Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 08:28

«Ми говоримо про жертви серед польського населення, про які, звісно, треба пам’ятати, але не говоримо про українські жертви»

Київ – Утриматися від односторонніх звинувачень і спекуляцій щодо Волинської трагедії закликав польських політиків Європейський конгрес українців. Днями вони оприлюднили відкритого листа, де закликали до примирення. Це – частина дискусії щодо політики пам’яті, яка знову активізувалась нещодавно, хоча ще більш ніж 10 років тому такий діалог вже відбувався, завершившись консенсусом, кажуть українські експерти. Причину вони вбачають у «поправішанні» загального політичного тренду, хоча й зазначають: порозуміння необхідне обом сторонам діалогу. Українські історики, натомість, закликають припинити спрощувати дуже складну ситуацію, яка складалась наприкінці Другої світової, і досліджувати її разом із польськими колегами.

Сьогодні ми переживаємо нову хвилю політизації розмов про історичне минуле, каже директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко.

Олександр Сушко

Олександр Сушко

«Це зумовлено певним «поправішанням» загального політичного тренду як в Україні, так і в Польщі. Україна свого часу ухвалила законодавство, яке по-новому встановлює статус, зокрема, воїнів УПА, а в Польщі прийшла до влади партія «Право і справедливість», яка значною мірою будує свою риторику на історичній пам’яті теж, і там теж відбувається хвиля, зокрема, і законодавчих актів нових. І деякі із цих моментів є такими, що не викликають порозуміння між домінуючими політичними трендами», – зазначає він.

Зараз, за словами експерта, польська сторона хоче покласти всю відповідальність за Волинську трагедію на українців, що ті не можуть прийняти, водночас, поляки не можуть прийняти, що в Україні в ряд героїв можуть потрапити, серед інших, і люди, які могли вчиняти насильницькі дії щодо мирного населення. Водночас, визнає Сушко, з обох боків є зусилля інтелектуалів та окремих політиків щодо взаємного прощення, і це – єдиний можливий шлях виходу із ситуації.

Залишки польського цвинтаря у Павлівці, Волинська область

Залишки польського цвинтаря у Павлівці, Волинська область

Між тим, за словами Олександра Сушка, формула консенсусу вже була знайдена і проговорена 2003 року тодішніми президентами Леонідом Кучмою та Олександром Кваснєвським під час спільних заходів вшанування пам’яті загиблих.

Сторонам потрібно пройти ще один цикл, щоб ці питання не затьмарювали стратегічного партнерства між двома країнами

«Очевидно, що сторонам потрібно пройти ще один цикл, щоб ці питання не затьмарювали стратегічного партнерства між двома країнами, яке є конче необхідним», – каже експерт.

На тлі загальноєвропейських дискусій щодо мігрантів у Польщі посилюються настрої євроскептиків і правих сил, і це так чи інакше відображається на ставленні до українців, але значного впливу це не має, вважає журналіст і студент докторантури у Варшаві Юрій Опока.

«Ми можемо говорити про якісь тенденції, але не можемо говорити про будь-які масові антиукраїнські акції сплановані», – переконаний він.

Акції проти цивільного населення на Волині у 40-х були з різних боків – Когут

Загострення дискусій щодо Волинської трагедії завжди відбувається у липні, напередодні чергових роковин, каже директор архіву СБУ Андрій Когут. На його думку, формула «просимо вибачення і прощаємо» є оптимальною, оскільки у 40-х роках на Волині складалася дуже складна ситуація, і акції проти цивільного населення були з обох боків.

Спроби багатьох польських політиків максимально просто пояснити події на Волині 43-го року – це така баналізація, коли піднімається питання, вигідне тільки всередині польського політичного дискурсу

«На жаль, спроби багатьох польських політиків максимально просто пояснити події на Волині 43-го року – це така баналізація, коли піднімається питання, вигідне тільки всередині польського політичного дискурсу. І виходить так, що ми говоримо про жертви серед польського населення, про які, звісно, треба говорити і пам’ятати, але не говоримо про українські жертви», – говорить він.

За словами Андрія Когута, потрібно працювати над тим, щоб зробити подальші маніпуляції історією неможливими. Оптимальним чинником він називає створення українсько-польського інтерактивного атласу, який би пов’язував свідчення і архівні документи України, Польщі, радянської та німецької окупаційної влади.

Український цвинтар у Сагрині (нині територія Польщі)

Український цвинтар у Сагрині (нині територія Польщі)

На Волині було дуже багато, так би мовити, акторів, була німецька поліція, була польська поліція, польське підпілля, українське підпілля, були радянські партизани, були просто банди, які грабували населення

«Якщо ми подивимось на 43-й рік, то на Волині було дуже багато, так би мовити, акторів, тобто була німецька поліція, була польська поліція, польське підпілля, українське підпілля, були радянські партизани, були просто банди, які грабували населення – і говорити, що в цій палітрі було тільки двоє акторів – польське цивільне населення і український підпільний рух – це означає, що ми проводимо фактично маніпуляцію історією того складного політичного процесу, що відбувався на Волині у 43-му році», – пояснює історик.

Україна мусить почати відстоювати свою позицію щодо власної історії – Розкладай

Україна повинна дуже жорстко наполягати, що дискусії щодо Волинської трагедії мають вестися тільки в історичній площині, вважає експерт «Реанімаційного пакету реформ» щодо політики пам’яті юрист Ігор Розкладай. На його думку, повинно бути спільне вивчення документів архівів, які були відносно нещодавно відкриті для дослідників, а до цього – мало досліджені як українцями, так і поляками.

«По-друге, Україні повинна почати, в принципі, відстоювати свою позицію щодо своєї історії, тому що ми бачимо досить серйозний спротив з боку західної історіографії, і Україна виглядає, як не дуже зручний об’єкт, який намагається встановлювати свою суб’єктність, і це може ламати усталені погляди на історію Європи в цілому»,– зауважує Розкладай.

На його думку, в цьому ключі мають працювати, як наукова спільнота, так і МЗС.

Європейський конгрес українців закликав Польщу до примирення

Відкритий лист до польської влади Європейського конгресу українців днями підписали представники українських громад у 12 країнах. Пожвавлення дискусії щодо політики пам’яті, зокрема, стосовно Волинської трагедії, автори звернення пов’язують із намаганням посварити два народи, яке намагаються втілити «зовнішні доброзичливці».


Дискусія розпочалась після заклику до примирення представників «Ініціативи першого грудня».

«Просимо прощення і рівною мірою прощаємо злочини і кривди, вчинені щодо нас, – це єдина духовна формула, що повинна бути мотивом кожного українського і польського серця, яке прагне миру й порозуміння», – йдеться у тексті звернення.

Натомість польська партія «Право і справедливість» написала відозву, в якій висловила несхвалення української політики пам’яті, що у свою чергу викликало неоднозначну реакцію серед польських інтелектуалів.

Спікер Верховної Ради Андрій Парубій, однак, заявив про домовленості, що польський парламент не виноситиме ніяких постанов щодо українсько-польських відносин у Другій Світовій війні до саміту НАТО у Варшаві 8-9 липня.


На цю ж тему:

29.06.2016
Україна. Польща. Симетрія

Страшний конфлікт на Волині у 1940-х роках став таким через симетричну поведінку обох сторін: село на село, армія на армію, наказ про виселення на наказ про виселення, з обох сторін убиті жінки, діти далі

28.06.2016
Українці Європи закликають владу Польщі до примирення

«Спекуляція політиками історичними фактами, без належного їх вивчення фахівцями, є контрпродуктивною та є на руку країні-агресору Росії» далі

28.06.2016
Українсько-польські відносини. Репресовані лемки і Волинська трагедія

«Нам, лемкам, дуже болять ці радянсько-польські акції, але ми є мирні люди з християнськими засадами» далі

27.06.2016
Україна, Польща і Росія. «Волинська різанина» як політична технологія

У 2013 році тему «волинської різанини» почали активно використовувати російські пропагандисти. В Україні великим спеціалістом з цих питань став скандальний проросійський політик, українофоб Колесніченко далі

22.06.2016
Волинська трагедія. Замість взаємного вибачення – односторонні звинувачення

Взаємні гучні звинувачення в гріхах минулої війни можуть завадити почути інше: наростання шуму гармат на східному кордоні України далі

20.06.2016
Волинська трагедія: примирення чи протистояння?

У Сеймі Польщі уже зареєстровано аж три законопроекти, де українців звинувачують в «етнічних чистках і геноциді» далі

21.06.2016
Розмов про трагічні події на Волині не вдасться уникнути – польські інтелектуали

Чому польська партія влади скептично поставилася до української ініціативи про спільний день пам’яті жертв конфліктів? далі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG