У парламенті Чехії відбувся семінар «Заручники Кремля: шляхи вирішення проблеми» про долі приблизно трьох десятків українських громадян, які незаконно утримуються в російських в’язницях. У ньому взяли участь чеські депутати та правозахисники з України та Росії. І хоча говорилось про надзвичайну важливість недавнього звільнення Надії Савченко, однак лунали також заклики до активніших дій міжнародної спільноти щодо звільнення інших ув’язнених українців.
Відомий чеський політик, голова комітету у закордонних справах нижньої Палати депутатів чеського парламенту Карел Шварценберґ у своєму виступі пов’язав брак уваги, який часом існує в Європі до проблеми українських «в’язнів Кремля», загальним браком знань на Заході про Україну і наголосив на потребі, аби і в Чехії, і в Західній Європі активніше розлучались зі сприйняттям України як частини радянського простору.
А Крістина Зелєнкова, заступник голови комітету в європейських справах Палати депутатів чеського парламенту, визнала що нині Європі важливо обрати правильну тактику стосовно Москви, яка б призвела до звільнення 28 в’язнів-українців у Росії й у Криму.
«Питання звільнення в’язнів надзвичайно важливе. Але тут складність у тому, який зайняти підхід. Чи ще більше тиснути на авторитарну Росію, чи почати говорити з нею, вести діалог?» – сказала Зелєнкова.
«На мій погляд, Росія демонструє силу, показує, що може робити все, що їй заманеться. Також для Росії ці в’язні – це засіб пропаганди всередині країни, який вона може використовувати. Російська влада використовує цих в’язнів для маніпулювання власним суспільством і також використовує це для торгу з українським урядом», – каже чеський депутат.
Багато учасників семінару говорили про важливість недавнього звільнення української громадянки Надії Савченко. Але також присутні зійшли на думці, що повернення Савченко в Україну повинно якраз привернути ще більшу увагу до тих українців, хто все ще залишається за ґратами в Росії та у Криму.
«Савченко поводилась в ув’язненні дуже активно, поводилась наступально. Інші в’язні не поводять себе так і не мають можливості таких публічних виступів, як мала вона. Тому треба міжнародній спільноті активно продовжувати кампанію за звільнення усіх тих, кого Росія незаконно утримує з політичних мотивів», – сказала Зелєнкова.
«Сталінські процеси» у 21-му столітті
За словами російської правозахисниці Зої Свєтової, в утримуваних у Росії українців переважно немає незалежних адвокатів – тільки призначені російською державою захисники, немає можливості побачень із рідними, немає права на листування, вони переважно сидять у спеціалізованих в’язницях ФСБ.
«Усі процеси були схожі на сталінські процеси 1930-х років», – сказала Свєтова.
«Російська політика облаштована так, що коли Росія з кимось воює, то громадяни тих країн стають злочинцями. Так було полювання на чеченців, коли Росія воювала в Чечні, було полювання на грузинів, коли була війна у Грузії, а зараз – полювання на українців», – додає російська правозахисниця.
За словами президента правозахисної фундації «Відкритий діалог» Людмили Козловської, цифра – 28 українських в’язнів – була актуальною на початку цього року, а нині, за її словами, таких людей є 37 і серед «новоприбулих» є саме кримські татари, яких заарештовано на анексованому півострові.
За її словами, Росія «почувається абсолютно безкарною, переслідуючи українців». «Життя цих людей під загрозою: тортури, електрошок, голки під нігті, підвішування за волосся…» – розповідала Козловська на семінарі в будинку чеського парламенту.
Який же вихід? За словами правозахисниці Козловської, міжнародній спільноті варто затвердити так званий «список Савченко» – за ім’ям хоча і звільненої, але незаконно утримуваної раніше майже два роки українки – і додати до нього всіх тих, хто причетний до незаконного викрадання й утримання решти українців у Росії та у Криму.
«Це був би прецедент, щоб люди, які відповідальні за викрадення, за переслідування, за тортури проти викрадених громадян іншої країни і утримання їх у своїх тюрмах – щоб ці люди відповідали за законами. Щоб ці люди не мали можливості в’їзду до ЄС, не могли користуватися банківською системою», – сказала Козловська.
«Тобто це персональні санкції проти урядовців, суддів, політиків, які тією чи іншою мірою ухвалювали рішення чи брали участь у переслідуванні цих людей або висловлюватись на підтримку такого переслідування. І на чолі цього «списку Савченко» є Володимир Путін, який безпосередньо відповідальний за агресію проти України та її громадян», – додала правозахисниця.
Окупований Донбас: тортури, знущання і доноси
На семінарі говорили також про порушення прав людини на окупованому Донбасі. Олександр Павліченко з Харківської правозахисної групи сказав, що йдеться про тих, кого в підвалах у маже вісімдесяти місцях утримували або утримують бойовики-сепаратисти.
Контингент утримуваних – українські військовослужбовці, бійці українських добровольчих батальйонів, волонтери, цивільні особи, яких підозрюють у шпигунстві чи в корегуванні вогню, – хоча вони, за його словами, до цього не мають жодного стосунку і не знають, як це робити. Часто причиною був звичайний донос, і був навіть випадок, коли теща донесла на зятя, який чимось їй не догодив.
До цих людей застосовують тортури і знущання, їх утримують у нелюдських умовах, розповідав правозахисник.
«Утримують у нелюдських умовах, у непристосованих приміщеннях, від декількох тижнів до кількох місяців, жінки й чоловіки разом, без права виходити в туалет чи на свіже повітря. Але найстрашніше – тортури, жорстоке поводження, намагання зламати людину. На тій (контрольований сепаратистами) території здійснюється політика придушення інакодумства, придушення будь-якого спротиву, політика усунення всіх опонентів режиму», – сказав Павліченко.
За його словами, окремо полюють за тими, у кого можна щось відібрати – машину, бізнес, гроші, цінності…
У Мінських угодах, за словами Павліченка, не прописане кримінальне переслідування тих, хто жорстоко порушує права людини на окупованих територіях, і таке положення варто було б внести, каже Павліченко і додає: «Не буде сторінка війни закрита, допоки не понесуть покарання ті, хто вчинив злочини».
