Доступність посилання

logo-print
09 грудня 2016, Київ 04:16

Українська мова. За лінгвоцид потрібно карати – екс-суддя Міжнародного трибуналу


Наталя Касяненко

Київ – Питання лінгвоциду щодо української мови планує представити на засіданнях ООН у Нью-Йорку Національна рада жінок України. Про це заявила заступник голови цієї організації Марія Петрова. Однак правознавець-міжнародник Володимир Василенко вважає, що міжнародну спільноту цілеспрямоване знищення української мови не зацікавить. Він пропонує вирішувати цю проблему всередині держави, зокрема, шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України. Про це йшлося у вівторок під час круглого столу «Лінгвоцид як важливий компонент геноциду – зброя для цілеспрямованого знищення народу України».

На міжнародному рівні визнати лінгвоцид як злочин проти українського народу прагне Національна рада жінок України. Задля цього представниці цієї громадської організації просуватимуть свої матеріали стосовно проблеми цілеспрямованого знищення української мови до резолюції для подальшого обговорення на засіданнях Міжнародної ради жінок в Індонезії та засіданнях ООН в Нью-Йорку. Про це заявила Радіо Свобода заступник голови Національної ради жінок України Марія Петрова.

Треба щоденно працювати у напрямку впровадження української мови як літературної, наукової, мови силових структур та діловодства

«Ми вирішили поєднати знання і досвід відомих вчених та громадських діячів із нашими прагненнями й залучити світову жіночу громадськість до боротьби з найбільшим насиллям – позбавленням рідної мови. Треба щоденно працювати у напрямку впровадження в Україні української мови як літературної, наукової, мови силових структур та діловодства», – наголосила Марія Петрова.

Детально пояснити явище лінгвоциду необхідно, щоб надалі розвивати цю тему на міжнародному рівні. На цьому наголосив директор Інституту української мови Національної академії наук України Павло Гриценко.

«Цей термін передбачає цілеспрямовані дії, об’єкт дій та діяча. Найпростіше з об’єктом дій – це українська мова. Також треба визначити, про який час буття мови йдеться. Для характеристики лінгвоциду необхідна ще платформа оцінок – визначення, які дії його породжують. Наприклад, усна або письмова заборона», – пояснив Павло Гриценко.

Покарання за злочин цілеспрямованого нищення української мови

Незважаючи на всі зусилля, питанням геноциду проти української мови навряд чи опікуватимуться на міжнародній арені, вважає колишній представник України в Раді ООН з прав людини і екс-суддя Міжнародного кримінального трибуналу щодо колишньої Югославії Володимир Василенко.

«У свій час була розроблена конвенція про боротьбу зі злочином геноциду та покарання за нього, в 1948 році. Тоді під час дискусії були відкинуті спроби включити у визначення геноциду те, що зветься культурний геноцид. На цьому поставили крапку», – обґрунтував своє бачення Володимир Василенко.

Тому вирішувати цю ситуацію, за його словами, необхідно, перш за все, на національному рівні.

Василенко пропонує ввести зміни до Кримінального кодексу України, зокрема, визначити покарання за злочин цілеспрямованого нищення української мови.

Треба передбачити в Кримінальному кодексі окрему статтю, яка називатиметься «Лінгвоцид»

«Треба передбачити в Кримінальному кодексі України окрему статтю, яка називатиметься «Лінгвоцид», з відповідною кваліфікацією діянь, які стосуються терміну «лінгвоцид». Потрібно, щоб комісія Верховної Ради опрацювала питання створення робочої групи. Повинна бути пропозиція суб’єкта законодавчої ініціативи чи депутата, чи прем’єр-міністра, чи президента», – наголосив Володимир Василенко.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG