Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 14:29

Я роблю мистецтво руками влади – переслідуваний у Росії митець Павленський


Художник Петро Павленський перед палаючим входом до головної будівлі ФСБ Росії, Москва, 9 листопада 2015 року

Художник Петро Павленський перед палаючим входом до головної будівлі ФСБ Росії, Москва, 9 листопада 2015 року

Загородивши двері сталевою завісою, ФСБ зробила те, про що я не міг навіть мріяти – Павленський

Мистецькі акції – один із способів бути вільним у Росії, так пояснив мотив своїх радикальних публічних акцій художник Петро Павленський під час свого першого виступу 19 червня у Києві, куди він приїхав на запрошення Громадського. Митець 7 місяців провів за ґратами через акцію «Загроза», в ході якої підпалив двері будівлі ФСБ Росії на Луб’янці у центрі Москви. Каже, таким чином він бореться з режимом і змушує владу працювати на мистецтво.

Кремлівська влада побудувала суспільство таким чином, що «люди самі собі стали поліцейськими, прокурорами, суддями і наглядачами» в той час, як самі керманичі тримають «руки вільними» – така політична реальність в Росії, втім і за таких умов із режимом можна боротися, переконаний художник-акціоніст Петро Павленський.

Його черговою відповіддю системі стала акція «Загроза», яку художник провів у листопаді 2015 року. Петро Павленський облив бензином і підпалив двері ФСБ Росії на Луб’янці в центрі Москві. Це «рукавичка, яку кидає суспільство в обличчя терористичній загрозі», яка походить від ФСБ – так пояснив тоді свою акцію митець.

За словами художника, владу в Росії утримують силові структури, а Володимир Путін у цьому випадку лише «балакуча голова».

Під час суду Павленський просив перекваліфікувати справу за статтею «тероризм», таким чином солідаризуючись з кримськими політв'язнями. Таке непідкорення системі митець вважає найкращим способом захисту і боротьби з нею.

Художник спостерігав за процесом, ніби за виставою, запрошуючи на судові засідання повій, похилу жінку з іграшковими наручниками, вводячи систему в ступор. А після звільнення й взагалі відмовився платити півмільйона рублів за «зіпсовані» двері.

Основне питання мистецтва бунту – це влада для народу чи народ для влади. Я намагаюся зробити так, щоб влада була для народу

«Основне питання мистецтва бунту – це влада для народу чи народ для влади. Я намагаюся зробити так, щоб влада була для народу», – зазначає митець Павленський. Каже: він є тією малою часткою народу Росії, яка змушує владу працювати на нього. І, як у цьому випадку, створює мистецтво «руками влади».

Я звільняю свої руки і роблю мистецтво руками влади

«Я звільняю свої руки і роблю мистецтво руками влади. З 2012 року я займаюся політичним мистецтвом, і зараз – у 2016 – у мене з’явилася найкраща відеодокументація за всі ці 4 роки. І вона зроблена на техніку, на камери ФСБ і люб’язно надана самими ж співробітниками ФСБ. Тобто тут немає ніякої кольорокорекції, монтажу. Я показую наскільки хороше може бути мистецтво, яке ми змушуємо робити владу. Щоб влада була для мистецтва», – говорить митець.

У 2016 – у мене з’явилася найкраща відеодокументація за всі ці 4 роки. І вона зроблена на техніку, на камери ФСБ і люб’язно надана самими ж співробітниками ФСБ

За словами Павленського, до логічного завершення мистецьку акцію довели самі працівники ФСБ, загородивши двері сталевою завісою. Символізм цього полягає у тому, продовжує він, що сьогодні російські силові структури так само намагаються відгородити Росію від світу. Каже, навіть мріяти не міг про те, щоб російська влада так спрацювала на його ідею.

Їх дія навіть більш значима, ніж палаючі двері

«Вони зробили те, про що я насправді не міг навіть мріяти. Бо я насправді навіть не міг мріяти про те, що Луб’янка, ФСБ закриє себе залізною завісою. Тобто це стає знаком. А оскільки політичне мистецтво це робота над сенсом і формою висловлювань цих сенсів. Їх дія навіть більш значима, ніж палаючі двері. Тобто самі представники влади стають діючими особами», – каже Павленський.

Головний висновок, який Павленський зробив у тюрмі – влада використовує людські потреби як політичний інструмент. Працівники системи маніпулюють на тому, що позбавляють ув’язнених їжі чи сну просто за те, приміром, що ті відмовилися тримати руки за спиною, розповідає художник.

За сім місяців я дізнався як потреби визначають долі людей, ламають життя людей, як влада використовують ці потреби, щоб випрацьовувати в людях цей автоматизм до підпорядкування

«За сім місяців я дізнався як потреби визначають долі людей, ламають життя людей, як влада використовують ці потреби, щоб випрацьовувати в людях цей автоматизм до підпорядкування. Трохи більше поїсти, комфортніше поспати. Тобто потреби як політичний інструмент», – каже Петро Павленський.

Втім не менш небезпечною, на думку митця,є «тюрма повсякденності». Тому лише мистецькі акції дають йому відчуття повної свободи. «Я відчуваю свободу тільки тоді, коли здійснюю свої акції. Все інше – це ілюзії свободи», – каже Павленський.

Я відчуваю свободу тільки тоді, коли здійснюю свої акції

«Вважається, що коли людина сидить, то людина страждає. Я не погоджуся з цим. Бо цим самим ми делегуємо владі можливість управляти цим стражданнями. В тюрмі можна жити. І неодноразово писав людям листи, що зараз я знаходжуся в домі відпочинку. І, дійсно, за сім місяців я доволі непогано відпочив. В тюрмі можна читати, навіть можна набрати зайву вагу, займатися спортом», – зазначає художник.

В тюрмі життя продовжується, але за умови, якщо людина продовжує за себе боротися.

Тому наголошує українцям варто активніше підтримувати співвітчизників, які нині перебувають у російських тюрмах. Каже: на собі відчув наскільки це важливо, бо система передусім намагається зламати особистість.

Відстояти свою особистість – це головне завдання, яке повинна зробити людина в тюрмі чи таборі

«Не важливо скільки їм дали років, вони повинні себе зберегти. Тобто те, на що направлена ця система, вона хоче і завжди буде намагатися знищити їх. Їх як особистостей. Відстояти свою особистість – це головне завдання, яке повинна зробити людина в тюрмі чи таборі. Жити так як він жив. Ось і все», – зазначає Павленський.

Павленський каже, що свій перший публічний виступ провів саме в Україні, оскільки тут ще під час Майдану «побачив народ»: українці стали прикладом «звільнення» та найбільшим страхом Кремля. Тому сьогоднішні атаки та війна на Сході не лише спроби Кремля дестабілізувати Україну, а й намагання «стабілізувати» ситуацію в Росії.

В Росії люди або мертві, або сплять, або просто поплічники влади. Людей, яких я побачив на Майдані – це були інші люди. Тут можна говорити про народ. В Україні я побачив народ

«В Росії люди або мертві, або сплять, або просто поплічники влади. Людей, яких я побачив на Майдані – це були інші люди. Тут можна говорити про народ. В Україні я побачив народ», – каже він.

Петро Павленський відомий такими художніми акціями як «Туша» (митець обернув себе в колючий дріт), «Фіксація»(«прибив себе» до Красної площі), «Свобода» (палив шини на мосту в Санкт-Петербурзі), «Відділення» (відрізав мочку вуха) та «Шов» (зашив собі рот на підтримку панк-групи «Pussy Riot»).

18 червня Петро Павленський взяв інтерв’ю у депутата Верховної Ради Надії Савченко. Після чого вони разом відвідали фотовиставку «Суд абсурду», де зібрані фотографії кореспондента Радіо Свобода Антона Наумлюка з процесів над українськими політичними в’язнями в Росії. Савченко і Павленський на виставці зустрілися також із родичами політв’язнів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG