод?

Стариш: Звісно, це безпосередньо взаємопов'язані феномени, і очікувати тут якогось покращення просто підстав жодних немає. Єдине, що я хочу в цій ситуації підкреслити: коли кандидат економічних наук, лідер Росії ухвалював рішення про окупацію Криму, він випустив із поля зору той факт, що Росія – це дуже жорстка тоталітарна система в плані управління державою, вона на момент окупації дуже залежала від імпорту продуктів. Тому не очікували санкцій нібито, але ця близькість аналітиків, які допомагали головнокомандувачу ухвалити таке рішення, принесла зараз ось такі плоди... Я постійно спілкуюся з кримчанами, буквально кілька днів тому зустрічалися з людиною, яка приїхала з Криму. І вона каже, що відсотків 75-80 людей, які приходять на ринок, запитують, чиє виробництво. Спершу шукають українське, потім білоруське, а потім уже російське.

Оригінал публікації – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG