Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 04:53

«Сполучені Штати все ще можуть знайти способи, щоб дати Росії більше статусу в порядку і враховувати російські інтереси, де це можливо»

Референдум у Британії вплинув на те, як британці ставляться до расистських висловлювань – про це пише американська преса. Також коментатори продовжують обговорювати можливість домовитися з Росією «по-доброму», щоб зберегти світовий баланс. Тектонічні зміни на українській релігійній мапі після початку російської агресії обговорює інший американський аналітик.

Обговорення питання про вихід Британії з ЄС перетворило країну на більш расистське суспільство, пише дослідниця з Лондона Анюша Роуз на сторінках американської газети Washington Post. Аргументи про те, що британці повинні «повернути собі свою державу» не могли не визначити тих, від кого вони її мають забрати знову в свої руки. Адже йдеться не лише про те, що в уяві прихильників «Великої» Британії нині всі ключові рішення ухвалюють «іноземці» в Брюсселі, але й про те, що в країні тепер повно іноземців, які приїхали в країну, бо вона є членом єдиного економічного і політичного простору з рештою Європи.

Але й на них аргументи чистоти британського суспільства не зупинилися. У дебатах згаються і мусульмани, і євреї. Тобто, на думку дослідниці, аргументи, які ще півроку тому були б сприйняті як однозначно расистські, нині є цілком прийнятними.

Американський автор Майкл Мазарр на сторінках часопису National Interest продовжує улюблену тему журналу: ностальгію за часами Холодної війни, коли великі країни мали свої сфери впливу і не порушували правила. Чому б не повернути ті часи, хоча б частково, ставить запитання черговий коментатор з National Interest. Як побудувати стосунки з великим державами, зберігаючи глобальний баланс сил? Автор пропонує звернутися до післявоєнного досвіду влаштування світу.

«Сполучені Штати можуть використовувати структури післявоєнного порядку, щоб визнати інтереси Росії, забезпечити Москві голос і зрештою вплинути на формування поведінки Росії. Їхній підхід до Росії і будь-якої іншої великої держави буде більш ефективним, якщо він буде ґрунтуватися на правилах, нормах та інститутах, які характеризували післявоєнну глобальну систему», – вважає автор.

З іншого боку, він зауважує, що є й такі оглядачі, які кажуть, що часи, коли було можливе повернення Росії в якісь інститути, що забезпечують світовий порядок, уже минули. Але, на думку Майкла Мазарра, єдина альтернатива – конфронтація з Росією – була б ще більш неприйнятною. Тож, на його думку, варто спробувати повільно і обмежено повернути Росію до столу тих, хто вирішує світовий порядок.

«Сполучені Штати все ще можуть знайти способи, щоб дати Росії більше статусу в порядку і враховувати російські інтереси, де це можливо, вимальовуючи при цьому тверді лінії, де це необхідно, причому робити все це з позиції сили», – переконаний старший політолог некомерційної корпорації RAND. Це завдання ( і подібне – щодо Китаю) він вважає найскладнішим викликом американській зовнішній політиці.

Аналітик іншої неприбуткової аналітичної американської корпорації «Атлантична рада» звертає увагу на те, що в Україні завдяки «старанням» Росії побільшало прихильників Київського патріархату. На сторінках видання Atlantic Council Джеймс Койл пише, що українці стали покидати лави церкви, яка декларує відданість Москві, і долучаються до Української православної церкви Київського патріархату.

Він наводить думки священиків та аналітиків, а також звертає увагу на те, що рух цей почався знизу – десятки сільських парафій, які раніше належали до Московського патріархату, нині хочуть перейти до Київського. Також аналітик наводить статистику, яка змінює уявлення про співвідношення сил цих церков в Україні. Хоча кількість зареєстрованих парафій Московського патріархату понад половину, – вірян, котрі обирають українську церкву, удвічі більше, і їхня кількість невпинно зростає.

Аналітик пояснює цей рух тим, що Українська православна церква Київського патріархату зарекомендувала себе як церква тих, хто виборює українську незалежність. А своїх опонентів вони розглядають як загрозу національним інтересам.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG