Доступність посилання

ТОП новини

Потрібно скинути олігархів? Шість кроків від експертів (світова преса)


Олігархів можна було б позбавити можливості «купувати всіх і все» і зменшити їхнє перешкоджання реформам

Британська преса звертає увагу на події навколо Всеправославного собору, який скликано на 16 червня і який може не відбутися через відмову брати участь у ньому низки православних церков. У зв’язку з цим оглядачі ставлять питання про стосунки всередині православ’я і відсутність порозуміння між різними церквами цієї конфесії. Також британські оглядачі обговорюють видворення з Франції російських футбольних уболівальників. Ще більше, ніж поведінка футбольних фанатів, оглядачів шокувала реакція російської влади, яка підтримала хуліганів. А тим часом американське видання Foreign Policy обговорює ключове питання для України – як позбавитися впливу олігархів на країну. Адже поки він зберігається, реформи будуть заблоковані, вважають оглядачі.

Після того, як від участі у Всеправославному соборі відмовилася низка менших церков, про своє небажання брати участь у події, яку готували 50 років, заявила і Російська православна церква, повідомляє своїм читачам британська газета Guardian. На думку кореспондента британської газети, оголошення Російської православної церкви, яка має майже 100-мільйонну паству, про те, що вона хоче відкласти собор, буде ударом по планах вселенського патріарха Варфоломія, який сподівався зібрати глав 14 православних церков, проб продемонструвати єдність православного світу, що включає близько 300 мільйонів вірних.

UNIS: Росія не бере участі у Всеправославному соборі… Путінська церква завжди грає за своїми правилами…

Газета нагадує, що на відміну від католиків, православні не мають одного лідера, а Константинопольський патріарх є лише «першим серед рівних». Різниці у поглядах православних призвели до того, що вони не могли навіть зібратися для того, щоб їх обговорити, протягом майже тисячоліття.


Тим часом британська газета Catholic Herald наводить слова речника Вселенського патріарха отця Джона Хриссавґіса, який наголосив, що рішення собору будуть обов’язковими для всіх церков, незалежно від того, чи вони беруть участь у їхній підготовці та голосуванні, чи ні.

Також британська Guardian обговорює реакцію московської влади на дебош російських уболівальників у Марселі після матчу з британською збірною. Газета наводить слова одного з керівників російського футболу, який не вбачає нічого страшного у поведінці російських фанів. Віце-спікер російської Думи Ігор Лебедєв похвалив російських фанатів, сказавши «Так тримати!»


А керівник прес-служби Російського слідчого комітету Володимир Маркін написав, що російські фанати поводилися «як справжні чоловіки», а європейці звикли бачити «мужиків» лише на ґей-парадах.


Британська газета пояснює своїм читачам, що ці коментарі відображають загальне зневажливе ставлення в Росії до насильства.

«Були висловлені і слова засудження, але вони були сказані пошепки і потонули у дуже голосних скаргах, що гра була нечесною, а винні були британські фанати, а також лунало немало зловтішних заяв щодо того, що російські фанати «виграли» сутички», – повідомляє газета.

Також британський журналіст здивований тим, що в Росії заперечують звинувачення у тому, що російські вболівальники їхали в Марсель з метою побитися з британцями. І це незважаючи на численні записи про це у соціальних мережах. Але російські чиновники відкидають такі звинувачення, називаючи їх «плітками». Автор статті говорить, що така реакція російської влади, ймовірно, викличе велике занепокоєння, оскільки через два роки Росія має приймати Світовий чемпіонат з футболу в себе.

На сторінках американського журналу Foreign Policy, присвяченому глобальній політиці, американські дослідники поставили ключове питання українських реформ: як скинути олігархів. І запропонували свої рецепти.

По-перше, українські виборці мають обрати до наступного парламенту людей, які не походять із посткомуністичного істеблішменту країни. А потім ця коаліція мала б поставити технократичний уряд, який не буде пов’язаний з інсайдерами. На думку авторів статті, це можливо, бо громадянське суспільство змужніло і цілком може створити політичну опозицію, не пов’язану з нинішніми скомпрометованими елітами.

Далі, на думку політологів Ніла Абрамса та Стівена Фіша, потрібно було б замінити корумпованих чиновників, що обслуговували магнатів при владі. Щоправда, такий процес вимагав би чимало часу – 20 тисяч прокурорів та 10 тисяч суддів не зміниш за одну ніч. Але десь потрібно починати. І створення Антикорупційного бюро експерти вважають добрим початком.

Після цього потрібно було б ліквідувати субсидії, на які покладаються олігархи, а для цього потрібно було б приватизувати державні компанії, які є джерелом збагачення олігархів. Почати – з регіональних енергетичних компаній.

Також потрібно скасувати «візантійську» регуляторну та податкову систему, що створює преференції для олігархів. І нарешті, потрібно позбавити олігархів їхніх нечесно набутих статків. Для цього нові правоохоронні органи повинні провести якомога більше арештів за звинуваченням у корупції, пов’язаних із олігархами, а тоді запропонувати їм заплатити величезний одноразовий податок на їхні статки або постати перед судом. Такий підхід спрацював у Грузії під час Революції троянд і міг би спрацювати і в Україні, вважають американські оглядачі.

Метою цих дій є не покарання, а примушення олігархів під загрозою покарання віддати значну частину свого маєтку. Таким чином, думають автори цієї пропозиції, олігархів можна було б позбавити можливості «купувати всіх і все» і зменшити їхнє перешкоджання реформам.

Свою допомогу в цьому можуть надати і західні країни, які б підтримали громадянське суспільство та відкрили доступ для українських слідчих до інформації про офшори, банківські рахунки та інші компанії, на підставі якої можна було б «домовитися» з олігархами, мовиться у статті.

  • Зображення 16x9

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG