Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 06:31

Ми маємо бути дуже дієві, інакше в найближчому майбутньому в’язниця повсякденності стане в’язницею в реальності для кожного з нас – Павленський

У Росії Міщанський суд Москви 8 червня виніс вирок художникові-акціоністу Петрові Павленському за акцію «Загроза», під час якої Павленський підпалив двері будівлі ФСБ Росії. Суд визнав його винним у пошкодженні об'єкта культурної спадщини. Згідно з судовим рішенням, Петро Павленський повинен виплатити 500 тисяч рублів у вигляді штрафу і ще близько 480 тисяч як відшкодування збитку (разом це на сьогодні майже 385 тисяч гривень). Павленський був звільнений у залі суду.

Вийшовши з будівлі Міщанського суду, Петро Павленський звернувся до журналістів і відповів на кілька запитань.

Ми повинні бути дуже уважні, і ми повинні бути дуже дієві. Інакше в найближчому майбутньому в’язниця повсякденності стане буквальною в’язницею в реальності для кожного з нас

– Дякую, дякую всім, хто не боявся. Ваша підтримка була дуже важлива. Дякую всім щиро! Як я говорив уже, насправді не важливо, чим закінчився цей процес. Важливо було те, що ми змогли побачити, те, що всі змогли побачити – ми змогли розкрити під час цього процесу ту дійсність, яку ми змогли показати. Ми змогли побачити, що можна методично займатися знищенням культури, а потім на цій підставі оголосити себе пам’яткою культури. Ми побачили діючий могильник, який одночасно є центральним осередком влади, центром влади над 146 мільйонами людей. Влада ця утримується методом безперервного терору. Понад півроку я щодня мав справу з поліцейським наглядом, але кожного того дня поліцейський нагляд на волі, наскільки я знаю, ставав усе більшим і більшим. Ми повинні бути дуже уважні, і ми повинні бути дуже дієві. Інакше в найближчому майбутньому в’язниця повсякденності стане буквальною в’язницею в реальності для кожного з нас. Тому що терористична загроза харчується страхом.

Петро Павленський у суді. Лютий 2016 року

Петро Павленський у суді. Лютий 2016 року

– Яка акція буде наступною?

– Я не знаю, життя покаже.

– Ви будете платити згідно з рішенням суду?

– Я не маю можливості і немає бажання взагалі.

– Чи візьмете Ви допомогу, якщо її запропонують?

– Не треба оплачувати. Інакше це що виходить – акція в борг? Не треба цього робити. Навіщо? Ні, не потрібно.

– Як Ви оцінюєте вирок?

Навіть якби в мене були ці гроші, я б їх не віддав

– Ну як – суд Міщанський і вирок «міщанський», усі хочуть якихось грошей. Усі хочуть, щоб це була ніби акція в борг, ніби я її купив у ФСБ. Я принципово не можу піти на це. Навіть якби в мене були ці гроші, я б їх не віддав.

Раніше представник державного обвинувачення просив призначити Павленському штраф у розмірі 1,5 мільйона рублів, але суд пом’якшив покарання з урахуванням терміну, проведеного художником у СІЗО. Сам Павленський у судовому розгляді не брав участі, взявши так званий «регламент мовчання». Адвокати акціоніста спочатку вважали штраф, якого просила прокуратура, таким, що «не ґрунтується на законі», і просили виправдати Петра Павленського.

З такою заявою, зокрема, виступила напередодні оголошення вироку адвокат художника Ольга Дінзе.

– Я оцінюю півтора мільйона як істотний штраф, який не ґрунтується на законі. Відповідно до закону, штраф призначається з урахуванням майнового стану обвинуваченого. Як відомо, Петро Павленський офіційно не працює, офіційно не працевлаштований, довідки про будь-який дохід у матеріалах кримінальної справи відсутні.


– Що означає той факт, що прокуратура попросила лише штраф?

Що стосується штрафу: його розмір, звісно ж, теж не ґрунтується на законі. Потрібно все-таки враховувати матеріальне становище

– Відповідно до статті 56 Кримінального кодексу Росії, за злочин невеликої тяжкості особа, яка вперше його вчинила, не може отримати реальне позбавлення волі. Тим більше, що відсутні обставини, які обтяжують провину. Тому говорити про те, що хтось реально міг попросити позбавлення волі, не можна. Відповідно до закону, цього точно просити прокуратура не могла. Що стосується штрафу: його розмір, звісно ж, теж не ґрунтується на законі. Потрібно все-таки враховувати матеріальне становище.

– Як сам Петро ставиться до цієї справи?

Ніхто платити штраф не збирається

– Ніхто платити штраф не збирається, відповідно, він не згоден із цим різновидом покарання. Ми теж не згодні насправді з обвинувальним вироком, оскільки ми просили виправдати Петра Павленського. Ми вважаємо, що в його діях немає складу інкримінованого йому діяння.

– На початку цього судового процесу Петро говорив про те, що його побили, коли перевозили з одного СІЗО до іншого.

– Коліно в нього досі болить, його в СІЗО не обстежували належним чином, наскільки нам відомо зі слів самого Петра. Ми зробили запит до слідчого ізолятора, з якими травмами і в якому стані здоров’я він надійшов, але до теперішнього часу відповіді з СІЗО № 4 нам не надійшло.

Художник перебував під вартою з 9 листопада 2015 року. Того дня він провів акцію «Загроза», під час якої підпалив двері першого під’їзду будівлі органів держбезпеки на Луб’янці в центрі Москви, після чого встав перед охопленими вогнем дверима з каністрою в руках. Як пояснював сам Павленський, «двері Луб’янки у вогні – це рукавичка, яку кидає суспільство в обличчя терористичній загрозі», яка, на його думку, виходить саме від Федеральної служби безпеки.

Правоохоронні органи порушили справу за статтею «Знищення або пошкодження об'єктів культурної спадщини». Збиток від дій Павленського оцінили в 481 465 рублів (нині це майже 190 тисяч гривень). В обвинувальному висновку мовиться, що будівля ФСБ Росії на Луб’янці має історичну та культурну цінність, бо у 30-х роках минулого століття там «перебували під арештом видатні діячі культури». При цьому під час судового розгляду з’ясувалося, що двері, які підпалив Петро Павленський, нові: вони була встановлені 2008 року під час реставраційних робіт. Запрошений захистом директор реставраційного центру Олександр Попов пояснював у суді, що в постанові уряду міста Москви від 7 вересня 2015 року йдеться про те, що під охороною перебуває фасад будівлі, а не двері. Крім того, за його словами, двері, встановлені 2008 року, не є точною копією оригінальних дверей, створених за проектом архітектора Олексія Щусєва. Нові двері схожі на оригінал, але виготовлені за іншими технологіями.

Крім того, в суді на захист Петра Павленського виступили радянські дисиденти і правозахисники Сергій Ковальов та Сергій Григорьянц, які провели по кілька років у радянських тюрмах за звинуваченнями в «антирадянській агітації і пропаганді». Сергій Ковальов охарактеризував акцію художника як протест, що «привертає увагу до системи, до того, що відбувається в Росії». За словами Сергія Ковальова, будівля на Луб’янці могла б стати об’єктом культурної спадщини, «якби не залишалася будівлею спецслужб». «Ця організація не те що не гребує терористичними актами, ця організація має на меті придушити громадянські свободи різними методами. В тому числі і методами терору», – зробив висновок Ковальов. Сергій Григорьянц назвав Петра Павленського великим художником, а будинок на Луб’янці – пам’яткою «знищення культури і російського терору».

Сам Петро Павленський неодноразово під час судового розгляду просив перекваліфікувати справу за статтею «Тероризм», проте суд відмовлявся.

19 травня Петро Павленський був засуджений за іншу акцію – «Свобода», під час якої він підпалив шини на Малому Конюшенному мості в Санкт-Петербурзі взимку 2014 року на знак солідарності з «українським Майданом». Його засудили до 1 року і 4 місяців обмеження волі за статтею «Вандалізм», однак звільнили від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням терміну давності.

Наприкінці травня правозахисна організація Human Rights Foundation присудила Петрові Павленському премію імені Вацлава Гавела за креативне проведення протестних акцій. Павленський розпорядився передати її так званим «приморським партизанам» (так називали групу, що 2010 року чинила збройні напади на працівників міліції на Далекому сході Росії, у Приморському краї, заявивши, що так вони «боролися з терором міліції» – її членів засудили до довічних чи тривалих термінів позбавлення волі). Крім того, за акцію «Загроза» координатор опозиційного об’єднання «Відкрита Росія» Марія Баронова висунула художника на премію ФСБ Росії, яка вручається щорічно «за найкращі твори літератури і мистецтва про діяльність органів Федеральної служби безпеки».

Повний текст матеріалуна сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG