Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 19:53

Щоб легалізувати добробати, треба переписати частину Конституції – експерт


Добровольці під облрадою в Дніпрі, 23 червня 2016 року

Добровольці під облрадою в Дніпрі, 23 червня 2016 року

Обласні ради двох регіонів визнали добровольців й вирішили надати їм пільги на регіональному рівні

Дніпро – У двох регіонах України – Одещині та Дніпропетровщині – рішеннями обласних рад бійців добровольчих формувань, що не входять до ЗСУ, визнали учасниками бойових дій. За рішеннями місцевої влади, добровольцям, які проживають в цих двох областях, нададуть посвідчення учасників бойових дій й певні пільги, зокрема, безкоштовний проїзд. Влада на місцях запевняє, що за «місяць-два» буде механізм втілення ініціативи в життя. Однак експерти вважають, що облради перевищили свої повноваження і гаразд не уявляють, як будуть досліджувати, хто з людей, що назвуться добровольцями, був на передовій, а хто ні.

Боєць одного з добровольчих підрозділів Валерій Холод – етнічний українець, кадровий військовий, однак є громадянином Білорусі. Легалізуватись в складі Збройних Сил України, розповідає він, не може саме через проблеми з громадянством – частина документів лишилась в окупованому Донбасі. Валерій зазначає: таких, як він, в складі добровольчих формувань чимало. Чоловіки хочуть служити, але не можуть робити це в офіційному статусі військовослужбовців з різних причин – хтось через громадянство, вік, хтось через відсутність медичних довідок, хтось через судимість, відверто каже вояк.

Валерій Холод

Валерій Холод

Я є етнічним українцем, але не отримав громадянства, це основна складність. В інших хлопців є, наприклад, судимість. Ті, хто пішли служити в добробати, – це найбільш активна молодь. Не дивно, що в декого з них раніше були проблеми з міліцією. Ще одна річ – медкомісії

​«Дуже багато людей, які воюють, але офіційно не можуть оформитись. Не зі своєї вини. Але ці люди перебувають на передовій, вони захищають батьківщину і їх треба підтримати. Я є етнічним українцем, але не отримав громадянства, це основна складність. В інших хлопців є, наприклад, судимість. Ті, хто пішли служити в добробати, – це найбільш активна молодь. Не дивно, що в декого з них раніше були проблеми з міліцією. Ще одна річ – медкомісії. Не всі можуть пройти медкомісії, адже свого часу, коли українська армія була інакшою, вони не хотіли служити, вони «набули» собі захворювань, та ж сама «намальована» плоскостопість», – розповів Радіо Свобода Валерій Холод.

Бути в очах суспільства захисниками, а не бандитами – боєць добробату

Їхня мета, кажуть бійці, – домогтись від влади визнання добровольців – хоча б у регіонах, допоки питання не буде розглянуте на загальнодержавному рівні. Відповідне рішення про надання статусу «боєць – доброволець» учасникам формувань, що не входять до Збройних сил України та Нацгвардії, вже ухвалила обласна рада Дніпра, опісля неї – Одеси.

Боєць «Правого сектору» з позивним «Сірко»

Боєць «Правого сектору» з позивним «Сірко»

55-річний боєць «Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» з позивним «Сірко» розповідає, що не зміг вступити до лав армії через вік. Чоловік зазначає: статус «бійця-добровольця», бодай на рівні області, дозволить йому почуватися захисником України, а не бандитом.

«Хай навіть не надати ці «бойові» чи «ЗСУшні», аби тільки визнавали хлопців, які приходять додому, поранені, загиблі…. Щоб їхні імена знали. Ми є! Ми хочемо, щоб про нас знав увесь народ… А так стараються нас «затерти», зробити з нас бандитів», – зазначає боєць з позивним «Сірко».

Закласти гроші в бюджет, інакше – рішення голослівне

Як реалізовуватиметься на практиці рішення про визнання добровольців, у Дніпропетровській обласній раді поки детально не розповідають. Планують створити комісію з надання бійцям статусу на регіональному рівні. В облраді пояснюють: рішення не суперечить українському законодавству, адже пільги, яких потім набудуть добровольці, – це ті, які встановлюють місцеві органи, – на проїзд.

Механізм визначення осіб й формувань, які підпадатимуть під дію рішення облради, розроблять за місяць-два, зазначає депутат обласної ради Олег Мороз. Однак він визнає, що гроші на це в бюджеті поки що не закладені, відтак ініціатива виглядає як декларація.

Стаття витрат у бюджеті має бути передбачена, а поки її немає, це все голослівно

«Це потрібно внести в наступний бюджет. Бо це бюджетні гроші, щоб це не виглядало так – залізли в кишеню народу. Стаття витрат у бюджеті має бути передбачена, а поки її немає, це все голослівно. Я думаю, в наступний бюджет ми внесемо цю статтю», – сказав Олег Мороз.

«Найбільша проблема – довести, що вони були в зоні АТО»

Дмитро Тимчук

Дмитро Тимчук

Військовий експерт Дмитро Тимчук вважає, що обласні ради, вирішивши надавати статус бійцям добровольчих формувань, перевищили свої повноваження. З іншого боку, каже він, в умовах децентралізації ніхто не забороняє обласним радам, не видаючи посвідчень учасників бойових дій, за рахунок місцевих бюджетів матеріально підтримувати добровольців. Інша справа, зауважує Тимчук, як обласні ради збираються визнати, хто з добровольців був на передовій і який його внесок в оборону країни, адже часто ніяких документів на підтвердження вони не мають. Є певні проблеми й з обліком кількості бійців добровольчих формувань, додає експерт: назви «батальйон» чи «корпус» не витримують критики.

Нелегалізовані добровольчі формування – у них немає довіри до військового керівництва, керівництва Генштабу. Скільки бійців – добровольців не легалізовані, вам ніхто не скаже, оскільки їх ніде немає на офіційному обліку

«Питання надання статусу бійцям добробатів стоїть дуже гостро. Проте бажано це було б вирішувати на централізованому рівні. Наразі мені відомо фактично про два формування, які не легалізовані, – це «ОУН» і «Правий сектор», решта добробатів увійшла до структури Нацгвардії або ЗСУ. З нелегалізованими добробатами йшли складні переговори. З одного боку, Конституція у нас прямо забороняє існування непередбачених законом формувань, і, щоб легалізувати добробати, треба вносити зміни до Конституції, повністю переписувати її в частині силового сектору. Я не бачу, яким варіантом це можна зробити. З іншого боку, я розумію й нелегалізовані добровольчі формування – у них немає довіри до військового керівництва, керівництва Генштабу. Скільки бійців – добровольців не легалізовані, вам ніхто не скаже, оскільки їх ніде немає на офіційному обліку», – каже Тимчук.

Від вказує на те, що проблемою є й запізнення із легалізацією добровольців. «Зараз довести, що та чи інша людина воювала 2014 року на Донбасі, буде досить проблематично», – сказав у коментарі Радіо Свобода Дмитро Тимчук.

«Символічний, але позитивний приклад»

Дніпропетровський політолог Віктор Пащенко зазначає: рішення облради про статус для добровольців хоч і носить декларативний характер, має значення – принаймні, нагадує парламенту про необхідність вирішення проблеми з добробатами загальнодержавному рівні.

«На жаль, проблему це не вирішує, адже потрібно, щоб було рішення на загальнонаціональному рівні. Але це позитивний приклад і спосіб звернути увагу на цю проблему, щоб про неї заговорили. Подібні кроки мають символічний вимір, але, будемо сподіватись, що це змусить і парламент звернути увагу на цю проблему. Дніпропетровська область – в числі перших за кількістю загиблих військових, за кількістю мобілізованих, за кількістю людей, які вступали до добровольчих формувань. Отож кому, як не нам, привертати увагу до проблеми? Можливо, для інших областей це не так нагально, як для нашої», – сказав у коментарі Радіо Свобода Віктор Пащенко.

Бої під «Бутівкою» – різні дані добровольців і Міноборони

Рішенню облрад Одеси та Дніпра про визнання добровольців на регіональному рівні передували пікети бійців кількох добровольчих підрозділів, що не входять до армії та Нацгвардії. Ці акції спровокувала нещодавня заява добровольчих формувань та волонтерів про загибель під шахтою «Бутівка» чотирьох бійців-добровольців.

В офіційних звітах про них не йшлось, у Міністерстві оборони тоді заперечили втрати серед військових і наявність добровольців на передовій.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG