Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 20:04

«Порошенко увійшов в альянс з певними сумнівними і явно корумпованими групами з ідеєю «родинної солідарності» мафіозного типу» – Svenska Dagbladet

Найпопулярніше періодичне видання Швеції Svenska Dagbladet містить доволі розлогий репортаж з України подружжя Бернерів – відомих шведських дипломатів і політологів. Американський тижневик Newsweek застерігає ЄС щодо можливого послаблення санкцій проти Росії. Найбільший часопис Франції Le Monde повідомляє деталі арешту в Україні 25-річного громадянина Франції з арсеналом зброї.

Найбільший часопис Швеції Svenska Dagbladet публікує статтю «Бернери в Україні: війна і корупція чи реформи?». Тут йдеться про подружжя відомих шведських дипломатів, політологів і науковців Бенедикти і Ор'яна Бернерів, які відвідали Україну, надіславши свій репортаж з країни, як пише газета, де вторгнення Росії продовжує впливати на щоденне життя. При цьому допомога Заходу допомагає розв'язати кризу. Автори статті зазначають, що українці багато говорять про війну на Донбасі. Для української економіки війна є надзвичайно вартісною як через витрати на потреби війська, так і через обережність інвесторів, коли йдеться про капіталовкладення на півдні і південному сході України. Українсько-російська торгівля зазнала колапсу, а кінця-краю конфліктові, як пише шведське видання, не видно. Українське керівництво, як додає часопис, категорично відмовляється визнавати ватажків сепаратистських угруповань в окупованих Донецьку і Луганську, вважаючи їх маріонетками Кремля. Крім того, український парламент не погодиться на зміни до Конституції, щоб не дозволити бойовикам постійно контролювати окуповані території на сході України, вважаючи, що нині не можна проводити будь-які вибори на територіях, які контролюють подібні до мафії сепаратистські бандформування.

Шведське видання додає, що Росія бажала б проведення виборів на окупованих територіях, щоб контролювати регіон через підконтрольних їй бойовиків. Навіть якщо ці території залишатимуться у складі України, Москва отримає потужний важіль тиску на свого сусіда, а вже тоді проросійська маріонеткова «влада» зможе впливати на політику Києва. Тим часом, як повідомляє подружжя Бернерів, беззаконня широко панує на окупованій частині Донбасу. Цивільні особи, які підтримують Україну, зазнають побиттів та тортур. Війна на сході, як пише шведська газета, призвела до великої кількості біженців, які втекли на контрольовані українською владою території. Таких осіб – від 1,5 до 2 мільйонів. Бернери вказують, що цим людям не дозволяють голосувати в інших регіонах України, бо підозрюють, що вони віддаватимуть голоси за проросійські сили. Разом з тим ставлення українців до Росії кардинально змінилося у негативному напрямку.

Svenska Dagbladet пише, що питання внутрішньої політики, економіка і корупція є основними темами політичних дискусій в Україні. Українські мас-медіа є відвертими та критичними, проте за лаштунками Бернерам видно, що для них існують певні обмеження. Провідні телеканали перебувають під впливом різноманітних олігархів, які мають свої приватні інтереси. Один з українських журналістів, який мав програму, яка критично відгукувалась про Путіна, розповів Бернерам, що програму закрили через тиск з Росії, якого зазнав український олігарх – власник телеканалу, у якого, у свою чергу, є капіталовкладення і бізнес у Росії. Бернери далі зазначають, що навіть у СБУ є люди лояльні до Росії. Далі зазначається, що президент України Петро Порошенко у драматичний спосіб втратив довіру населення. Свідомий цього, як пише шведське видання, Порошенко зараз намагається ще більше тиснути на ключові засоби інформації в Україні. Бернери, з посиланням на інформацію з різних політичних таборів в Україні, пишуть, що Порошенко увійшов в альянс з певними сумнівними і явно корумпованими групами з ідеєю «родинної солідарності» мафіозного типу.

«Війна і корупція чи реформи?»

Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek публікує статтю «Чому Європа і далі мусить тримати санкції проти Росії». Видання пише, що напередодні терміну, коли ЄС має вирішити чи продовжувати далі санкції проти Москви, у таборі країн-членів Євросоюзу панують різні настрої. Наприклад, Італія найгучніше закликає пом’якшити або взагалі скасувати санкції проти Росії. Рим наполягає, що санкції шкодять італійським фірмам, які мають бізнес у Росії. І ось, як пише тижневик, італійський прем’єр Маттео Ренці зустрінеться з президентом Росії Путіним, відвідавши Міжнародний економічний форум у Санкт-Петербурзі у червні. Американське видання, коментуючи подібні кроки італійського керівництва, називає їх не лише егоїстичними, а й такими, що не мають сенсу. Ці плани, у кожному разі, приречені на поразку.

Тижневик зазначає, що Росія раз за разом доводила, що її слова нічого не означають. Кремль порушував численні угоди, які він підписував з 1991 року, включно з Будапештським меморандумом, який гарантував суверенітет України. Москва також явно порушує обіцянки, які взяла на себе, відповідно до Мінських угод. Видання додає, що коли італійський прем’єр Ренці думає, що він здійснить якийсь прорив у Росії цього літа, він просто сам себе обдурює. Путін подякує йому за те, що той допоміг позбутися проблеми, а потім позбудеться й самого італійського прем’єра, які він це завжди робив з усіма, кому він щось обіцяв. Італія на цьому шляху знайшла союзника у особі Угорщини, яка є єдиним другом Путіна у ЄС. Інші прихильники зняття санкцій з Росії поміж членів ЄС, яких називає тижневик, – це Кіпр, який був центром відмивання російських грошей, Греція, лівацький уряд якої часто повторює російську пропаганду щодо України, Австрія, яка має потужні торговельні зв’язки з Росією, і Чеська республіка, де деякі члени політичної еліти мають зв’язки з підтримуваними Кремлем російськими олігархами.

Newsweek вказує, що всі ці політичні актори не можуть збагнути однієї простої речі. Російське вторгнення в Україну означає напад на Європу. Це також постає частиною намагань Росії зламати повоєнний світовий порядок. Якщо Москва побачить, що їй дають вільно діяти в Україні, це лише надихне Путіна на ще більш агресивну поведінку. І якщо Східна Європа знов опиниться у сфері інтересів Росії, це також вразить і Італію. Так, протистояння Росії матиме свою ціну, але, як пише видання, Європа жодним чином не залежить від комерційних зв’язків з Москвою. ЄС має лише 10% торговельного обороту з Москвою. ЄС також значно менше залежить від імпорту російського газу, ніж Москва залежить від його експорту. У Путіна на руках доволі слабкі карти, і він грає у доволі ризиковану гру з гравцями, ризик яких є доволі незначним. Далі тижневик наводить слова політичного оглядача Павла Баєва, який пише, що після помпезних святкувань 9 травня у Росії настало невідворотне похмілля із запитанням: «А що далі?». Минулого року відповіддю на це запитання була інтервенція Росії у Сирії. Цього року це може знов бути Україна. Отож, на думку американського видання, не час для Європейського Союзу змінювати свої погляди.

«Насолодився читанням статті. Якщо санкції залишаться, Росія постане перед випробуванням (економіка проти суверенітету)»

Провідне періодичне видання Франції Le Monde друкує матеріал «Які цілі мав француз, заарештований в Україні з арсеналом зброї?» Часопис запитує, чи заарештований готував напад у Франції, чи просто перевозив зброю для перемитників? Все це, на думку видання, наразі залишається без відповіді. Ти часом, як додає газета, з боку французької влади панує певна тиша, пов’язана з таємницею навколо розслідування. Відомо у справі про затримання 25-річного француза в Україні те, що йому підготувала пастку Служба безпеки України, яка стежила за діями Грегуара М. вже впродовж певного часу. Річ у тім, що француз, перебуваючи в Україні, жваво цікавився можливістю купівлі зброї та вибухівки. Далі часопис наводить слова голови СБУ Грицака, який повідомив, що молодий француз планував напади до початку і під час чемпіонату Європи з футболу, який розпочинається цього тижня у Франції. Грицак також повідомив, що Грегуар М. гостро критикував політику французької влади щодо імміграції, разом з розповсюдженням ісламу та глобалізації. При цьому додається, що СБУ серйозно поставилось до намірів Грегуара М., коли він почав сплачувати відносно великі суми грошей за придбану зброю.

Французький часопис пише, що у Франції провели обшук у помешканні француза, за місцем його проживання. Мова йде про досить велику ферму у Нан-ле-Петі – це хутір із 80 жителями. Слідчі знайшли вибухівку, а також, що цікаво, на думку газети, сорочку з емблемою ультраправого французького угруповання «Відродження». Сусіди кажуть, що Грегуар був спокійною молодою людиною, досить ввічливою. Часопис додає, що на нинішньому місці роботи – у елітному кооперативі 25-річний француз працював вже приблизно рік, базуючись у регіоні Воґези та у регіоні нижнього Рейну. Він часто їздив автомобілем у відрядження, і, власне, заарештовано його було в Україні саме на його службовому автомобілі. Згідно з матеріалами слідства, це вже був не перший візит молодого француза до України. Слідчі нині відстежують його попередні маршрути, які він здійснював з одним або й більшою кількістю напарників. Газета пише, що, за даними попереднього розслідування, будь-які зв’язки затриманого з мережами джихадистів було відкинуто. Нині слідство концентрується на відстеженні серйозної мережі перемитництва зброї.

Le Monde додає, що голова СБУ Грицак заявив у Києві, що сподівається на те, що ефективна робота Служби безпеки України з відстеження і арешту 25-річного француза сприятиме виробленню позитивного іміджу українських спецслужб. На додаток, Грицак знов згадав про можливий «російський слід» у цій справі так само, як він говорив про цей «слід» після терористичних нападів у Брюсселі. Далі видання зазначає, що регіон України, де було заарештовано Грегуара М., вже давно відомий перемитництвом зброї. Велику частину слідства проводять українські фахівці на території України. Тим часом заарештований француз перебуває під вартою, очікуючи на передання його до Франції. Часопис пише, що запит щодо екстрадиції від французької влади вже було надіслано в Україну. Французька газета підсумовує, що головним питанням цієї справи є кінцевий пункт перевезення зброї. Зазвичай, коли йдеться про перевезення зброї, це можуть бути колекціонери, ультраправі угруповання, організована злочинність, перемитництво наркотиків тощо. Виокремлює цю справу, на думку французького видання, те, що арешт було здійснено українською владою, бо ж зазвичай це дуже рідко відбувається за кордоном. Зазвичай перемитників затримували після їхнього повернення до Франції чи до інших країн їхнього проживання.

«Чому якось так напряму не розглядається саме терористичний напрямок? Ви що, хочете сказати, що він що, хотів з тим усім арсеналом зброї просто когось пограбувати?»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG