Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 00:32

«Ще дитиною вона обіцяла батькові, що ніколи не візьме шлюб і буде дбати про сім’ю»

Ґордана Кнежевіч

Незвичайна середньовічна практика попри все дожила до наших днів у віддалених селах в Чорногорії (і кількох інших місцях на Балканах). Традиційно, якщо глава домашнього господарства в цьому патріархальному суспільстві помирав, не залишивши спадкоємця чоловічої статі, одна з його дочок за вибором могла «стати чоловіком».

Вона одягалася, як чоловік. Їй дозволялося курити і спілкуватися з чоловіками в сільському кафе. Вона могла навіть носити зброю.

Але ці привілеї мали свою ціну. Для цього потрібно було дати обітницю дівоцтва на все життя, пообіцявши піклуватися про матір, сестер та родинне майно. У багатьох випадках це був єдиний спосіб для жінки успадковувати сімейний маєток.

Наприкінці травня останню обітну діву Чорногорії перевезли з її села біля містечка Шавник до будинку для людей похилого віку в прибережному місті Рисан. Стана Церовіч народилася в 1936 році, вона була наймолодшою дитиною в сім’ї з п’ятьох дівчаток і двох хлопчиків, обидва з яких померли молодими.

Ще дитиною вона обіцяла батькові, що ніколи не візьме шлюб і буде замість цього дбати про сім’ю. Все своє життя вона була частиною чоловічого товариства. Вона почала курити у 5 років, працювала на батьківському полі з 7 років. Батько навчив її стріляти.

Стана ніколи не одягалася як жінка. Традиційні «жіночі» обов’язки, такі як прання і прибирання, завжди робили її сестри. Стана завжди була «чоловіком у родині».

Все своє життя Стана вважала, що вона має привілей, що була позбавлена жіночої ідентичності та жіночого життя. Насправді віра в те, що це – честь для жінки, взяти на себе роль чоловіка, і була основою дівочої обітниці, звичаю, що зберігся впродовж століть.

Але тепер у віці 80 років Стана вже не та. Вона була змушена продати більшу частину своїх корів, остання поранила її рік тому.

Нещодавно телевізійний сюжет про Стану торкнулася сердець багатьох людей в Чорногорії. Пропозиції допомоги надходили зі всієї країни. Місцева влада організувала місце для неї в будинку для літніх людей, відмовившись від пропозицій фінансової допомоги з боку громадськості.

«Це – наш обов’язок, попіклуватися про Стану», – сказав чорногорський соціальний працівник з Шавника місцевому телебаченню.

Цей архаїчний набір соціальних правил виник в гірських селах Чорногорії, на півдні Косова і на півночі Албанії в 15-му столітті. Деякі узбережжя Далмації островів також мали своїх обітних дів. Такі жінки коротко стрижуть волосся, одягаються, як чоловіки, і часто навіть змінюють свої імена. Багато переймають чоловічі манери і жести настільки, що вони стають їхньою другою натурою.

Кілька років тому фотограф США Джил Петерс вирушила до північної Албанії і зробила унікальну колекцію портретів обітних дів, щоб задокументувати це вмираюче явище.

Фотогалерея: Обітні діви Албанії


Звичай ще живий в Албанії, але вже помер в Далмації і Боснії і тепер доживає останні дні в Чорногорії.

Роман албанської письменниці Ельвіри Донеш «Обітна діва», що вийшов у 2007 році, розповідає про життя однієї такої жінки, якій за допомогою сестри вдається відновити зв’язок із її жіночою ідентичністю. В 2015 році італійська режисерка Лаура Біспурі екранізувала цю історію.


На відміну від героїні роману Донеш, Стана, здається, ні про що не шкодує. Її останнє бажання, за її словами, – щоб на її могилі було написано, що вона є єдиним сином свого батька, який залишився в живих.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG