Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 22:57

Реформа української армії. «Ми нарешті будуємо ефективні Збройні сили» – Порошенко


Навчання українських військових на Яворівському полігоні, 4 червня 2016 року

Навчання українських військових на Яворівському полігоні, 4 червня 2016 року

Київ – До саміту НАТО Україна підходить з новою стратегією реформи армії, яка, на думку президента України Петра Порошенка, дозволить забезпечити стратегічне планування в оборонному секторі, реформувати Збройні сили і сектор національної безпеки у цілому. Чи готові армія, політики і чиновники «від оборони» до глибинних змін, які пропонують керівники України та яких вимагають реалії нинішнього часу?

Петро Порошенко

Петро Порошенко

За понад 20 років незалежності те, що видавалося за реформи Збройних сил, виявилося розвалом армії та обороноздатності держави. Тож будувати нову армію довелося одночасно з проведенням бойових операцій, адже досі українське керівництво не квапилося з армійськими реформами. Новий стратегічний документ Рада національної безпеки і оборони розглянула лише наприкінці травня минулого року. За словами президента Петра Порошенка, військова реформа має покращити спроможність Збройних сил захищати державу і зробити їх сумісними з НАТО.

Ми нарешті відходимо від радянської системи побудови армії

«Ми нарешті відходимо від радянської системи побудови армії і нарешті будуємо справжні, ефективні Збройні сили», – наголосив Порошенко.

Консультації з представниками НАТО, їхнє вивчення ситуації в Україні призвело до того, що керівники альянсу на міністерському засіданні у Брюсселі 15 червня цього року ухвалили рішення надати Україні «дорадчу допомогу». За словами генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберґа, мова йде про запуск роботи трастових фондів, логістику, медичну і технічну допомогу українській стороні.

Якими є основні напрямки реформування армії України відповідно до сучасних викликів, пояснив керівник Генштабу Віктор Муженко. За його словами, реформи зосереджені на чотирьох напрямках: оборонне й оперативне планування, далі – нарощування оперативних потужностей, яке передбачає, серед іншого, підготовку підрозділів до виконання бойових завдань. Третій напрямок реформ – це логістика і медичне забезпечення на передовій і у тилу. І ще один безумовний пріоритет – створення сил спеціальних операцій, пояснив Муженко.

На засіданні ради реформ при Міністерстві оборони очільник відомства Степан Полторак наголосив на важливості проведення якнайшвидших змін, тим більше, що «усі ланки військового механізму (від польового командира до військового комісара) розуміють, над чим працювати», зазначив Полторак.

Чималі сподівання у міністерстві і Генеральному штабі покладають на контрактників, які поповнюють лави Збройних сил. За даними Міністерства оборони, від початку поточного року контракти зі Збройними силами України уклали понад тридцять тисяч осіб, із яких три тисячі – офіцери. Як повідомила речник Міністерства оборони Вікторія Кушнір, найближчим часом ще приблизно тисяча осіб, які пройшли відповідний відбір, також укладуть контракти. Темпи прийняття на військову службу за контрактом «залишаються стабільно високими», кажуть в оборонному відомстві. Речник Адміністрації президента з питань проведення АТО Андрій Лисенко в ефірі Радіо Свобода розповів, що приблизно 10 відсотків військових з числа мобілізованих підписують контракт і залишаються на військовій службі.

Реформи без реформаторів?

Але експерти вважають, що радіти реформі сектору національної оборони українцям зарано. Окрім загрози розгортання подальших бойових дій з боку Росії, всередині України існує «слабка ланка»: на сьогодні реформи сектору безпеки впроваджують здебільшого старі військові кадри, хоч і за участю консультантів з країн-членів НАТО. І, як зазначать фахівці та учасники бойових дій на сході України, без люстрації цих старих кадрів, без формування сучасної кадрової політики і належного забезпечення військових підрозділів і кожного бійця ефект від проголошених реформ буде мінімальним.

При цьому експерти наводять наступний приклад: дві третини працівників Міністерства оборони провалили переатестацію. Так, як написав на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook позаштатний радник президента Юрій Бірюков, переатестацію не пройшли 15 з 25 керівників структурних підрозділів Міністерства оборони. Бірюков не уточнив прізвищ чиновників і додав, що за підсумками переатестації тим, хто її не пройшов, буде запропоновано пониження у посаді або звільнення. Бірюков також нагадав, що за підсумками атестації планується скоротити 200 працівників.

Забезпечення армії гарантує і контролює закон

Тим часом народні депутати України 14 червня 2016 року ухвалили зміни до законодавства про оборонне замовлення, врахувавши запропоновані президентом Порошенком правки. Представник президента у парламенті Артур Герасимов заявив у розмові з журналістами, що закон з президентськими змінами унеможливить маніпуляції з закупівлями в Міноборони. Закон фактично гарантує рівні права учасників відповідних тендерів і прозорість процедури купівлі армійської техніки, наборів харчування та індивідуальних аптечок для бійців.

Ярослав Юрчишин

Ярослав Юрчишин

У цьому контексті важливо відкрити ринок закупівель військової техніки, форми, їжі тощо для приватних компаній. Тим більше, що це передбачено новим законом, який спрощує відповідні процедури. Так вважає голова українського представництва міжнародної організації Transparency International Ярослав Юрчишин.

Сфера національної безпеки та оборони від певної відкритості тільки виграє

«Сфера національної безпеки та оборони від певної відкритості тільки виграє. Немає значення, чи ми будемо купувати нове озброєння в українського виробника, чи у виробника, умовно кажучи, польського або американського. Так, це має значення у питанні працезабезпечення, але це не впливає на питання оборони, навпаки, це більш позитивно впливає на нашу інтеграцію в євроатлантичні структури», – сказав Юрчишин Радіо Свобода.

Армії потрібен надійний тил – експерти

Надія Савченко

Надія Савченко

Про реформу тилових структур і подолання корупції у тилу говорять і чиновники оборонних відомств, і самі бійці. Герой України, капітан Збройних сил і народний депутат України Надія Савченко пообіцяла ініціювати створення спеціального комітету чи комісії, яка займатиметься наведенням ладу в Збройних силах. І одним з головних завдань вона вважає створення «міцного тилу» – надійного й ефективного тилового забезпечення армії.

Війну зазвичай програють чому? Тому що патрони закінчились

«Війну зазвичай програють чому? Тому що патрони закінчились. А все решта? А решта було неважливо. Знаю, як там на передовій. Дуже важливо, щоб там хлопці розуміли, що у них тил міцний, і тил міцний їм треба створити. Тому буду працювати над армією для того, щоб тил не розкрали. Я всю корупцію в армії знаю, … я знаю, як з цим боротися, повірте! Точніше, я знаю, що з цим треба боротися. А як боротися, навчимося швидко», – заявила Савченко відразу після повернення в Україну з російської в’язниці.

Ідею Савченко підтримують її побратими – добровольці, учасники бойових дій. Так, військовослужбовець з позивним «Інженер» у розмові з кореспондентом Радіо Свобода зазначив: для створення сучасної армії необхідно зламати залишену у спадок «комуністичну систему» в армійському керуванні, яка покриває корупцію та бюрократію. Необхідна і ротація командирів нижчої і середньої ланки – і на передовій, і у військових навчальних центрах мають служити офіцери з сучасними знаннями і воєнним досвідом, зазначив боєць.

Взводні командири, командири відділень – це насамперед їхня робота з посадовим складом

«Взводні командири, командири відділень – це насамперед їхня робота з посадовим складом. Це вони мають поміж солдатів чітко розділити обов’язки – хто що виконує під час бою. Бо ж бій буває різним: буває обстріл з одного боку, буває з двох боків; трапляються мінометний обстріл або звичайна автоматна «тріскотня». І командир має чітко визначити для підрозділу і для кожного бійця, хто чим займається», – каже «Інженер».

Не менш важливо, на його думку (яку поділяють і професійні військові) –належне забезпечення військових тренувальних центрів (полігонів) і шпиталів. Тим більше, що серед тренерів та інструкторів українських військовослужбовців і гвардійців – як бійці з України, які мають досвід боїв на Донбасі, так і фахівці з країн НАТО, зазначають фахівці.

Ольга Богомолець

Ольга Богомолець

На сьогодні можна говорити про перші здобутки у цьому напрямку, вважає радник президента України, голова парламентського комітету з питань охорони здоров’я Ольга Богомолець. Так, експерти НАТО не лише тренують українських солдатів та офіцерів, а і діляться досвідом створення системи домедичної і медичної допомоги, передають обладнання і техніку для польових шпиталів, зазначила Богомолець.

За її словами, весною цього року Україна і НАТО домовились створити навчальний і тренінговий центр для підготовки парамедиків. Фахівці очікують, що такий центр запрацює вже у 2017 році, але для цього треба ухвалити закон, котрий легалізує професію парамедика, повідомила Богомолець.

Чималий шлях ми маємо пройти до наступного року, включаючи закон – легалізацію професії парамедика, якої наразі у країні немає

«Домовленість вже є, вже НАТО сказало «добре». Тепер нам треба знайти, де, з ким та як і що зробить держава, а що зробить НАТО. Тобто чималий шлях ми маємо пройти до наступного року, включаючи закон – легалізацію професії парамедика, якої наразі у країні немає», – роз’яснила Богомолець.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG