Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 22:07

Табір прихильників санкцій через Brexit ослабне, але правил гри щодо віз це не змінить

Брюссель – Brexit не змінить правил гри у візових переговорах між ЄС та Україною, вважають європейські політичні аналітики. Проте табір держав ЄС, які відстоюють тверду політику тиску на Росію через її агресію, може ослабнути, коли Британія вийде зі складу співдружності. Водночас для Києва пріоритетом має залишатися інтелектуальна дипломатія та наполягання на недопущенні війни в Європі.

Британець Найджел Мунісамі – професійний музикант, що вже понад два десятки років живе й працює в Бельгії. Нині він гірко зауважує, що шкодує через вихід його країни зі складу ЄС, і що «настав час стати «континентальним англійцем»: тобто, як і чимало інших тутешніх громадян Об’єднаного Королівства, він вирішив попросити бельгійське громадянство.

Найджел Мунісамі

Найджел Мунісамі

«Той принцип, що я міг піти й перебувати у будь-якій частині Євросоюзу без думки про зміну громадянства, тепер відсутній, – каже Найджел. – Шкода, але те, що я мушу брати громадянство іншої держави лише для того, щоб жити і працювати, – це просто крок назад».

Але не лише для Найджела Мунісамі, а й всього Євросоюзу минулі вихідні минули в роздумах про майбутнє. Водночас так званий Brexit має значно ширші наслідки, бо «розлучення» Великої Британії та Європейського союзу не проходить безслідно і для сусідки-України. Невизначеність у подальших українсько-європейських стосунках з огляду на рішення британців така ж велика, як, власне, і в тому, якими надалі будуть відносини Лондона й Брюсселя, зауважують європейські оглядачі.

Реформування ЄС може вдихнути нове життя в процес розширення – Майстер

Співдружність держав ЄС тепер насамперед приречена на переосмислення, на розмірковування щодо власного функціонування, й вже не так зосереджена на політиці щодо сусідів, каже Штефан Майстер, голова програми Східної Європи у Центрі Роберта Боша. Втім, це може бути й на користь майбутнього процесу розширення ЄС.

Штефан Майстер

Штефан Майстер

«ЄС мусить переосмислити весь свій підхід як до сусідів, так і до самого себе, – додає німецький аналітик. – Я думаю, що це може відкрити нові канали для інтеграції. Держави блоку можуть скористатися Brexit-ом як шансом для ще більшого згуртування. Цей поштовх до нових реформ може створити нові важелі для інтеграції нових держав, принаймні в окремих сферах. Водночас, слід бути готовими до того, що зайнятий Brexit-ом Європейський союз матиме менше часу й ресурсів як загалом для політики сусідства, так і зокрема для України».

Власне, консультації України і Євросоюзу щодо наслідків для двосторонніх взаємин референдуму у Великій Британії почалися вже нині, з приїздом до Брюсселя українського президента Петра Порошенка. Щоправда, навіть до програми його участі у цьому так званому міні-саміті Україна-ЄС, були внесені зміни: невідкладні консультації європейських лідерів із президентом Франції Франсуа Олландом у Парижі та канцлером Німеччини Ангелою Меркель у Берліні перенесли ранкові зустрічі на вечір.

Україна все ж очікує «безвізу» цього року

Офіційно нині у Брюсселі за участі президента Петра Порошенка Україна і ЄС підписали двосторонні документи: Угоду про співробітництво з Європейською організацією з питань юстиції та Угоду щодо асоційованої участі України в дослідницьких та навчальних програмах Євратому.

Без сюрпризів, переговори Порошенка із головами євроінституцій стосуються результатів референдуму у Великій Британії про членство в ЄС та їхнього впливу на відносини між Україною і співдружністю. Інший розділ консультацій – способи подальшої мобілізації підтримки Євросоюзом реформ в Україні та максимального використання можливостей, які надає їм зона вільної торгівлі.

Перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко зауважила на своїй сторінці у «Фейсбуці», що тепер «зростатимуть позиції євроскептиків в інших європейських країнах». «Радітиме Кремль – розділеній і ослабленій Європі… Хвиля цього цунамі може зачепити Україну», – вважає Геращенко.

Водночас, наголошують в Києві, Україна далі очікує надання безвізового режиму вже цього року: там передбачають «що всі відповідні процедури – слухання в комітетах і потім в сесійній залі – відбудуться в Європарламенті без зволікань, і потім буде прийнято відповідне рішення на Раді ЄС», зазначила Ірина Геращенко.

«Фундаментальної затримки не буде» – Клімкін

Із її думкою погоджується й Штефан Майстер. Він вважає, що європейці переконані у тому, що надання безвізового режиму Україні буде заохоченням до продовження курсу Києва на реформи.

«Наразі немає ознак того, що процес лібералізації візового режиму буде уповільнений чи будуть змінені якісь пріоритети. Я налаштований більш оптимістично і вважаю, що Brexit не змінить правил гри у візових переговорах», – каже аналітик.

Втім, в Україні налаштовані на те, що недовга затримка із впровадженням «безвізу» через британсько-європейські проблеми таки може виникнути. Керівник МЗС Павло Клімкін заявив, що «в короткостроковій перспективі впливу на важливі для України речі не буде». Безумовно, розмови лише про Brexit можуть на кілька тижнів затримати цей процес, але фундаментальної затримки не буде, вважає міністр. «І не треба говорити, що зараз це переноситься на наступний рік», – наголосив Павло Клімкін.

Тим часом, друга велика місія президента Порошенка в Брюсселі полягає в переконуванні Європейської співдружності напередодні свого саміту щодо необхідності продовження спільної політики ЄС щодо санкцій проти Росії аж до повного виконання Мінських угод.

Це питання війни і миру на континенті – французький аналітик

«Оскільки європейці занурилися у роздуми про нові відносини з Великобританією, російська агресія та війна в Україні можуть відсунутися на задній план», – каже з цього приводу Жан-Сильвестр Монґреньє, французький політолог з Інституту Томаса Мора. З виходом Британії зі складу ЄС позиції табору держав, який притримується політики послідовного економічного й політичного тиску на Москву, можуть похитнутися. Тому українські лідери й дипломатичний корпус України мають проводити розумну кампанію безперервного переконування й лобіювання, каже Монґреньє, коментуючи нинішній візит президента до євроустанов.

Жан-Сильвестр Монґреньє

Жан-Сильвестр Монґреньє

«Слід відстоювати позицію України й те, що насправді йдеться про загальноєвропейські речі. Не про російсько-українські відносини, а про питання війни і миру в Європі. Це – метаполітична місія, де слід наполягати на повазі до правил поведінки, на питаннях миру й війни в Європі. Тобто, йдеться про щось на кшталт інтелектуальної дипломатії», – пояснює Монґреньє.

Паризький експерт додає: «Чи ми допустимо те, що всі націоналістичні рухи звідусіль у ЄС зрештою створять щось на зразок Європи націй, тобто Європу 19-го століття, коли панував принцип «кожен – за себе» та ще й із можливою війною на обрії? А чи, може, все ж на першому плані має бути співдружність та згуртованість, базовані на правилах поведінки й взаємоповаги? Тобто йдеться про блок національних держав, де пануватимуть закони, які дозволяють управляти можливими конфліктами й не допускатимуть, аби вони переростали у війни».

Втім, у Києві налаштовані на позитив. Ірина Геращенко визнає, що тепер, «коли ЄС ще глибше занурюється у власні серйозні проблеми, нам буде ще важче відстоювати нашу позицію». Але додає, що це все ж – не привід опускати руки, бо тим серйознішою перемогою буде безвізовий режим для українців. Як, власне, і санкції для Росії.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG