Українська армія переживає найрадикальніші реформи в своїй історії, причому значна їхня частина іде знизу – на вимогу офіцерів, які були на війні, розповідає військовий експерт, директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець. На його думку, зараз для України не так важливо відповідати стандартам НАТО, як відповідати тим викликам, які стоять перед самою Україною.
– Як вийшло що за всі ці роки, коли українським громадянам розповідали про те, що армію реформують за стандартами НАТО, в результаті на фронт довелося йти добровольцям?
Реформування української армії відбувається відповідно до тих загроз і реалій, в яких перебуває на сьогодні Україна... Поки що є різні погляди на трансформацію українського війська
– Коли ми говоримо про українську армію, то насправді її реформування відбувається відповідно до тих загроз і реалій, в яких перебуває на сьогодні Україна. Поки що таким концептуальним документом, який ухвалений в нових реаліях, є оборонний бюлетень, який визнає загальні орієнтири до 2020 року. І фактично ці рамки мають бути реалізовані у форматі конкретних програм, зокрема тієї ж державної програми розвитку Збройних сил. Це так звані 6-річні програми, які визначають завдання, чітко розписані по термінах і ресурсах. Поки що така програма, попри наявність оборонного бюлетеню, не розроблена і не ухвалена, тому що поки що є різні погляди на трансформацію українського війська.
Армія ніколи не розглядалася як державний пріоритет, а в період панування команди Януковича проводилася ще більш жорстка політика, скерована на руйнування Збройних сил
Чому українська армія опинилася в такому складному стані, де ми на початку не змогли чітко протидіяти агресору, то відповідь на це запитання займе достатньо багато часу, але, коротко кажучи, я скажу так, що, з одного боку, армія ніколи не розглядалася як державний пріоритет, а в період панування команди Януковича проводилася ще більш жорстка політика, скерована на руйнування Збройних сил.
На сході не було жодної військової частини, військові не отримували нормальної платні, не проводились навчання, не розвивалась військова техніка
У нас на сході не було жодної військової частини, військові не отримували нормальної платні, не проводились навчання, не розвивалась військова техніка. Очікувати іншого варіанту початку бойових дій, як це було в Україні, в умовах, коли ми власними життями людей компенсували оці організаційні провали, просто не доводилось.
Армія починає змінюватись. Удвічі збільшилась чисельність війська
На сьогодні армія починає змінюватись. Удвічі збільшилась чисельність війська. Якщо ми починали армію з чисельністю 120 тисяч особового складу, на сьогодні українська армія становить 240 тисяч особового складу. Частина боєздатних бригад перебуває в зоні зіткнення, в зоні антитерористичної операції. Збільшено оборонний бюджет тощо.
Попри збільшення оборонного бюджету до 55 мільярдів гривень – і це найбільший бюджет за весь період існування українського війська, – насправді ситуація є непростою, тому що навіть у цих умовах грошей катастрофічно бракує
Але в будь якому разі, попри оці організаційні зміни, все рівно Збройні сили і держава перебуває в достатньо складному стані. Тому що фактично, попри збільшення оборонного бюджету до 55 мільярдів гривень – і це, власне, найбільший бюджет за весь період існування українського війська, – насправді ситуація є непростою, тому що навіть у цих умовах грошей катастрофічно бракує. І саме тому саміт НАТО і інші зустрічі українських керівників з представниками НАТО скеровані на те, аби отримати і організаційну допомогу, і технічну допомогу, і знайти точки дотику, які насправді, з одного боку, допоможуть швидше реформувати українське військо, з іншого боку, мати умови для того, аби протидіяти агресії Росії, якщо вона почне по другому колу агресивні дії.
– Західні експерти, і багато з них публічно, уже говорять про те, що Україна не дотримується багатьох їхніх рекомендацій, одна з яких полягає у тому, щоби змінити акценти в цій системі Генштабу, якому приділялося занадто багато уваги, більше спрямувати зусиль на передову, на тих військових, які дійсно несуть активну військову службу, і змінити стару систему виявляється надзвичайно важко в цих умовах. Чи вона взагалі готова до того, щоби змінитися? Чи 250 українських генералів можуть кудись подітися так, щоб не розвалити до кінця цю армію? Яким чином ця зміна має відбутися?
– Насправді питання і просте, і складне одночасно, я знаю ці рекомендації, на які ви посилаєтесь, зокрема, – це група генерала Веслі Кларка і пана Карбера. Ці рекомендації дійсно скеровані на збільшення і трансформацію ролі Генерального штабу, є рекомендації корпорації RAND (Research and Development), які, власне, орієнтовані на зміну прусської системи управління, на якій побудована система управління українська армія на англосаксонську систему, але це кардинально суттєві зміни, здійснення яких в умовах війни достатньо непросте. Дійсно, ці рекомендації, з одного боку, частина наражається на несприйняття вищим генералітетом в Україні, з іншого боку, в цих рекомендаціях часом присутні моменти, які суттєво боєздатність української армії не підвищать.
Я часто спілкуюся з офіцерами, які вели бойові дії, і вони кажуть: усіх тих, хто у бойових діях участі не брав, починаючи ще від полковників і вище, їх треба просто з армії виводити, тому що, пряма цитата, «ці генерали нас не розуміють»
Разом з тим дійсно на поточному етапі в українській армії відбуваються суттєві тектонічні зміни. Зокрема, я часто спілкуюся з офіцерами, які вели бойові дії, і вони кажуть: усіх тих, хто у бойових діях участі не брав, починаючи ще від полковників і вище, їх треба просто з армії виводити, тому що, пряма цитата, «ці генерали нас не розуміють».
В українській армії відбуваються внутрішні процеси, пов’язані зі створенням, власне, армії в армії
Фактично на сьогодні в українській армії відбуваються внутрішні процеси, пов’язані зі створенням, власне, армії в армії. Але ці процеси мають мати певні організаційні структурні рамки, виготовлені розробки концептуальних програм. І зараз такі програми розробляються, можливо, не так швидко, як би хотілося. Але ми розуміємо, що фактично українська армія перебуває в умовах, коли кожен день може початися новий виток агресії.
Українська армія перебуває у стані, який дуже нагадує за штатною структурою роздуту радянську модель армії
І в цьому сенсі іти шляхом зміни швидко одних генералів на інших – це також створювати певні ризики. Якщо коротко підсумувати, то дійсно є низка рекомендацій, не всі рекомендації є глибокими. Всередині українського війська існують різні розуміння свого майбутнього, поки що базових документів щодо визначення майбутнього немає, і тому українська армія перебуває у стані, який дуже нагадує за штатною структурою роздуту радянську модель армії. І з огляду на недостатність фінансових коштів і недостатність технічного забезпечення, головні проблеми поки що лягають безпосередньо на офіцерів і солдатів, які перебувають на передовій.
– Яких змін можна очікувати після саміту НАТО і участі в ньому України?
– На саміті НАТО буде розглядатися допомога Україні за певним переліком напрямків, приблизно шість з яких охоплюють безпосередньо військову сферу, і це активізує заходи, які скеровані на удосконалення і структури Збройних сил, і бойового вишколу, і надання допомоги за таким напрямком, як зв’язок, логістика, кіберзабезпечення і інші речі – це те, що на поверхні.
З іншого боку, я розумію, що фактично зараз в країнах НАТО відбувається суттєвий перегляд загроз, вони розуміють, що такий період, коли європейські країни почувались достатньо безпечними, вже завершився. Зараз збільшуються витрати на оборону у всіх європейських країнах, проводяться навчання, які орієнтовані на відбиття агресії Росії по окремих напрямках, зокрема нещодавні навчання у Польщі «Анаконда».
Розуміння того, що Україна на сьогодні є першим рубежем у відбитті російської агресії, створює те тло, на якому динаміка взаємин між Україною та НАТО може бути суттєво поглиблена
Я думаю що більш тісні взаємодії і розуміння того, що Україна на сьогодні є першим рубежем у відбитті російської агресії, створює те тло, на якому динаміка взаємин між Україною та НАТО може бути суттєво поглиблена. Але головне, щоб на сьогодні Україна сама була до цього готова, тому що, як мені видається, частина реформ, навіть реформ у військовій сфері поки що захоплюється декларативними речами без суттєвого наповнення. Я думаю, що про це будуть говорити і представники НАТО, а, з іншого боку, уже є заяви міністра оборони і начальника Генерального штабу, що ми готові до більш кардинальних змін, сподіваюсь, що будуть забезпечені ті зміни, які будуть не на словах, а на практиці. Але повторюю, що загроза російської агресії зберігається, це розуміють українські військові керівництво, і чітко розуміє керівництво НАТО, в Сполучених Штатах. І це може бути тією новою платформою, яка забезпечує більш тісну взаємодію між Україною і НАТО та Америкою в безпековому сегменті.
На цю ж тему:
06.07.2016
У Варшаві НАТО зміцнюватиме довіру до себе і шукатиме баланс – експерти
Північноатлантичний альянс нарощує потужності, «не для провокування, а для попередження конфлікту» далі
06.07.2016
Реформа української армії. «Ми нарешті будуємо ефективні Збройні сили» – Порошенко
Дві третини працівників Міністерства оборони провалили переатестацію – Бірюков далі
