Доступність посилання

logo-print
05 грудня 2016, Київ 02:45

Система фінансування профтехосвіти в Україні потребує змін – Міносвіти


«У січні-березні 50 професійно-технічних навчальних закладів не фінансувалися взагалі» – Лілія Гриневич

Фінансування професійно-технічної освіти з місцевих бюджетів – це занадто велике навантаження на них, вважають у Міністерстві освіти. Україною прокотилася хвиля протестів викладачів ПТУ, які внаслідок того, що фінансування переклали місцеві бюджети, залишилися фактично без грошей. У відомстві розглядають можливість регіонального розвитку цієї галузі, а також залучення коштів з приватного бізнесу. На думку ж самих працівників професійно-технічних закладів, фінансування має бути загальнодержавним.

Лілія Гриневич

Лілія Гриневич

Цього року центральні органи влади України передали фінансування професійно-технічної освіти на утримання місцевих бюджетів. Але маленькі міста не можуть фінансувати систему ПТУ з власних бюджетів, зазначають у Міністерстві освіти України і розглядають можливість регіонального розвитку професійно-технічної освіти, а також залучення коштів з приватного бізнесу, адже ситуація наразі залишається критичною. Найбільш гострими залишаються питання фінансування і власності, наголосила міністр освіти Лілія Гриневич.

В січні-березні 50 професійно-технічних навчальних закладів не фінансувалися взагалі

«Всі ми знаємо, що внаслідок поспішних змін до бюджетного законодавства з 1 січня 2016 року з 817 професійно-технічних навчальних закладів 722 було переведено на фінансування з місцевих бюджетів, а саме на рівень областей і міста обласного значення, в тому числі і маленькі міста обласного значення. Оскільки не у всіх бюджетах були кошти, в січні-березні 50 професійно-технічних навчальних закладів не фінансувалися взагалі», – зазначила Гриневич.

Фінансувати профтехосвіту має держава – директор профтехучилища

На думку директора Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури Петра Качаловського, фінансування професійно-технічних навчальних закладів має здійснюватися на загальнодержавному рівні. Адже у разі фінансування з регіональних бюджетів, випускник такого закладу має відпрацювати певну кількість років саме у цій області, зауважує Качаловський.

Тоді тут порушується головне право молодих людей, які закінчили школу, отримати першу робітничу професію, вибрати собі робоче місце і навіть місце проживання

«Тоді тут порушується головне право молодих людей, які закінчили школу, отримати першу робітничу професію, вибрати собі робоче місце і навіть місце проживання. Адже якщо ми прив’яжемось до фінансування з територіальних громад, то громади в такому разі мають право претендувати на те, щоб випускник працював на території цієї громади. Виникне ще дуже багато різних недоречностей, яких ми сьогодні не прорахували», – зазначає Качаловський.

Студенти училища розповідають: приїжджають до Києва з різних регіонів, бо тут і вибір більший, і перспективи кращі. А у своїй області не завжди можна обрати собі професію до душі, говорить студент Київського вищого професійного училища будівництва і архітектури Ярослав Чаплинський. Він приїхав вступати з Черкаської області, бо в його регіоні – лише один професійно-технічний навчальний заклад, жодна з професій якого не приваблювала хлопця.

«Сам я з Черкаської області, Лисянський район, село Почапинці. У нашому регіоні нічого такого немає, хоча в сусідньому селі теж є училище. Професій небагато – лише радіотехнік, плиточник, маляр. Обрати особливо ні з чого», – говорить студент.

І у Міністерстві освіти, і в самих навчальних закладах сходяться на одному – професійно-технічну освіту потрібно зберегти, адже для молоді це безкоштовна можливість отримати першу робітничу професію і заробляти на життя. Особливо важливим є це право для дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених родин.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG