Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 20:43

Україну від Росії відмежує «інтелектуальний кордон»


Прикордонники під час презентації представникам дипломатичних представництв зарубіжних країн елементів інтегрованої системи охорони державного кордону, на пункті пропуску «Гоптівка» (Харківська область), 22 червня 2016 року

Прикордонники під час презентації представникам дипломатичних представництв зарубіжних країн елементів інтегрованої системи охорони державного кордону, на пункті пропуску «Гоптівка» (Харківська область), 22 червня 2016 року

«Інтелектуальний кордон» – це системи оптоволоконні, вібро, тепловізорні, включаючи й нічні режими, також візуальні та відеорежими – Малін

Українські прикордонники покликали європейських дипломатів на Харківщину оглянути перші 10 кілометрів так званого «Інтелектуального кордону», який в народі прозвали «Стіна». «Інтелектуальний кордон» – це найсучасніші інженерні споруди, які відмежовуватимуть Україну від Росії. Фахівці розповіли Радіо Свобода, що в цій системі охорони державного кордону більше оптики та електроніки, ніж бетону і земляних насипів. Прикордонники запевняють, що відтепер сенсорні, вібраційні та тепловізорні датчики зіпсують промисел контрабандистів, бо технології фіксують на державній межі найдрібніші деталі. «Інтелектуальний кордон» планують повністю розгорнути на українсько-російському кордоні до 2020 року, зокрема і в Луганській та Донецькій областях. Україна зможе контролювати всі ділянки зовнішнього державного кордону на сході.


Представникам посольств Німеччини, Франції, США, Угорщини, Канади та інших, які знаються на безпеці й міграції, міжнародним організаціям з Європи та Америки показують 10-кілометрову загально-інтегровану систему охорони українсько-російського державного кордону, що пролягає навколо Харківської області.

Екскурсовод Радіо Свобода, помічник голови прикордонної служби України Олександр Малін запевняє: система «Інтелектуального кордону» створюється за досвідом країн, де є тривалі напружені міждержавні відносини, ба навіть військові конфлікти, як-от між Ізраїлем і Смугою Газа та Америкою і Мексикою.

Тонкість і точність роботи датчиків стаціонарної системи відчуває навіть зайця, що біжить

«Система включає чотири види різного фізичного походження, тому, якщо й навіть диверсійним способом була б виведена одна із систем спостереження, три інші, по-перше, відстежать спробу її виведення з ладу, а по-друге, попередять порушників. Йдеться про системи оптоволоконні, вібро, тепловізорні, включаючи й нічні режими, також візуальні та відеорежими. Тонкість і точність роботи датчиків стаціонарної системи відчуває навіть зайця, що біжить», – розповідає Олександр Малін.

«Інтелектуальний кордон» нашпигований електронікою, до речі, переважно українського виробництва. Він має, насамперед, уповільнити і ускладнити наміри противника, і навпаки – дозволяє прикордонному наряду діяти завчасно і оперативно реагувати, долучаючи підсилення.

Спостережна вежа на пункті пропуску «Гоптівка» (Харківська область), 22 червня 2016 року

Спостережна вежа на пункті пропуску «Гоптівка» (Харківська область), 22 червня 2016 року

Також ця технологічна мережа покликана для раннього попередження загроз і порушників перетину державного кордону, до яких можна віднести нелегалів, контрабандистів, ба навіть війська Російської Федерації.

Вся інформація з різноманітних датчиків наживо передається до Центру управління прикордонного відділку «Дергачі», паралельно картинка з кордону надходить на центральний пульт Держприкордонної служби України й до ситуаційного штабу РНБО.

«Сенсор-кабель налаштований на людину, а через відеокамери все бачимо»

У самому центрі управління чергові оператори цілодобово стежать за облаштованою ділянкою кордону, що для зручності вистежування поділена на різні квадрати. Старшина Вадим Кононенко при отриманні інформації з сенсорного кабелю, який пролягає кордоном, зі свого робочого місця може навести під різним кутом і наближенням камеру, аби розгледіти порушника.

«Сенсор-кабель налаштований на людину, а через відеокамери ми все бачимо. Сьогодні вночі я бачив кота», – розповів прикордонник Вадим Кононенко.

Прикордонники під час презентації представникам дипломатичних представництв зарубіжних країн елементів інтегрованої системи охорони державного кордону, на пункті пропуску «Гоптівка» (Харківська область), 22 червня 2016 року

Прикордонники під час презентації представникам дипломатичних представництв зарубіжних країн елементів інтегрованої системи охорони державного кордону, на пункті пропуску «Гоптівка» (Харківська область), 22 червня 2016 року

Так само новооблаштований кордон передбачає багаторівневу інженерну та фортифікаційну інфраструктуру: рів, вал, контрольно-слідова смуга, рокадна дорога з гравійним покриттям та безпосередньо загородження. Кожен із елементів застосовується, враховуючи рельєф місцевості, пояснює помічник голови прикордонної служби Олександр Малін.

В лісній зоні застосовуються інші електронні системи моніторингу

«Йдеться про те, що природа нашої Батьківщини різноманітна. Організовувати в лісній зоні, скажімо, рів і вал, рубати при цьому п’ятдесят чи сотню метрів лісосмуги посеред лісу – це недоцільно. Там застосовуються інші електронні системи моніторингу», – каже Малін.

А тим часом, розповідь прикордонників занотовують європейські та американські дипломати, аби потім поділитися враженнями від побаченого зі своїми урядами, адже українсько-російський кордон незабаром може стати зовнішнім кордоном європейської безвізової спільноти.

Допомога європейців

Європейським експертам, що знаються на безпеці, міграційних процесах, контрабанді, вкрай важливо бачити на власні очі, як Україна облаштовує державну межу з небезпечним східним сусідом, коли триває збройний конфлікт із Росією, і як Держприкордонна служба витрачає кошти європейських донорів на придбання високотехнологічного обладнання та автотехніки.

За словами першого заступника голови Державної прикордонної служби України, генерал-лейтенанта Василя Серватюка, тільки минулого року європейці допомогли українським прикордонникам на суму в майже мільярд гривень, але ЄС фінансує передусім зміцнення своїх рубежів: українсько-польського та українсько-угорського кордонів.

Європейські дипломати, оглянувши новооблаштований кордон, поїхали до посольств, відмовивши у спілкуванні з пресою. Натомість у Державній прикордонній службі сподіваються, що подібні екскурсії тільки сприятимуть переговорам щодо збільшення фінансування європейськими донорами зміцнення стратегічно важливої українсько-російської ділянки кордону, а щодо кошторису – витрачено минулого року понад 400 мільйонів гривень, але цього року в держбюджеті на цей проект передбачається вдвічі менше.

Загальна вартість облаштування новітнього кордону сягає понад 4 мільярди гривень. Українсько-російський кордон планують повністю переобладнати до 2020 року, паралельно прикордонники взялися за облаштування по-новому прикордонної системи на узбережжі Азовського моря.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG