Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 01:03

Холодна війна почалася з моменту окупації Криму – військовий експерт


Михайло Самусь

Михайло Самусь

До чого призведуть спільні навчання країн НАТО в Чорному морі, дії Росії з мілітаризації Криму і поповнення Чорноморського флоту новими кораблями?

Сергій Громенко

Від початку 2016 року триває нове загострення між НАТО й Росією в Чорному морі: 16 січня цього року Румунія озвучила ідею створення спеціальної постійної Чорноморської флотилії НАТО. Заяву підтримали інші члени Альянсу. 21 квітня президент України Петро Порошенко під час офіційного візиту до Бухареста оголосив, що Україна не проти приєднатись. Росія оцінила це як загрозу своїм інтересам. Що відбувається і як це стосуватиметься Криму найближчим часом? До чого призведуть спільні навчання країн НАТО в Чорному морі, дії Росії з мілітаризації Криму і поповнення Чорноморського флоту новими кораблями? Про це розповідає заступник директора українського Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Михайло Самусь.

– Михайле, розкажіть коротко, чим займається ваш Центр?

Самусь: Це класична неурядова організація, яка вже більше 15 років займається питаннями військово-політичної безпеки, розвитку оборонно-промислового комплексу як України, так і країн-сусідів. Ми піклуємось, щоб Україна все ж просувалась у бік західної цивілізації, і наша армія, і оборонно-промисловий комплекс були розвинені і якомога більше відповідали стандартам НАТО.

– Михайле, в чому суть діяльності навколо Чорноморської флотилії НАТО? Чому не можна просто завести частину американського флоту, який розташований у Середземному морі, і закрити проблему назавжди?

Самусь: Знаєте, цікава постановка запитання з боку Росії, яка окупувала Крим і тепер говорить, що з боку НАТО відбувається «брязкання зброєю». Окупація Криму призвела до повної зміни геополітичної обстановки на південно-західному стратегічному напрямку. Вона змінює всю картину, яка була до 2014 року. Тож це не брязкання зброєю, а наслідки кроків, зроблених Росією. Чорне море – маленьке, ситуація в регіоні абсолютно змінилася. Чому НАТО не може відреагувати і ввести розвинений американський флот? Адже Болгарія, Румунія і Туреччина не мають істотно розвинених військово-морських сил. Ідеться про Конвенцію Монтре, яка від 1936 року дає право Туреччині регулювати питання переміщення військових кораблів і суден через Босфор і Дарданелли. У результаті американським та іншим кораблям НАТО нечорноморських країн не можна перебувати в Чорному морі більше, ніж 21 день, і сумарна кількість тоннажності кораблів не може перевищувати 30 тисяч тонн.

– Тобто жоден великий американський авіаносець просто так увійти в Чорне море не може?

Після мілітаризації Криму Росія має всі інструменти для позбавлення нас статусу морської держави

Самусь: Там є окрема угода. Але з ядерною установкою, наприклад, взагалі не можна зайти – це була проблема навіть для СРСР, який був змушений виконувати угоду. «Кузнєцов» досі на турбінах ходить, тому що в Миколаєві не могли поставити атомну установку. Тому що вийти через протоки можна було, але як використовувати? Тож потрібно зважати на Конвенцію Монтре, яка забороняє створювати постійні військово-морські сили нечорноморських країн у цьому регіоні. І зараз виникло питання: що робити в умовах, коли Росія спокійно може впродовж кількох годин закрити вихід Україні до моря і позбавити її статусу морської держави? Ми ж знаємо стан Військово-морських сил України після окупації Криму. Після мілітаризації Криму Росія має всі інструменти для позбавлення нас статусу морської держави.

– Тому Румунія, Туреччина та Болгарія, ймовірно, збираються об'єднати флоти і створити, можливо, разом з американцями угруповання, яке було б здатним протистояти Росії?

Самусь: Ні, йдеться про те, щоб НАТО як військово-політична організація, яка покликана насамперед організовувати оборону членів альянсу, могла реагувати на загрози, що виникають у результаті окупації Криму. Можна не мати багато кораблів, можна, щоб раз на місяць у Чорне море заходив американський есмінець або французький чи італійський фрегат – у рамках робочих візитів або навчань. Головне – створити штаб цього військово-морського з'єднання, щоб забезпечити постійну присутність і демонстрацію того, що НАТО, в принципі, готове реагувати на будь-які рухи Росії в цьому напрямку. Суть не в тому, щоб посилювати корабельний склад. Якщо ми подивимось на Чорне море, то кораблі тут не є вирішальною силою. При нинішньому рівні розвитку ракетної техніки необов'язково ставити платформу з ракетами у морі. Воно елементарно прострілюється з одного берега на інший. Це фактично озеро. Крим навіть за радянських часів називали «непотоплюваним авіаносцем», його розташування має центральне військово-стратегічне значення для Росії і країн НАТО, і вони мають реагувати.

– З нами на зв'язку прес-секретар командування ВМС України Олег Чубук. Олеже, 21 квітня під час візиту до Румунії Петро Порошенко сказав, що Україна не проти приєднатись до ініціативи створення постійної Чорноморської флотилії НАТО. Чи є чим Україні приєднуватись до цієї флотилії і чи не зашкодить це і без того зіпсованим відносинам із Росією на морі?

Чубук: Якщо президент це сказав, значить, на те були вагомі підстави. Звісно, є чим приєднатись, сьогодні флот налічує близько 50 кораблів і суден, бойове ядро – понад 10 кораблів і катерів. Нам відомо, що за лінією МЗС Україна, в умовах агресії, коли фактично не працює угода Black Sea Force, звернулася до низки держав-партнерів з питання створення такого постійно діючого об'єднання. Тим часом ми робимо все для того, щоб наблизитися до стандартів НАТО. Під цим мається на увазі підготовка особового складу і перехід на озброєння країн, з якими ми будемо взаємодіяти. Сьогодні ми беремо участь у продовженні операції «Чорноморська гармонія» – це навчання, які постійно проводять. Також це навчання Sea Breeze, що проводять наприкінці липня 2016-го. Україна – країна-партнер НАТО, наша взаємодія буде нарощуватись, і це доречно для підтримання безпеки в регіоні.

– Михайле, ми почули, що Україні є чим приєднатись до Чорноморської флотилії НАТО. Скажіть, як багато ми втратили у флоті після анексії Криму, і чи легко це відновити?

Самусь: Головна втрата в результаті окупації для українських ВМС – це базування, інфраструктура, а не кораблі. Так, вони виконують якісь завдання, але, в основному, контроль і силовий вплив на ситуацію в Чорному морі можливо здійснювати й іншими засобами, зокрема ракетною зброєю і авіацією. Втрата військово-морських баз і пунктів базування – ось головна проблема.

Насправді Україна не може приєднатись до Чорноморської флотилії НАТО, тому що НАТО – дуже жорсткий блок, у якому діє 5 стаття про взаємну оборону. Наприклад, якщо російський корабель зачепить румунський, то всі інші країни НАТО мають швидко відреагувати і виступити на оборону цього корабля. Україна не має зобов'язань у цьому угрупованні, оскільки не є членом НАТО. З іншого боку, жодна країна НАТО не захищатиме українські кораблі і військово-морські бази, якщо на них буде здійснюватись агресія. Тому що немає механізмів. Ми можемо брати участь у навчаннях, візитах, навіть оперативних планах, патрулюванні, присутності в якихось районах. Але в разі бойової ситуації Україна буде відповідати за себе сама. Тож Україні терміново потрібно розробляти нову, асиметричну концепцію флоту.

До війни Україна намагалась вийти на будівництво класичного флоту з великими кораблями – дуже дорогими корветами по 2,5 тисячі тонн, які можуть перебувати в будь-якому районі світового океану, класичними підводними човнами і морською авіацією. Але зараз немає грошей і часу цим займатись, тому що один корвет може коштувати 300-400 мільйонів доларів. Помножте на 25 – і ця сума з'їсть весь бюджет, що виділяється на Військово-морські сили. Ми ж пропонуємо швидко створити ефективний «Москітний флот». Це швидкі морські платформи, кораблі або навіть катери з сучасними ракетними комплексами, які можуть швидко вирушити в потрібний район, нанести удар і піти в інший район, при цьому не будучи мішенню – чим стануть ті ж корвети. Ми не чули, щоб нове командування ВМС підтримало цю ідею.

– 20 травня посол США в Болгарії Ерік Рубін повідомив, що було б непогано до 2017 року збільшити американський контингент у Болгарії і навіть збудувати спеціальну базу з «морськими котиками». Це обговорюватимуть 8-9 липня на саміті НАТО у Варшаві. Чи не призведе все це до відновлення Холодної війни між НАТО і Росією в Чорному морі? Які можуть бути наслідки для Чорного моря і Криму?

Росія фактично контролює Чорне море. А НАТО тільки намагається створити якусь противагу, щоб не допустити розширення російської загрози і мати важелі впливу на ситуацію

Самусь: Усі ці кроки насправді відбуваються в рамках однієї концепції – стримування Росії. Адже це відбувається і на Півночі – країни Балтії, зокрема, Польща, фактично виявились оголеними перед російською загрозою. У тій же Естонії в будь-який момент можуть з'явитись «зелені чоловічки», і ніхто нічого не зможе зробити, окрім місцевої територіальної оборони і добровольчих батальйонів, які йтимуть у ліси і звідти боротимуться з російськими окупантами. На Півдні ситуація ще гірша. Ні Румунія, ні Болгарія жодним чином не можуть протистояти. Тому йдуть спроби хоча б планування розробки нарощування сил. Природно, в цьому можуть допомогти американці, тому що Європа взагалі не має оборонного потенціалу. Холодна війна вже почалась, ще від моменту окупації Криму. Росія фактично контролює Чорне море. А НАТО тільки намагається створити якусь противагу, щоб не допустити розширення російської загрози і мати важелі впливу на ситуацію. Зараз НАТО повністю програє.

– Як Ви думаєте, чи буде 8-9 липня ухвалене рішення про створення Чорноморської флотилії НАТО?

Самусь: Я думаю, буде ухвалене рішення створити штаб і розпочати підготовку сил і засобів на рівні планування і початку організації такої флотилії. Тому що від рішення не з'являться відразу нові фрегати, корвети і ракетні комплекси. Але потрібно хоча б планувати, і, думаю, таке рішення буде ухвалене.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG