Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 04:31

Росія пропонує у Берліні свою програму заходів до річниці нападу вермахту на СРСР 


©Shutterstock

©Shutterstock

«Це «трюки», за допомогою яких Москва прагне відвернути увагу від злочинних дій у Криму та на сході України» – український посол

22 червня – 75-річчя нападу гітлерівської Німеччини на сталінський Радянський Союз. До цієї дати у ФРН запланували поминальні заходи. Нинішнього року про окрему програму в Берліні заявила Росія, як правонаступниця СРСР – держави-переможниці у Другій світовій війні. До участі у заходах серед інших запросили посла України у Німеччині. Дипломат не прийняв запрошення.

До 75-річчя нападу нацистської Німеччини на СРСР проведуть поминальні заходи у Берлінському соборі поблизу Александер плаца. На думку посла України Андрія Мельника, пропозиції Росії щодо програми таких заходів – це «трюки», за допомогою яких Москва прагне відвернути увагу від злочинних дій у Криму та на сході України». Дипломат не прийняв запрошення росіян.

Андрій Мельник

Андрій Мельник

Україна ніколи не визнає одноосібне право росіян на перемогу у Другій світовій війні і несправедливі зазіхання на роль жертви нападу з боку нацистської Німеччини

«Викликавши почуття провини у німецької громадськості, Росія у такий спосіб хоче позбутися санкцій ЄС», – каже Мельник. Посол заявив, що «Україна ніколи не визнає одноосібне право росіян на перемогу у Другій світовій війні і несправедливі зазіхання на роль жертви нападу з боку нацистської Німеччини».

Водночас посольство Росії у Німеччині повідомило, що, крім України, пам’ятні заходи у баченні Москви проігнорували також представники Грузії, Литви, Латвії та Естонії.

Директор Німецько-російського музею «Берлін-Карлсхорст», який ще називають музеєм капітуляції, Йорг Морре вітає процес переосмислення історії в Україні.

«Нині на ґрунті політичних подій Україна та Росія не зможуть дійти одностайності в історичних питаннях. Щодо інших пострадянських країн, як Грузія чи балтійські країни, вони вже давно ідуть власним шляхом щодо історичного переосмислення. Лише нині, в особливо загостреній політичній ситуації, це стає ще очевиднішим», – зазначив німецький історик.

Тим часом українські активісти планують вийти із протестами до Берлінського собору, а представники посольства України в Німеччині повідомили, що 22 червня вони не планують проведення власних акцій. У коментарі Радіо Свобода український історик Андрій Портнов із розумінням поставився до такого рішення.

Андрій Портнов

Андрій Портнов

Важливо говорити не просто про 22 червня, а поставити його у ширший контекст, і тоді це матиме безперечно сенс, як історичний, так і політичний

«Я думаю, що сенс відзначати цю подію є. Але тут важлива проблема. Тому я розумію певну українську логіку, як і польську. Вона полягає у тому, що Друга світова війна для нас почалася не 22 червня, а все-таки 1 вересня 1939 року, коли Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня Радянський Союз також напав на Польщу. Це, власне, і був початок війни. Така радянська концепція Великої Вітчизняної війни фактично ігнорувала досвід попередніх 39-40-х років, зокрема досвід радянської окупації західної України. Тобто, я веду до того, що нам важливо говорити не просто про 22 червня, а поставити його у ширший контекст, і тоді це матиме безперечно сенс, як історичний, так і політичний», – сказав Андрій Портнов.

«У Німеччині три з половиною тисячі місць, де поховані жертви цієї нищівної війни. Саме їх ми хочемо пом’янути»

На німецькому офіційному рівні дату відзначатимуть скромно: на Потсдамській площі в Берліні міністр культури ФРН Моніка Грюттерс відкриє виставку просто неба про цю сторінку історії. Екс-депутат Бундестагу Ерхард Епплер виголосить промову в Тиргартені біля меморіалу радянським воїнам, які загинули в битві за Берлін. Також у заходах візьме участь голова Бундестагу Норберт Ламмерт. На думку директора музею «Берлін-Карлсхорст» Йорга Морре, для німців ця тема й надалі залишається проблемною.

У Німеччині три з половиною тисячі місць, де поховані радянські громадяни, котрі стали жертвами цієї нищівної війни. Саме їх ми хочемо пом’янути
Йорг Морре

Йорг Морре

«Адже ми маємо власну культуру пам’яті й вивчаємо впродовж десятиліть події нищівної війни проти Радянського Союзу і те, що ми про неї пам’ятаємо. Відтак ми й цього року спрямовуватимемо фокус уваги на те, що 22 червня згадуватимемо про жертви нищівної війни. Це жертви, котрі загинули чи були вбиті у Радянському Союзі, це жертви Голокосту, радянські євреї, громадянське суспільство, які були вигнанцями, заморені голодом. Це також і солдати Червоної армії, котрі жахливо загинули під час полону, оскільки це було так сплановано. Також і ті солдати Червоної армії, котрі захищали Батьківщину і загинули у боях, а також примусові робітники. Велика їх кількість померла на німецькій землі, так як і військовополонені. У Німеччині три з половиною тисячі місць, де поховані радянські громадяни, котрі стали жертвами цієї нищівної війни. Саме їх ми хочемо пом’янути», – сказав Йорг Морре.

Йорг Морре дискутував у Берліні про цю дату і події, пов’язані з нею, з президентом Народного союзу з догляду за військовими похованнями і колишнім міністром закордонних справ Маркусом Мекелем та керуючим справами німецької громадської організації «Знак покаяння» Юттою Ведувен.

Вони наголошували, що в день, коли німецький вермахт напав на СРСР, люди згадують полеглих у боях, померлих від голоду під час тієї війни. Тому й сьогодні увага зосереджуватиметься передовсім на її забутих жертвах – людях, котрі загинули у німецькому полоні, примусових робітниках, тих, кого систематично знищували на окупованій території колишнього СРСР. Адже нацистська Німеччина від самого початку війни не лише здійснювала бойові дії, а й мала на меті знищення та поневолення усього слов’янського населення.

На прес-конференції порушувалося питання визнання Бундестагом жертвами нацизму радянських військовополонених і встановлення пам’ятника радянським громадянам, котрі загинули у фашистському полоні. Те, що парламент Німеччини вирішив виплатити символічні допомоги небагатьом колишнім полоненим, які ще живі, учасники визнали надто запізнілим жестом доброї волі.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG