Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 00:26

Санкції залишаються єдиною зброєю для тиску на Кремль – Карл Шлеґель


©Shutterstock

©Shutterstock

ЄС продовжив санкції проти Росії ще на півроку. Рішення послів ЄС мають затвердити на саміті наступного тижня лідери 28 країн-членів ЄС

Берлін – Через дії Росії в Україні Європейський союз продовжив головний пакет своїх економічних санкцій проти Москви ще на півроку – до 31 січня 2017 року. Це мають затвердити тепер лідери ЄС на саміті наприкінці наступного тижня. Світова спільнота нині знову приділяє увагу війні на сході України, усупереч низці інших «гарячих» тем, котрими переймаються її громадяни: криза євро, наплив біженців, дискусії у Великій Британії про її можливий вихід з ЄС… Українське питання належить до тих, котрі розділяють європейське суспільство на два табори – тих, хто солідарний з Україною на тлі внутрішньополітичної боротьби в державі, і тих, хто намагається нормалізувати відносини з Росією.


Рішення щодо санкцій має бути остаточно ухвалене Радою ЄС наступного тижня. Тим часом президент Петро Порошенко після зустрічі з президентом Франції Франсуа Олландом подякував французькому та німецькому лідерам за зусилля, які докладаються до встановлення миру та деокупації сходу України.


Питання дій щодо санкцій вже деякий час розділяє Європу. Останнім приводом для дискусій стали висловлювання міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмаєра, який назвав навчання НАТО на східних кордонах Європи «брязканням зброєю і бойовими гаслами», що лише загострює ситуацію. Він закликав також шукати шляхи до діалогу з Росією і поступово послаблювати санкції щодо неї у відповідь на лише часткові кроки Москви до виконання мінських угод.

«Те, що у наших силах, – залишатися стабільними, щоб Україна була непохитною»

У Німеччині створюється небезпечна ситуація. Єдину зброю для тиску – санкції, цей єдиний засіб самооборони і підтримки України, залишають невикористаним, а Україну залишають напризволяще

Таку пропозицію різко розкритикувала Ребекка Гармс, голова фракції «Зелених» у Європейському парламенті. Так само вважає і Карл Шлеґель, німецький історик Фонду Карла Фрідріха фон Сіменса, який надає санкціям великої ваги.

«У Німеччині створюється небезпечна ситуація. Єдину зброю для тиску – санкції, цей єдиний засіб самооборони і підтримки України, – залишають невикористаним, а Україну залишають напризволяще. …Але те, що у наших силах, – залишатися стабільними, щоб Україна була непохитною, щоб ми не впіймалися на путінську політику ескалації, котра триває. І мене вразило, що Штайнмаєр повівся на таку стратегію», – зізнається Шлеґель.

Ґернот Ерлер

Ґернот Ерлер

Численні німецькі фахівці розглядають як альтернативу санкціям постачання Україні зброї як ефективного тиску на Росію. Ґернот Ерлер, координатор міжнародної співпраці з Росією, Центральною Азією та країнами Східного партнерства, висловився категорично не лише проти такого рішення, а й цілком підтримав міністра закордонних справ Штайнмаєра. У розмові з кореспондентом Радіо Свобода Ерлер зауважив, що має нові сподівання на поступ у процесі мирного врегулювання кризи на сході України.

Припинення вогню і виведення важкого озброєння має нині пріоритет. Звичайно, можна зрозуміти українську сторону, коли вже перший пункт Мінських угод не реалізовується

«Припинення вогню і виведення важкого озброєння має нині пріоритет. У мене щодо цього з’явилися нові надії. На останніх консультаціях щодо угод були запроваджені нові механізми врегулювання конфлікту: 12 принципів і три пілотні проекти. Тобто було прийнято рішення ще раз зробити спробу (у розв’язанні конфлікту – ред.). Звичайно, можна зрозуміти українську сторону, коли вже перший пункт Мінських угод не реалізовується. Тож і вона не відчуває власної відповідальності виконувати пункт 10 чи 11 цього документа. Незважаючи на те, що формально це неприпустимо, оскільки підпис української сторони є, але політично це можна зрозуміти», – каже Ерлер.

Ми маємо допомогти Україні створити політичне середовище, де буде більшість, яка виконуватиме зобов’язання, які Україна взяла на себе

«Ми маємо допомогти Україні створити політичне середовище, де буде більшість, яка виконуватиме зобов’язання, які Україна взяла на себе. Приміром, закон про амністію, про «особливий статус», про місцеві вибори і зміни до Конституції щодо децентралізації. Це завдання, які стоять перед Україною», – стверджує німецький політик в інтерв’ю.

Зробити стратегію успішнішою

Революція гідності в Україні була сприйнята Європою з пафосом і надією на швидкі демократичні перетворення в країні. Але що з більшими проблемами вони відбуваються, то більше з’являється скепсису щодо поступальності цього руху у політичних елітах Заходу.

Навіть на тлі розчарування певної частини Європи у можливостях ЄС прагнення України стати його членом у багатьох європейців не викликає оптимізму. Ребекка Гармс пояснила у розмові з кореспондентом Радіо Свобода, що різні завдання і водночас різні шляхи їх вирішення не повинні змішуватися, як, приміром, Мінські угоди та питання реформування країни.

Ребекка Гармс

Ребекка Гармс

«Реформи базуються на Угоді про асоціацію ЄС-Україна. Ці питання мають розглядатися окремо від Мінських угод. Щодо санкцій та анексії Криму країни ЄС мають зробити оцінку, щоб не починати дискусію перед кожним продовженням санкцій. Чи має це сенс? Вони мають відверто сказати, чого ми досягли, чому нам не вдалося досягти більше і чи наша стратегія санкцій ефективна? Якщо у нас немає альтернатив, то що слід робити, щоб існуюча стратегія була успішнішою?» – запитує Ребекка Гармс.

Партнери «нормандської четвірки» згодні з тим, що весь пакет Мінських угод має бути виконаний, і для цього застосовуються усі можливості та чинники. Як вони повідомили, готується нова зустріч на найвищому рівні у «нормандському форматі», щоб «ще більше посилити поступальність прогрессу та виконання подальших етапів Мінського процесу».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG