Доступність посилання

ТОП новини

Кожен у Криму, хто чекає на закінчення окупації, – українець


«Справжнє протистояння в Криму – не між етнічними українцями, кримськими татарами і росіянами. Протистояння – між українськими громадянами і посібниками окупантів​»

(Рубрика «Точка зору»)

Не стану заперечувати важливість першої після окупації Росією Криму та частини Донбасу зустрічі українського і російського омбудсменів. Якщо Кремль дійсно вирішив використовувати цю інституцію для проведення переговорів щодо передачі нашій країні заручників, утримуваних на території автономії або перевезених до Росії, – це вже удача, оскільки з'являється шанс позбавити людей знущань і тортур.

Про те, як насправді перебувають в ув'язненні у Росії, розповідають цими днями Афанасьєв і Солошенко. Тож ми з вами маємо розуміти: це не в'язниця, не табір. Це катівня. І якщо посередником від катів виступає омбудсмен, то нехай буде хоч чорт лисий – аби наших громадян швидше звільнили.

Разом із тим, не хотілося б, щоб спілкування українського омбудсмена Валерії Лутковської з російським поліцейським генералом Тетяною Москальковою (так, саме генерал у Росії – омбудсмен, така вже країна) призвело б до інституційних зрушень. Перед зустріччю з Москальковою Лутковська висловила готовність обговорити ситуацію з обмеженням прав українців у Криму. Мались на увазі етнічні українці, які становлять національну меншину на півострові. Ще одна національна меншина, про становище якої хоче говорити український омбудсмен, – це кримські татари. І тут теж сумнівів немає – кримські татари становлять меншість, порівняно з етнічними росіянами, які живуть у Криму.​

Але сам цей підхід я вважаю дуже небезпечним. Ось як визначати етнічних українців у Криму? За записом у паспорті? За рідною мовою? Чи все ж за політичним вибором? Але тоді потрібно говорити не про етнічних українців, а про всіх тих жителів півострова, хто не збожеволів і поважає міжнародне право. Тому що суть російських переслідувань – карати тих, хто поважає міжнародне право. А серед них можуть бути і етнічні українці, і етнічні росіяни – хто завгодно. І точно так само серед етнічних українців чимало тих, хто кричав «Крим наш», чи не так? Їх теж будемо захищати?

Що стосується кримських татар, то я теж не захищав би їх як якусь національну меншину. Кримські татари – корінний народ півострова. Сама сутність кримської автономії має бути чітко взаємопов'язана із захистом мови, культури і прав цього народу – інакше в ній немає сенсу.

Справжнє протистояння в Криму – не між етнічними українцями, етнічними кримськими татарами та етнічними росіянами. Протистояння – між українськими громадянами (і тими, хто хотів би повернути собі українське громадянство) і посібниками окупантів, упевненими, що Росія – це надовго і їхнє головне завдання – вислужуватись перед злом. Ось від цієї категорії людей, від окупаційного керівництва – від різноманітних аксьонових, константинових, поклонських та іншої нечисті – Україна і має захищати своїх громадян, якого б етнічного походження вони не були, якою б мовою не розмовляли.

Кожен у Криму, хто чекає на повернення півострова додому і закінчення окупації, – українець.

Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конце відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті проекту Радіо Свобода «Крим.Реалії»

  • Зображення 16x9

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1990 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG