Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 11:02

Чому більшість справ у міжнародних судах Росія програє?

У Стокгольмському арбітражі – кілька обопільних позовів українського «Нафтогазу» і російського «Газпрому». Українська компанія пред'явила претензії щодо поставок газу і щодо транзиту, оцінивши загальну суму вимог у 50 мільярдів доларів. А російський «Газпром» вимагає від Києва понад 31 мільярдів доларів. У цю суму входить заборгованість за неоплачений, але перекачаний в Україну газ і штрафи за недобір газу за контрактним правилом «бери або плати». Російська Федерація і російські компанії впродовж останніх років програли кілька гучних процесів в міжнародних судах.

Контракт на транзит російського газу через територію України в країни Європи був підписаний російським «Газпромом» і українським «Нафтогазом» 19 січня 2009 року. Термін дії документів закінчується лише в кінці 2019 року. Російський фахівець, доктор юридичних наук Всеволод Сазонов вважає, що в майбутній суперечці російська сторона має відверто слабку позицію.

Ті умови юридичного захисту, які повинні були бути передбачені для «Газпрому», просто не передбачені, наша позиція в цілому відверто слабша, ніж низка позицій положення контракту, які передбачені для «Нафтогазу»

«Справа в тому, що контракти між «Газпромом» і «Нафтогазом» були підписані досить дивно, матеріальне право там – право Швеції, з яким, мабуть, юристи «Газпрому» не дуже добре знайомі, арбітражний договір оформлений не зовсім правильно. Там багато питань. Але це вже питання до тих політиків, які підписували контракти, тому що, безумовно, ті умови юридичного захисту, які повинні були бути передбачені для «Газпрому», просто не передбачені, наша позиція в цілому відверто слабша, ніж низка позицій положення контракту, які передбачені для «Нафтогазу». Я вважаю, що контракт міг бути оформлений дещо по-іншому, якщо ми збираємося відстоювати інтереси «Газпрому», – вважає юрист.

Справа ЮКОСа

Найгучніша з програних Росією справ в міжнародних судах – справа ЮКОСа. У липні 2014 року Третейський суд в Гаазі задовольнив позов колишніх акціонерів нафтової компанії і зобов’язав Росію виплатити їм 50 мільярдів доларів компенсації за експропріацію ЮКОСа. Росія не визнала це рішення, хоча один із суддів був обраний Російською Федерацією. На думку адвоката Всеволода Сазонова, Росія програє велику кількість справ у міжнародних процесах, тому що інтереси її в арбітражних і третейських судах представляють не російські, а зарубіжні юристи.

«Багато в чому це пов'язано з якимись помилками, і вони допускаються тими юристами і адвокатами, які дані справи супроводжують в європейських судах. Варто сказати, що фактично російські юристи позбавлені цієї можливості. Інтереси Російської Федерації представляють іноземні юридичні компанії», – говорить Сазонов.

Справи ЄСПЛ

У травні цього року в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) надійшла скарга від родичів загиблих у збитому у 2014 році у небі над Донеччиною «Боїнгу» «Малайзійських авіаліній» рейсу MH17. Вони вимагають від Росії виплати компенсації у розмірі 10 мільйонів доларів на кожного загиблого. Втім немає ніяких гарантій, що скарга буде прийнята судом до розгляду. Відомий російський адвокат Карина Москаленко, яка багато і успішно працює в Страсбурзькому суді, говорить про те, що кількість скарг, які доходять до розгляду, невелика, багато в чому через те, що позивачі не завжди правильно розуміють суть ЄСПЛ.

«Скарг надходять тисячі, а комунікуються (доходять до розгляду – ред.) десятки, ну, може, сотні. І чому деякі скарги приречені відразу на неуспіх, чому інші скарги проходять, їх комунікує суд, і потім виносить по них рішення? Давайте почнемо, мабуть, з цього. Ось ви собі уявляєте приблизно, скільки скарг Європейський суд визнає неприйнятними? Це цифра жахлива – більше ніж 90 відсотків», – зауважує Москаленко.

Відповідальність двох країн

Ситуація, що виникла після анексії Росією українського Криму та початку бойових дій на Донбасі, очевидно, дає привід для нових позовів до ЄСПЛ. За словами Каріни Москаленко, такі скарги вже є. Питання лише в тому, до якої країни адресовані претензії. Адвокат згадує, що один із жителів Придністров’я свого часу подавав позов до Молдови і до Росії. У нинішній ситуації скарги подаються проти України і Росії.

Російські солдати у Перевальному. Крим, березень 2014 року

Російські солдати у Перевальному. Крим, березень 2014 року

«Такий потік скарг явно є, і деякі непрямі ознаки цього ми помічаємо. І ось, наскільки я знаю, так як ведуть ці справи мої колеги і в Україні, і в Росії, вони досить часто подають скарги проти двох держав – проти України і проти Росії. Тому що юрисдикцію України ніхто не скасовував офіційно, і ЄСПЛ має перед собою карту світу, яка вона була 5 і 10 років тому, і тому ніхто не може ігнорувати, скажімо, відповідальність української сторони за ті випадки, які відбуваються на цих територіях. Але обов'язково в цьому випадку пишуть скаргу і проти Російської Федерації», – зазначила адвокат.

Хороша прикмета

За словами Каріни Москаленко, якщо ЄСПЛ комунікував скаргу, то є велика ймовірність задоволення позову. Хоча гарантій, що рішення буде на користь заявника, немає навіть в Страсбурзі.

Якщо скарга комунікована, то це дуже хороша народна прикмета! Це вже дає підстави сказати, що є високий відсоток ймовірності визнання хоча б одного і заявлених порушень

«Якщо скарга комунікована, то це дуже хороша народна прикмета! Це вже дає підстави сказати, що є високий відсоток ймовірності визнання хоча б одного і заявлених порушень. Це, звичайно, зовсім не правило, і звичайно, є справи комуніковані, які в подальшому визнаються неприйнятними. І у мене були такі справи. Але взагалі, коли ви вже прочитали комуніковану справу так, як її описує суд, випускає такий реліз , де відображає опис фактів, то це завжди вже можна знайти на сайті ЄСПЛ, і там також можна знайти запитання, які були поставлені судом сторонам», – зазначає Каріна Москаленко.

Розгляд справ у Страсбурзькому суді – процес не швидкий. Утім важливіше те, чого домагається заявник, – швидкого суду чи справедливого рішення.


На цю ж тему:

08.06.2016
Чи здатна Україна засудити Росію як державу-агресора?

«Якщо прийти в Гаазький трибунал із тисячами судових рішень за позовами українських громадян, які постраждали від російської агресії, то це – достатні докази» – Сенченко далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG