Брюссель – Як відновити довіру громадян до судової системи? Як перебудувати за європейським зразком систему, яка успадкувала радянський стиль та погрузла в корупції? Чого чекають громадяни та ЄС від функціонування української правової системи? На ці питання шукали відповіді учасники слухань щодо реформи судової системи, прокуратури та змін до Конституції України в комітеті Європарламенту з правових питань.
Довіра громадян України до своїх судів надзвичайно мала. Про це під час публічних слухань на тему реформ судової системи в Україні в Європейському парламенті заявила єврокомісар з питань юстиції Вера Йоурова.
«Довіра суспільства до судів в Україні складає 5%, і це викликає занепокоєння… Населення вимагає реформ. Необхідно відновити довіру до судової системи та віру у незалежність судів», – каже Йоурова, наголошуючи на необхідності переатестації суддів, «яка б ґрунтувалася на їхніх заслугах та професійних якостях».
Українська політична еліто, не припускайтеся старих помилок, не спочивайте на лаврах, а працюйте», – закликає євродепутат від Німеччини Ребекка Гармс.
«Нині настав період, коли з’явилася можливість перетворити судову систему на справді незалежну від політики інституцію, – каже вона. – Деякий прогрес у цьому вже є, але він ще далекий від переконливого результату».
Глибоке переконання Андрея Пленковича, хорватського євродепутата й голови Комітету парламентської співпраці Україна – ЄС, полягає в тому, що перебудова правової системи – це ключова стратегічна системна реформа, на яку особливо звертають увагу експерти Єврокомісії.
«Реформування правової системи – це «лакмусовий папірець» виконання домашнього завдання, це показник держави, яка правильно функціонує. Це ознака гідного довіри, базованого на законі та передбачуваного середовища не лише для іноземних інвесторів, але й для самих громадян», – заявив Пленкович у Європарламенті, де пройшли слухання комітету Європейського парламенту з правових питань, присвячені українській реформі судової системи, прокуратури та змінам до конституції.
Хорватський євродепутат додає, що цей розгляд у Європейському парламенті питань, пов’язаних із реформуванням судової системи, надсилає Україні сигнал підтримки та солідарності.
«Поруч із Єврокомісією та іншими міжнародними установами Європарламент готовий до подальшої підтримки та надання супроводу процесові реформ в Україні… Ми в Хорватії чи Чехії працювали над цими ж проблемами в дуже схожих обставинах», – каже Пленкович.
Починається «велика риболовля» – Луценко
Тим часом представники України у Брюсселі заявляли про рішучі наміри.
Уже наступного року у процесі реформи судової системи з’являться нові обличчя та завершиться радянський стиль діяльності правоохоронних органів, обіцяє у Брюсселі генеральний прокурор України Юрій Луценко.
«Завдання поточного року – це відновлення довіри і початок «великої риболовлі на велику рибу». Наступний рік буде роком кар’єрного росту нових облич, які прийдуть у місцеву прокуратуру і піднімуться на верхні щаблі системи», – заявляє генпрокурор, додаючи, що «нині в Україні вже не буде недоторканних».
«Я чудово усвідомлюю, що слова в Україні вже не мають ніякого значення. Тому стараюся менше давати інтерв’ю, а більше приділяти уваги цим процесам. Буду інформувати виключно про досягнення за результатами, а не про чергові плани», – пояснює Луценко, підкреслюючи, що його відомство залишається «останнім пострадянським динозавром» з огляду на те, що за останні десятиліття воно фактично не змінилося.
Реформі потрібні добрі закони й сумління – Сироїд
Під час візиту президента України до Брюсселя наприкінці місяця буде підписана угода про співробітництво між Україною та Європейською організацією з питань юстиції, яка розширить можливості українських правоохоронців у провадженні міжнародних операцій та слідств.
«Так, я отримав повноваження підписати цю угоду, але це відбудеться під час візиту президента до Брюсселя… Адже, на жаль, у нас зараз досить багато проблем із міжнародною правовою допомогою з різними країнами. Маємо ще більше непорозумінь із Інтерполом», – розповів генпрокурор, додаючи, що приєднання України до цього європейського інституту надасть українським правоохоронцям більше можливостей для проведення міжнародних операцій.
На складні обставини війни та окупації, в яких доводиться здійснювати нелегку українську судову й конституційну реформу, в Європейському парламенті звертає увагу заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд. «Для доброї реформи потрібні дві речі: добрі закони та сумління. Ми щойно внесли добрі поправки до законів, але відтепер слід демонструвати крайню рішучість для їхньої реалізації», – додає вона.
«Пересічні українці, з якими я нерідко маю можливість спілкуватися, ще далекі від переконання у справжній реорганізації правової системи України», – каже бельгійський європарламентар Марк Демесмакер.
Він пояснює, що громадська думка щодо реформ така: враження таке, що стару систему справді похитнула Революція гідності. «Похитнула, але не зламала, бо люди переконані, що за кермом залишається та ж економічна й політична еліта. Тож хоч реформа судової системи і є тривалим процесом, але час вже не є на нашому боці», – підсумовує євродепутат.
