Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 17:22

Столтенберґ про зміцнення НАТО і можливі нові спроби Росії щодо подальшої дестабілізації України


Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ виступає у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. 15 червня 2016 року

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ виступає у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. 15 червня 2016 року

Керівник НАТО хоче, щоб Холодна війна залишилася лише сторінкою історії

Брюссель – Невиправданою називає генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ можливість того, що Росія у відповідь на зміцнення східного флангу Північноатлантичного альянсу може посилити дестабілізацію України. Він переконує, що збільшення військової присутності НАТО в Польщі та державах Балтії, а також адаптація до нових викликів – це виключно реакція на агресію Росії та їхнє «брязкання зброєю». Водночас в інтерв’ю Радіо Свобода керівник НАТО каже, що, попри останні критичні заяви німецького дипломата, міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, який висловився за поступове скасування санкцій проти Росії і розкритикував потужні навчання НАТО в Польщі як «зайвий подразник» для Москви, Німеччина є вірним членом альянсу. Також Столтенберґ відкидає припущення про те, що Москва може «вставити палиці в колеса» процесу приєднання Чорногорії до НАТО.


– Наскільки тривожною для Вас є мілітаризація російського Калінінграду, де, відповідно до деяких даних, розміщені тактичні ракетні комплекси «Іскандер»?

Росія нарощує свої військові потужності по всьому периметру. Через це ми й розширили присутність сил НАТО в східній частині альянсу

– Як ми бачимо вже протягом кількох років, Росія нарощує свої військові потужності по всьому периметру, починаючи від Баренцевого, Балтійського морів, Калінінграду й аж до Чорного моря та східного Середземномор’я. Це і є однією з причин того, що НАТО змушений адаптуватися та збільшив готовність своїх збройних сил. Через це ми й розширили присутність сил НАТО в східній частині альянсу. Але ми не прагнемо нової Холодної війни, ми не хочемо конфронтації з Росією, тому все, що ми робимо, має оборонний характер, є пропорційним та відповідає нашим міжнародним зобов’язанням, включно із Основоположним актом Росія-НАТО.

– А чи можете, принаймні, підтвердити чи заперечити присутність «Іскандерів» у Калінінграді?

Росія показала, що прагне скористатися своїми збройними силами проти незалежної держави – України. Все це є причиною зміцнення нашої колективної оборони, реалізації її найбільшого зміцнення з часів завершення Холодної війни

– Я не робитиму коментарів щодо специфічних розвідувальних чи різних видів систем. Скажу тільки, що ми помітили в Росії більше рішучості. Вона потроїла свої витрати на оборону з 2000 року, оновила й осучаснила свої військові спроможності. І Росія показала, що прагне скористатися своїми збройними силами проти незалежної держави – України. Все це є причиною зміцнення нашої колективної оборони, реалізації її найбільшого зміцнення з часів завершення Холодної війни. Водночас ми наголошуємо, що не хочемо повторення Холодної війни. Це вже історія, і ми хочемо, щоб вона залишалася лише історією. І з огляду на це, ми продовжуємо пошуки більшої співпраці та конструктивних відносин із Росією.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ (ліворуч), прем'єр-міністр Румунії Дачіан Чолош (посередині) та заступник генсекретаря НАТО Роберт Ворк під час урочистої церемонії на авіабазі Девесел. 12 травня 2016 року

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ (ліворуч), прем'єр-міністр Румунії Дачіан Чолош (посередині) та заступник генсекретаря НАТО Роберт Ворк під час урочистої церемонії на авіабазі Девесел. 12 травня 2016 року

– На тлі того, що НАТО збільшує й зміцнює свій східний фронт, чи не боїтеся Ви, що це може призвести до ще більшої дестабілізації сусідів – України, Молдови чи Грузії?

Всі дії НАТО переслідують оборонну мету, а також є відповіддю на те, що Росія вчинила в Україні своєю незаконною анексією Криму. Наша присутність у східній частині є обмеженою, а також вона надсилає чіткий сигнал, що наступ на одного з наших союзників вважатиметься наступом на всіх

– Це було б дуже невиправданою реакцією, адже не може бути сумнівів у тому, що всі дії НАТО переслідують оборонну мету, а також є відповіддю на те, що Росія вчинила в Україні своєю незаконною анексією Криму. Разом з тим наша присутність у східній частині є обмеженою, а також вона надсилає чіткий сигнал, що наступ на одного з наших союзників вважатиметься наступом на всіх. Це у жодному разі не може виправдовувати, скажімо, подальшої дестабілізації України чи Молдови.

– А може Росія вдатися й до дестабілізації Чорногорії чи перешкоджати ратифікації парламентами держав альянсу рішення щодо її приєднання до НАТО?

– Я маю велику повагу до парламентів і всі 28 парламентів держав-союзниць змушені ратифікувати вступний протокол. І я очікую, що саме так і станеться, цей процес вже триває, низка парламентів вже його ратифікувала. Не передбачаю жодних проблем, адже нам потрібна ратифікація кожного парламенту перед тим, як Чорногорія стане повноправним членом.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ (праворуч) та міністр закордонних справ Чорногорії Ігор Луксіч на спільній прес-конференції у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Грудень 2015 року

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ (праворуч) та міністр закордонних справ Чорногорії Ігор Луксіч на спільній прес-конференції у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі. Грудень 2015 року

– Чи не дивують Вас заперечливі заяви, що з цього приводу лунають із Росії?

Те, що Чорногорія приєднується до НАТО, Росії не стосується

– Те, що Чорногорія приєднується до НАТО, Росії не стосується. Це – незалежна держава, яка сама обирає шлях, включно із тим, до якої безпекової системи вона хоче долучитися. Це – засадниче право кожної суверенної нації. Тож йдеться про справу між Чорногорією й 28 державами НАТО. Ми вітаємо рішення цієї країни і воно не націлене проти когось, включно із Росією.

– Якою є Ваша відповідь на критику військових навчань НАТО на сході альянсу із боку німецького міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмайєра?

– НАТО – дуже об’єднаний (союз) у тому, що стосується сигналу щодо оборони та діалогу. Нам потрібна потужна оборона для попередження конфліктів. Водночас ми потребуємо політичного діалогу для зниження напруги у відносинах. Усі 28 держав-союзниць підтримують цей двосторонній підхід. І я вітаю, з одного боку, міцну підтримку Німеччиною зусиль, спрямованих на діалог, а з іншого, – німецький внесок у нашу зростаючу військову присутність на сході.

– І все ж таки, чи не було це для Вас дещо неочікуваним поворотом у риториці Німеччини?

– Як на мене, то важливим є те, що в союзі НАТО панує єдність, коли йдеться про ухвалення важливих рішень, і щодо поглиблення нашої колективної оборони в часи, коли ми бачимо більше нестабільності й більше викликів. Так само ми об’єднані навколо ідеї продовження відстоювати більш тісні й конструктивні відносини з Росією. Цей подвійний підхід дуже вписується у той сигнал, який надсилають Німеччина й НАТО впродовж багатьох років.

Над матеріалом працювали Віталій Єреміца та Rikard Jozwiak

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG