Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:13

НАТО об’єднало підтримку України у єдиний план


Міністр оборони України Степан Полторак (ліворуч) та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. 15 червня 2016 року

Міністр оборони України Степан Полторак (ліворуч) та генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. 15 червня 2016 року

У Брюсселі завершується зустріч міністрів оборони НАТО, у рамках якої говорили і про Україну

Брюссель Міністри оборони країн НАТО погодили об’єднання всіх напрямків підтримки України у єдиний комплексний план. Пакет іще мають затвердити на саміті НАТО, що відбудеться вже незабаром – у липні у Варшаві. В альянсі не планують звертати зі шляху підтримки розбудови обороноздатності України. У НАТО кажуть: така реформа важлива для України, але не менш важлива – для безпеки всієї Європи. Українське питання – одне з цілої низки, що їх розглядали міністри у Брюсселі впродовж цих двох днів. Прямо з місця події Радіо Свобода зібрало інформацію про найважливіші з рішень.

Степан Полторак

Степан Полторак

Чисельність порушень із боку терористичних угруповань є надзвичайно високою. З початку цього року вони приблизно 7 тисяч разів порушували «режим тиші» і, відповідно, Мінські угоди

Засідання комісії Україна-НАТО, що тривало у середу вранці, зокрема, було присвячене ситуації на сході України. У переддень зустрічі у Брюсселі генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ висловив стурбованість повідомленнями про загострення боїв на Донбасі. Як зазначив міністр оборони України Степан Полторак, який прибув у Брюссель, тривога небезпідставна.

«Чисельність порушень із боку терористичних угруповань є надзвичайно високою. З початку цього року вони приблизно 7 тисяч разів порушували «режим тиші» і, відповідно, Мінські угоди», – зазначив він і додав, що останнім часом бойовики знову використовують заборонену Мінськими угодами великокаліберну зброю. Сепаратисти, як і раніше, звинувачують у порушенні режиму припинення вогню українську сторону.

Також Степан Полторак розповів, що, за його даними, в останні місяці Росія значно збільшила свою військову присутність в анексованому нею українському Криму.

Російська Федерація розгорнула достатньо потужні угруповання, Чорноморський флот збільшився у кількості та якості. Угруповання російських військ у Криму на сьогодні – 28 тисяч. Крим сьогодні використовується як полігон

«Там Російська Федерація розгорнула достатньо потужні угруповання, Чорноморський флот збільшився у кількості та якості. Станом на сьогодні корабельний склад налічує 33 кораблі і 7 підводних човнів. Крім того, 5 кораблів мають на своєму озброєнні крилаті ракети морського базування, здатні уражати цілі на відстані 2,5 тисячі кілометрів. Угруповання російських військ у Криму на сьогодні – 28 тисяч. Крим сьогодні використовується як полігон», – зазначив міністр.

Єнс Столтенберґ

Єнс Столтенберґ

Активність Росії у питанні підтримки бойовиків на сході України та військової присутності Росії у Криму означає для України, що їй треба прискорити реформування своїх Збройних сил, додав він. У цьому Україна розраховує на підтримку НАТО. Ще до зустрічі у Брюсселі уряд України висловлював сподівання на погодження міністрами комплексного плану підтримки України. У середу генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ повідомив: пакет погоджено.

Цей план об’єднує в одне весь спектр нашої допомоги

«Цей план об’єднує в одне весь спектр нашої допомоги», – зазначив він. За словами генсекретаря, одна з основних складових пакету – консультативна допомога у реформуванні сфери безпеки й оборони в Україні. Це, як наголосив Столтенберґ, важливо не лише для самої України, але й для безпеки всієї Європи.

Український міністр Полторак уточнив, що йдеться про такі напрямки співпраці: розвиток обороноздатності України; системи управління, зв’язку, автоматизація; логістика та стандартизація; військово-технічна співпраця; кіберзахист; медична реабілітація; протимінна безпека; стратегічні комунікації; протидія гібридним загрозам; стратегічна спроможність.

Міністр оборони України Степан Полторак (праворуч) та міністр оборони США Ештон Картер у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. 15 червня 2016 року

Міністр оборони України Степан Полторак (праворуч) та міністр оборони США Ештон Картер у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. 15 червня 2016 року

План ще мають остаточно затвердити на найвищому рівні – на саміті НАТО у Варшаві. Там у липні чекатимуть і на президента України Петра Порошенка.

НАТО просувається на Схід

Підтримка Афганістану, сприяння країнам, які зіткнулися з агресією бойовиків радикального угруповання «Ісламська держава», активність альянсу у Середземному морі – серед тем, які обговорювали впродовж цих двох днів.

Водночас чи не головна новина з засідання – погодження відправлення у країни Балтії та Польщу чотирьох міжнаціональних батальйонів. Йдеться про підрозділи, що діятимуть на ротаційній основі. Як очікується, основу трьох із чотирьох батальйонів забезпечать США, Великобританія та Німеччина. Четвертий – імовірно, Канада, однак поки що ця інформація не підтверджена.

Військові навчання НАТО «Анаконда-2016» у Польщі. 13 червня 2016 року

Військові навчання НАТО «Анаконда-2016» у Польщі. 13 червня 2016 року

В альянсі наголошують, що керуватиме ними саме НАТО, а не національні командування тих країн, що складуть основу батальйонів. На запитання про те, як довго ці підрозділи базуватимуться вздовж східного кордону НАТО, один із високопоставлених представників альянсу відповів: «Стільки, скільки це буде потрібно». Він також пояснив, що на зустрічі міністрів оборони в ці дні члени альянсу суто схвалили ідею, в загальних її рисах, деталі ж напрацьовуватимуть у найкоротшій перспективі.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ розповів, що міністри оборони також погодилися наростити присутність альянсу в Чорному морі. Ще до початку зустрічі Столтенберґ зазначив, що Румунія запропонувала альянсу розмістити на своїй території бригаду, яка, за словами генсекретаря, забезпечуватиме активність НАТО у регіоні.

Обидва ці кроки, за словами Столтенберґа, посилають чіткий сигнал. «Якщо нападуть на якусь із наших країн-учасниць, НАТО відповість єдиним фронтом», – наголосив він.

У пошуках «конструктивного діалогу»

Слово «Росія» у виступах генерального секретаря НАТО звучало значно рідше, ніж ця країна малася на увазі. Переважно очільник альянсу вживав загальні формулювання на кшталт «загроза з будь-якого напрямку» чи «виклики останніх двох років». Де-факто Росія як джерело загрози для країн НАТО опинилася на одному рівні з екстремізмом із боку радикальних ісламістських організацій, зокрема «Ісламської держави». Те, що Росія та бойовики-ісламісти зараз – основний головний біль для НАТО, у розмовах не під запис визнають і високопоставлені представники альянсу.

Говорити про Росію Столтенберґа змушували журналісти, весь час уточнюючи згадані загальні формулювання у його виступах. Запитали і про долю комісії Росія-НАТО, про доцільність формування якої заявляли у травні за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів альянсу. Столтенберґ пояснив: ця ідея і далі в силі, однак про якусь конкретну дату з Росією поки домовитися не вдалося.

Про призупинення відносин із Росією в альянсі оголосили у квітні 2014 року. Так НАТО відповіло на порушення Росією суверенітету і територіальної цілісності України. Порядок денний і результати саміту НАТО в Уельсі у вересні 2014 року стали, по суті, реакцією на анексію Росією українського Криму та її участь у дестабілізації ситуації на сході України. І, відповідно, – на небезпеку, яка – через цю агресію Росії в Україні – нависла над східним кордоном НАТО у Європі. Ніяких кроків назустріч від моменту припинення відносин сторони так і не зробили. Більше того, порушуючи повітряний і водний простір інших країн останнім часом, Росія, як виглядає, лише ще більше віддалилася.

Американські війська висаджуються з парашутами в рамках військових навчань НАТО «Анаконда-2016». 7 червня 2016 року

Американські війська висаджуються з парашутами в рамках військових навчань НАТО «Анаконда-2016». 7 червня 2016 року

У НАТО, однак, кажуть про бажання «конструктивного діалогу» з Росією. Заради нього, щоправда, не планують відмовлятися від планів зі зміцнення, зокрема від базування своїх військових у країнах Балтії та Польщі.

«Те, що ми робимо, – це реакція на дії Росії щодо Криму зокрема і України загалом, – наголосив Столтенберґ. – До того, як Росія анексувала Крим, до дестабілізації Росією сходу України ніхто навіть не говорив про ймовірність такої військової присутності на нашому східному кордоні». У НАТО нагадують, що альянс у суті своїй – це організація, створена для оборони, а не для нападу, і у своїх рішеннях останніх двох років поводиться відповідно.

Дмитро Пєсков

Дмитро Пєсков

У Росії тим часом уже пообіцяли відреагувати на рішення альянсу про чотири багатонаціональні батальйони на сході Європи. Як зазначив речник президента Росії Дмитро Пєсков, Міністерство оборони Росії і відповідальні служби відстежують зміни у дислокаціях іноземних збройних сил поблизу російського кордону.

Сергій Лавров

Сергій Лавров

«Вони аналізують усі ці переміщення та зміни контингентів і, безумовно, вживають необхідних заходів для виконання своїх функцій: захисту інтересів і гарантування безпеки Росії», – сказав Пєсков. Аналогічну заяву раніше цього місяця зробив і російський міністр закордонних справ Сергій Лавров.

Сергій Шойгу

Сергій Шойгу

У травні Міноборони Росії заявило про намір створити у Західному військовому окрузі дві нові дивізії. Голова російського оборонного відомства Сергій Сергій Шойгу тоді сказав, що до такого кроку вдаються, щоб «протидіяти нарощуванню сил НАТО поблизу російського кордону». Ще одну дивізію планують сформувати у Південному окрузі, військові якого обороняють південні рубежі Росії, зокрема у Чорному морі.

Паралельно з засіданням міністрів оборони країн-членів НАТО у Москві 15 червня відбувається зустріч міністрів оборони країн СНД.

Швидший і гнучкіший

У НАТО кажуть, що рішення, які планують ухвалити на саміті у Варшаві, мають засвідчити епохальні зміни у роботі альянсу, яких НАТО не знало від часів завершення Холодної війни. В альянсі нагадують, що восени 2014 року за підсумками саміту в Уельсі керівництво країн-членів погодило План готовності, який визначив напрямки реагування НАТО на актуальні виклики.

На саміті у Варшаві мають проаналізувати, наскільки альянс тримається цього плану й узагалі, чи відображають його пункти реакцію на загрози, з якими країни альянсу наразі стикаються. Однак деякі підсумки у НАТО вже роблять. Зокрема, альянс потроїв сили реагування, військові НАТО взяли участь у низці масштабних навчань, у цілому підрозділи стали швидшими і гнучкішими (це стосується, зокрема, їхньої мобільності у межах Європи).

Військові навчання НАТО «Анаконда-2016» у Польщі. 13 червня 2016 року

Військові навчання НАТО «Анаконда-2016» у Польщі. 13 червня 2016 року

Окремий прогрес Столтенберґ відзначає у питанні бюджету організації. За його словами, минулого року в НАТО вперше за тривалий час зафіксували приріст, і очікують продовження цієї тенденції й надалі.

У цілому в альянсі кажуть про необхідність вибудовувати довготермінову стратегію розвитку. Це стосується і відносин із партнерами, зокрема з Україною. Не під запис деякі високопосадовці НАТО кажуть: коли йдеться про підтримку обороноздатності України, мова йде не просто про те, щоб підготувати українських військових, які тут і зараз відіб’ють агресію Росії та сепаратистів. Йдеться про те, щоб в Україні була створена система безпеки й оборони, ефективна на десятиліття вперед.

Виклики, з якими НАТО зіткнулося в останні два роки, в альянсі розглядають як такі, з якими швидко впоратися не вдасться.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG