Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 09:43

Розмов про трагічні події на Волині не вдасться уникнути – польські інтелектуали


(©Shutterstock)

(©Shutterstock)

Чому польська партія влади скептично поставилася до української ініціативи про спільний день пам’яті жертв конфліктів?

Варшава – Польська партія влади «Право і справедливість» поважає українську державність, але не схвалює української історичної політики. 200 членів цієї партії, депутатів польського парламенту написали про це в листі, адресованому українській інтелігенції. Цей лист – відповідь на заклик двох колишніх президентів України, голів українських церков та інтелектуалів, які на початку червня закликали до примирення та встановлення спільного дня пам’яті жертв польсько-українських конфліктів. З проханням оцінити такий обмін листами, що відбувся між Варшавою та Києвом, Радіо Свобода звернулося до кількох польських інтелектуалів.

Вчені, публіцисти, історики, яких запитало Радіо Свобода, одностайно схвалюють сам факт обміну думками між польською та українською стороною з приводу складного історичного минулого. Натомість думки щодо змісту і значення такого діалогу – різні.

Анджей Шептицький

Анджей Шептицький

Анджей Шептицький, політолог із Варшавського університету, каже, що після того, як у Польщі опублікували українське звернення з пропозицією примирення, у нього було відчуття, що воно зависло в порожнечі.

Позитивно оцінюю той факт, що з польського боку з’явилася відповідь. Причому це не загальна відповідь

«У мене склалося враження, що цей лист у Польщі недооцінений, на нього майже не було реакції. Тому я позитивно оцінюю той факт, що з польського боку з’явилася відповідь. Причому це не загальна відповідь на кшталт «ми ваших думок не сприймаємо», або ж «ми не з усіма тезами погоджуємося». Це – спроба глибшого діалогу. Тож сам факт позитивний, бо по-людськи, якщо хтось до тебе пише листа, то на нього треба відповісти», – сказав Шептицький.

Важливо, наголошує політолог, що на лист із України, написаний представниками неурядових середовищ, вирішила відповісти саме польська партія влади, яка, в принципі, не мусила на таке звернення відповідати. «Та вона відчула обов’язок дати відповідь, і це важливо», – вважає Шептицький.

Схожі міркування щодо самого факту відповіді на українське звернення висловив Петро Тима, голова Об’єднання українців Польщі. Він говорить: «Добре, що є діалог, що є реакція основної політичної сили в країні на цей лист».

У свою чергу Адам Поморський, голова польського ПЕН-клубу, звертає увагу на ті місця з листа польських депутатів, в яких йдеться про сучасну політичну ситуацію в регіоні. «Важливо, що є декларація про те, що вони хочуть співпраці і союзу з Україною», – сказав Поморський.

Обидва листи не враховують вразливості другої сторони?

Водночас інтелектуали констатують той факт, що польська партія влади доволі скептично поставилися до української ідеї спільного дня пам’яті жертв конфліктів. На думку Шептицького, головні тези листа «Права і справедливості» зумовлені змістом та риторикою українського звернення.

Український лист – це українська точка зору, в ньому бракує розуміння польської вразливості, її просто не врахували. У свою чергу лист «Права і справедливості» віддзеркалює польську точку зору

Він пояснює: «Український лист – це українська точка зору щодо подій на Волині та польсько-українських стосунків, та в ньому бракує розуміння польської вразливості, її просто не врахували. Сформульований таким чином лист не став переломним у двосторонніх розмовах про минуле. У свою чергу, лист «Права і справедливості» віддзеркалює польську точку зору. Тож обидві сторони твердять, що прагнуть діалогу, та коли йдеться про конкретні питання, то відповідь на них бачать по-різному».

Щороку в липні відбуваються «ритуальні танці» на могилах – Смоленський

Своїми спостереженнями про польсько-український історичний діалог ділиться Павел Смоленський, публіцист видання Gazeta Wyborcza. «Я вже багато років спостерігаю, що як тільки наближається липень, тобто чергові роковини вбивств поляків, які були вчинені українськими руками, то розпочинається ритуальний і передбачуваний танець на могилах», – сказав публіцист.

Здавалася, що всі сказали все, що мали на серці – українська сторона просила прощення, а польська приймала ці слова і також щиро просила прощення. Провини є по два боки

Смоленський нагадує, що в липні 2013 року у Варшаві відбулися урочисті відзначення 70-х роковин Волинської трагедії за участю тодішнього президента Польщі Броніслава Коморовського та глави УГКЦ Святослава Шевчука. Публіцист зазначає: «Тоді здавалася, що вкотре, бо це було не вперше, всі сказали все, що мали на серці – українська сторона просила прощення, а польська приймала ці слова і також щиро просила прощення. Провини є по два боки».

Український лист був щирим жестом, аби запобігти тому, що може трапитися 11 липня, тобто в день волинських роковин. Прохання про пробачення і примирення треба прийняти

Смоленський каже, що він прикро вражений реакцією політиків «Права і справедливості» на останню українську ініціативу, які поставилися до неї зверхньо. Він говорить: «Деяким полякам, наголошую, не всім, але тільки деяким, українське прохання про прощення не є приємним. Вони чекають, що українці проситимуть прощення за свої провини в минулому, але це польська сторона вирішуватиме, які саме слова пробачення повинні прозвучати і наскільки низько українці повинні схилити голови і як довго стояти навколішки».

Смоленський твердить, що фактичне відкидання українського прохання про прощення є великою помилкою польських політиків. Він розмірковує: «Я вважаю, що це просто неморально. Думаю, що український лист був щирим жестом, аби запобігти тому, що може трапитися 11 липня, тобто в день волинських роковин. Натомість польський лист депутатів – це щось таке, чого я в житті не зробив би, оскільки вважаю, що прохання про пробачення і примирення треба прийняти, особливо якщо у тебе самого сумління нечисте».

Смоленський полемізує з Адамом Бєляном, політиком партії «Право і справедливість», який назвав відповідь депутатів українцям поміркованою, такою, яка повинна «позитивно струсонути нашими партнерами».

Коли в Кремлі читають чергові заяви такого типу, то відкорковують чергові пляшки шампанського

«Це немудре, неелегантне ставлення до найближчого нам народу, ставлення зі зверхністю, з позиції націоналістичної польської зарозумілості. Я цього не розумію, не хвалю, вважаю, що це шкідливе, і вважаю, що тоді, коли в Кремлі читають чергові заяви такого типу, то відкорковують чергові пляшки шампанського», – говорить Смоленський.

У контексті геополітичної ситуації польська заява – непереконлива – Тима

У 2013 році «Право і справедливість» була сильно залучена в процес проштовхування у парламенті заяви про геноцид на Волині

Зміст листа політиків «Права і справедливості» викликав мішані відчуття у Петра Тими. Він нагадує: «У 2013 році «Право і справедливість» була сильно залучена в процес проштовхування у парламенті заяви про геноцид на Волині, а цей лист підтверджує, що від цієї ідеології, попри різні події, які сталися відтоді, партія не хоче відмовитися». Тому з цієї точки зору, каже Тима, лист депутатів розчаровує. «Він показує, що польська сторона послідовно прямує до перемоги в цьому історичному протистоянні, тому що це не діалог, це реалізація програми-максимум», – сказав голова Об’єднання українців Польщі.

Росія стає загрозою не тільки для України і Грузії, але також для Польщі, ця заява звучить непереконливо

Тима вважає, що, говорячи про складне минуле, польські політики повинні пам’ятати про сучасний стан справ у Європі. Він розмірковує: «В контексті подій, які відбуваються в Україні, і взагалі геополітичної ситуації, коли нема сумнівів у тому, що Росія стає загрозою не тільки для України і Грузії, але також для Польщі, ця заява звучить непереконливо, місцями вона показує, що реалізується певна концепція – заплющування очей на проблему польської провини, польської відповідальності і польської практики історичної політики, натомість наявне менторське засудження історичної політики в Україні».

Буде ще один польський лист до українців?

Політики Польщі та України повинні бути дуже уважними, добираючи слів у дискусії на історичні теми, вважає Адам Поморський. «Дві сторони не мають сумісної фразеології, якщо йдеться про наше трагічне минуле», – каже він. Поморський говорить: «Я думаю, що на рівні узгодження історичної пам’яті це дуже важко вирішити. Натомість, якщо ці питання виникають у поточній політиці, то абсолютно кожна така дискусія на руку Путіну».

Втім, наголошує Поморський, українська сторона не може уникати теми волинської різанини, яка постійно присутня в польських дискусіях та інформаційному просторі. «За такої кількості цивільних жертв не вдасться уникнути цих розмов, це не та справа, яку можна забути. Треба освоїти і підготувати якось до цього громадську думку», – каже він.

Голова ПЕН-клубу констатує, що за теперішньої драматичної ситуації, коли в Україні триває війна, непросто займатися ще й історичним питаннями, але для добра двох сусідніх народів це треба робити.

Думаю, що з польського боку потрібна ще одна відповідь на український лист, і ми за це візьмемося

«З іншого боку, у Польщі, як і в усій Європі, посилюються авторитарні націоналістичні тенденції. Гадаю, інтелектуали двох суспільств повинні докласти максимум зусиль до поширення знань про минуле, але також про вразливість іншої сторони. Я не сподіваюся чуда, сподіваюся натомість великого ризику. Але що можна зробити, те треба робити. Я думаю, що з польського боку потрібна ще одна відповідь на український лист, і ми за це візьмемося», – резюмує Поморський.

В листі до українців польські депутати написали про кров невинних

У понеділок 20 червня депутат польського Сейму Міхал Дворчик представив у Києві відповідь на лист українських політичних лідерів, духовенства та інтелектуалів до польської громадськості про примирення. Адресантами листа-відповіді стали 200 депутатів Сейму і Сенату від партії «Право і справедливість». У листі польські політики звернулися за підтримкою до українців у вшануванні жертв того часу встановленням хрестів на могилах невинних громадян, які були вбиті на території Польщі та України.

У своєму листі польські депутати, зокрема, написали: «У Польщі на державному та місцевому рівні ми не вшановуємо людей, які мають на руках кров невинних цивільних осіб. Нам болить (зроблений в Україні) вибір історичної пам’яті, в якій відкрита декларація симпатії до Польщі супроводжується прославлянням тих, у кого на руках є кров наших співвітчизників – беззахисних жінок і дітей, ми не можемо називати сплановані і реалізовані у жорстокий спосіб дії проти цивільного населення польсько-українською війною».

У листі також зазначено, що депутати розуміють героїзм боротьби з накинутою українцям після війни радянською владою, але вони не розуміють, чому такою боротьбою вважаються також дії, спрямовані проти цивільних осіб. «Ми розуміємо, що Україна потребує своєї історії і своїх героїв, але для майбутнього не байдуже, яке минуле ви обираєте», – сказано у зверненні.

На цю ж тему:

22.06.2016
Волинська трагедія. Замість взаємного вибачення – односторонні звинувачення

Взаємні гучні звинувачення в гріхах минулої війни можуть завадити почути інше: наростання шуму гармат на східному кордоні України далі

20.06.2016
Волинська трагедія: примирення чи протистояння?

У Сеймі Польщі уже зареєстровано аж три законопроекти, де українців звинувачують в «етнічних чистках і геноциді» далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG