Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 00:23

Відтворюється система приватних консультацій між бізнесом і Кремлем – експерт про «антитерористичний пакет»


Антон Смирнов

Президент Росії Володимир Путін підписав «антитерористичний пакет», повідомив його речник Дмитро Пєсков. Минулого місяця відповідний пакет законів, внесений депутатом Іриною Яровою і членом Ради федерації Віктором Озеровим, ухвалили Державна дума і Рада федерації Росії. Так звані «антитерористичні закони» зачіпають десятки статей російського законодавства. Незважаючи на те, що найбільш спірні ініціативи, пов'язані з позбавленням громадянства і забороною на виїзд з країни в останній момент були дещо пом'якшені, набуття чинності поправок, які лишилися, для всіх жителів Росії може бути дуже болючим. Зокрема, «антитерористичний пакет» вносить радикальні зміни в закони «Про зв'язок» і «Про інформацію, інформаційні технології і про захист інформації», які, на думку фахівців, змусять операторів зв’язку значно збільшити витрати і, як наслідок, підвищити тарифи на свої послуги в рази.

Уже ухвалений російським парламентом і підписаний президентом Росії пакет законів зобов’язує операторів зв’язку зберігати зміст текстових повідомлень, голосову інформацію, зображення, звуки і відео в термін до півроку. Точні терміни і порядок зберігання при цьому буде визначати уряд Росії. Крім того, оператори зв’язку повинні будуть протягом трьох років зберігати так звані метадані – відомості про самі факти прийому, передачі, доставки повідомлень і дзвінків. Для інтернет-компаній цей термін скорочений до одного року. Зміст комунікації і метадані компанії зобов'язані надавати силовим структурам «для виконання покладених на ці органи завдань у випадках, встановлених федеральними законами». При цьому модернізацією мереж і створенням сховищ будуть займатися самі компанії. Поправки про метадані повинні набути чинності вже з 20 липня цього року, про зміст дзвінків і листування – з 1 липня 2018 року.

Петро Лідов

Петро Лідов

Оператори не раз звертали увагу російської влади на те, що зберігання таких колосальних обсягів даних призведе до величезних витрат, які перевищують річні доходи компаній. Представник компанії «Мегафон» Петро Лідов каже, що, за їхніми підрахунками, тільки в перший рік на виконання законопроекту один з найбільших в Росії операторів зв'язку буде змушений витратити 200 мільярдів рублів при щорічній виручці в 50 мільярдів:

Для того щоб зберігати в такому обсязі дані, потрібна абсолютно нова інфраструктура. Законом передбачене зберігання всього, що ви робите в інтернеті: усе ваше листування, всі переглянуті файли, всі відправлені фотографії, всі відео, яке ви подивилися, всі записи телефонних розмов

– Для того щоб зберігати в такому обсязі дані, потрібна абсолютно нова інфраструктура. Можу для розуміння сказати, що законом передбачене зберігання всього, що ви робите в інтернеті: усе ваше листування, всі переглянуті файли, всі відправлені фотографії, всі відео, яке ви подивилися, всі записи телефонних розмов і так далі. Тобто це колосальний обсяг даних, який важко навіть уявити. Для того, щоб це зробити, потрібно побудувати фактично нову галузь промисловості, яка буде займатися зберіганням всього цього.

– Про які витрати в цьому випадку йдеться?

Витрати чотирьох мобільних операторів за три роки можуть скласти 2,3 трильйона рублів. У нас в перший рік вийде 200 мільярдів рублів

– Є кілька різних оцінок, у різних операторів вони різні. По-перше, йдеться не тільки про мобільних операторів. Законом передбачено, що зберігати дані повинні всі, хто має до них доступ: тобто це і служба електронної пошти, інтернет-провайдери від маленьких до великих, мобільні оператори і так далі. Що стосується сум, то, за оцінкою різних компаній і експертної ради при уряді, витрати чотирьох мобільних операторів за три роки можуть скласти 2,3 трильйона рублів. Це можна порівняти з оцінками нашої компанії «Мегафон»: ми приблизно прикинули, що у нас в перший рік вийде 200 мільярдів рублів. «МТС» порахувало більше, у них вийшло приблизно трильйон.

До речі, власна оцінка одного з авторів законопроекту, сенатора Віктора Озерова (це його знаменитий виступ в Раді федерації, коли він сказав, що не знає про існування оператора «Tele2») – 48 мільярдів рублів для всіх операторів у Москві. Що загалом теж немало. Можу сказати, що чистий прибуток «Мегафона» – 50 мільярдів рублів, а нам пропонується витратити 200. У нас щорічний обсяг інвестицій на будівництво всієї мережі по всій країні – приблизно 50 мільярдів рублів, тобто нам пропонується його збільшити в п'ять разів. Зрозуміло, що ці гроші нам взяти ніде. Тому, власне, ми активно і заперечуємо проти такого підходу.

– Як це взагалі може позначитися на галузі і на індустрії в цілому?

Більшість компаній просто не зможуть такі витрати нести. Буде зростання цін для споживача, причому досить помітні, на інтернет, на будь-які послуги. Інтернет і мобільний зв'язок в Росії перестануть розвиватися, ми почнемо відставати від решти світу

– У гіршому випадку це її просто вб'є, бо якщо дійсно застосовувати цей закон прямолінійно, як він написаний, то більшість компаній просто не зможуть такі витрати нести. Наслідки будуть наступні. Буде зростання цін для споживача, причому досить помітні, на інтернет, на будь-які послуги. Швидше за все, зупиняться всі інвестиції, тому що це галузь, яка вимагає щорічних вкладень на будівництво мережі – технології розвиваються, і фактично раз в п'ять років доводиться повністю оновлювати всю технологічну інфраструктуру. Інтернет і мобільний зв'язок в Росії перестануть розвиватися, ми почнемо відставати від решти світу.

Російські галузі зв'язку та інтернету будуть фактично працювати на те, щоб постійно інвестувати в досить дивну витівку зі зберігання цих даних

З іншого боку, це добре для виробників обладнання, тому що для будівництва центрів зберігання потрібна закупівля обладнання, і всі ці мільярди підуть закордонним компаніям насамперед, транснаціональним, американським і китайським. Для них це буде велике свято з точки зору розвитку їхньої галузі, великий і несподіваний подарунок. А російські галузі зв'язку та інтернету будуть фактично працювати на те, щоб постійно інвестувати в досить дивну витівку зі зберігання цих даних.

– Чи будуть такі компанії, яким доведеться зовсім піти з російського ринку?

Якщо його застосовувати так, як задумано, то, звичайно, дуже мало хто зможе собі дозволити зберігати такі обсяги даних

– Будувати якісь більш-менш точні прогнози сьогодні складно. Так, якщо його застосовувати так, як задумано, то, звичайно, дуже мало хто зможе собі дозволити зберігати такі обсяги даних. Особливо дрібні якісь компанії, інтернет-провайдери – для них це просто величезна ноша. Але зрозуміло, що на наслідки цього ніхто не вважав, і плюс є традиція, що не всі закони обов'язкові для виконання. Тому, можливо, хтось і не буде зберігати, але за це його можуть покарати. А можуть і не покарати.

– Чи можна очікувати, що держава якось стане працювати з компаніями, можливо, субсидувати створення центрів зберігання?

Зберігати все, що пов'язано з особистим життям громадянина. Там, де подібні системи існують, цим завжди займається держава

– Чомусь держава вирішила, що займатися цим належить приватним компаніям. Хоча в усьому світі (що цілком логічно) зберігати все, що пов'язано з особистим життям громадянина, приватним компаніям ніхто не довіряє. Там, де подібні системи існують, цим завжди займається держава. А в Росії це досить несподіваний підхід. Якщо держава вважає, що це дійсно потрібна система, що з точки зору безпеки це важливо, було б розумно, щоб держава і створювала цю систему.

– Чи можливо таке, що в країні з'явиться «чорний ринок» особистих даних?

– Я думаю, що це гарантовано! Тисячі компаній, де записується все про всіх. Причому не просто дані про те, хто куди зателефонував і на який сайт заходив, а про те, що він там дивився, всі особисті листи, фінансові дані, листування банків. Тобто це повний список всього-всього! А ми сьогодні 90 відсотків інформації через інтернет передаємо, – сказав Лідов.

Леонід Волков

Леонід Волков

Російський політик і фахівець в області IT-технологій Леонід Волков розділяє побоювання, що наслідком ухвалення цих законів може стати поява в країні «чорного ринку» особистих даних росіян. В інтерв'ю Радіо Свобода він розповів, серед іншого, як можна захистити свою персональну інформацію:

Величезна кількість даних буде витікати

– Той факт, що величезна кількість даних, які зараз не підлягає зберіганню, будуть зберігатися, призведе до того, що це величезна кількість даних буде витікати.

– Наскільки конституційним є намір держави збирати особисту інформацію про своїх громадян?

«Закон Ярової» суперечить і 22, і 23 статтям Конституції, оскільки він має на увазі і порушення таємниці листування, і збір даних про особисте життя людей

– «Закон Ярової» в нинішньому вигляді суперечить і 22, і 23 статтям Конституції, оскільки він має на увазі і порушення таємниці листування, і збір даних про особисте життя людей. Але кого це коли хвилювало? Останнім часом кількість непорушених статей Конституції набагато менша, ніж кількість порушених статей.

– Як звичайний росіянин може захистити свою особисту інформацію?

– Звичайний громадянин повинен акуратно підходити до вибору сервісів, якими він користується, і акуратно і відповідально користуватися засобами шифрування. Попри те, що написано в законі, ніякого способу щось зробити з зашифрованим трафіком у ФСБ немає і найближчим часом не з'явиться. І взагалі не з'явиться, це просто математично неможливо. Тому нехай вони зберігають зашифрований зв'язок скільки завгодно, ніякої небезпеки для користувачів це не становить.

Андрій Солдатов

Андрій Солдатов

Головний редактор російського сайту Agentura.ru Андрій Солдатов розповів Радіо Свобода, як виглядає «антитерористичний пакет» з точки зору спецслужб. Він, зокрема, вважає, що всі ці поправки готуються спеціально до майбутніх парламентських виборів:

Те, що ми бачимо зараз, – це досить відчайдушні спроби щось вигадати перед виборами

– Насправді влада взялася за інтернет досить давно, ще після протестів 2011-2012 років. Інша справа, що восени минулого року вже практично всім стало очевидно, що підхід, який вибрав Кремль для наведення порядку, точніше для взяття під контроль інтернету, не спрацював. Те, що ми бачимо зараз, – це досить відчайдушні спроби щось вигадати перед виборами. Технологічно нічого вигадати за два-три місяці і навіть півроку неможливо. Але що можна зробити досить швидко, так це вигадати якесь жорстке законодавство, яке повинно налякати всіх, і змусити компанії, що працюють на цьому ринку, прийти в Кремль і стати трохи більш лояльними до прохань влади.

Ми використовуємо законодавство не для того, щоб організувати зберігання всіх цих даних, а, перш за все, щоб вигадати міру, яка настільки злякає компанії, що вони прибіжать в Кремль за порадою

Власне, в цьому і полягає ідея. Оскільки російський підхід до контролю над інтернетом не технологічний, а швидше радянський (він нагадує командно-адміністративні методи радянського часу, тобто прямі контакти з керівниками компаній і тиск на компанії), то і тут застосовується той самий метод. По суті ми використовуємо законодавство не для того, щоб організувати зберігання всіх цих даних, а, перш за все, щоб вигадати міру, яка настільки злякає компанії, що вони прибіжать в Кремль за порадою.

– Це взагалі технічно можливо – відстежувати такий величезний обсяг даних? Чи прослуховувати будуть вибірково?

Цей закон буде застосовуватися вкрай вибірково

– Я думаю, цей закон буде застосовуватися вкрай вибірково. Та система, яка могла б бути побудована на підставі цього закону, вона так не будуватиметься з кількох причин. Крім дорожнечі і того, про що говорять самі оператори, є ще кілька проблем. З точки зору спецслужб система, як вона прописана в «законі Ярової», не надто ефективна. Коли ви припускаєте збір і зберігання такого великого масиву даних, критично важливо, яким чином ви їх обробляєте і де ви їх зберігаєте. Американці пішли шляхом зберігання цих даних в одному-двох місцях, і американські спецслужби будують такі сховища даних.

Ця система не призведе до різкого збільшення можливостей спецслужб щодо стеження, а цей захід вигаданий як міра залякування, перш за все

Але російська система полягає в тому, що за зберігання даних повинен платити бізнес, повинні платити компанії. А це передбачає, що і дані будуть зберігатися десь в компанії – тобто, з огляду на досить велику країну, в якій ми живемо, вони будуть зберігатися всюди. В результаті ви отримуєте систему, в якій дані зберігаються по всій країні, і в такому випадку аналізувати це буде дуже важко, я б навіть сказав, що неможливо. Ця система не призведе до різкого збільшення можливостей спецслужб щодо стеження, а цей захід вигаданий як міра залякування, перш за все.

– У Вас є припущення, чому турботу про зберігання таких даних передали саме приватним компаніям?

– Це абсолютно традиційний російський підхід. Він проявився вперше, мабуть, в 1999 році – тоді компанії зобов'язали самим купувати обладнання для прослуховування. Тобто всі ці ящики СОРЗ (система технічних засобів для забезпечення функцій оперативно-розшукових заходів – ред.) купуються за кошти інтернет-провайдерів. Коли у нас з'явилася система інтернет-фільтрації в 2012 році, вирішено було наслідувати цей приклад. Компаніям було сказано: тепер ви повинні ще за умовами ліцензії платити не тільки за обладнання СОРЗ, але ви повинні ще встановити обладнання для фільтрації. Якщо ми зараз говоримо про те, що потрібно збільшити терміни зберігання даних для прослуховування, то чому б знову компаніям за це не заплатити?

– Сьогодні не існує математичного інструментарію для декодування зашифрованих даних, і система СОРЗ теж не може з ними впоратися – значить, багато даних будуть зберігатися зашифрованими. Як спецслужби збираються з цим розбиратися?

– Тут дві проблеми. Перша проблема – в області дешифрування даних. Причому це стосується не тієї невеликої кількості людей, які користуються програмами шифрування своїх акаунтів, електронних пошт тощо, а навіть таких базових речей, як, наприклад, HTTPS протокол, за яким зараз працює більшість сайтів, соціальні мережі типу Facebook, Twitter, сайти на кшталт «Вікіпедії», Gmail і так далі. Тими засобами, які зараз є в розпорядженні російських спецслужб, зламати HTTPS протокол не вдається. І це питання оператори ставили перед спецслужбами дуже давно, вони говорили: навіщо змушувати нас купувати нові ящики СОРЗ, коли ми знаємо, що вони не приносять користі перед цим протоколом? Їм було сказано, що це не їхнього розуму справа.

Тобто і з боку дешифрування, і з боку аналізу даних очевидні технологічні проблеми

Друга проблема полягає в тому, що для аналізу дійсно великих масивів даних потрібні дуже хороші системи прокладання баз даних. Росія не є лідером в цих технологіях. Кращі технології в світі щодо обробки великих масивів даних як проводилися, так і проводяться в США. Це велика проблема, тому що досі існують експортні обмеження на постачання таких технологій зі США, і зрозуміло, що російські спецслужби їх не мають. Тобто і з боку дешифрування, і з боку аналізу даних очевидні технологічні проблеми. Але, повторюся, це не дуже хвилює авторів цього закону.

Сенс в тому, щоб відродити радянську систему, коли буде «гаряча лінія» безпосередньо в Адміністрацію президента, і можна буде зателефонувати в компанію, що провинилася, і сказати: «ану, приберіть цей контент» або «заблокуйте ось цей сайт»

Його сенс не в тому, щоб дійсно поліпшити можливості спецслужб у боротьбі з тероризмом, а в тому, щоб придумати якийсь спосіб, який змусить інтернет-компанії як російські, так і зарубіжні, перейти в такий ручний режим. Тобто, грубо кажучи, щоб відродити радянську систему, коли буде «гаряча лінія» безпосередньо в Адміністрацію президента, і можна буде зателефонувати в компанію, що провинилася, і сказати: «ану, приберіть цей контент» або «заблокуйте ось цей сайт». Таке враження, що відтворюється система приватних консультацій між бізнесом і Кремлем.

Ірина Ярова

Ірина Ярова

Уже після того, як пакет законів був ухвалений російським парламентом і відправлений на підпис президенту Росії, Ірина Ярова заявила, що повідомлення про збільшення тарифів на послуги зв'язку є спекуляцією: «Об'єктивно ніяких підстав до подорожчання немає. Тому що в законі немає нічого з того, що вело б до подорожчання будь-чого», – зазначила вона. Також депутат додала, що закон «не пропонує зберігати інформацію», а лише «дає тільки право уряду Російської Федерації протягом двох років визначитися, чи треба щось зберігати, чи не треба, в якому обсязі, щодо якого зрізу інформації», окремо наголосивши, що закон не встановлює вимог щодо обсягу зберігання інформації операторами зв'язку.

Крім того, ухвалені поправки значно посилюють низку інших законів і обмежують права, гарантовані громадянам Конституцією, зокрема підвищуються терміни ув’язнення і штрафи за кількома статтями, збільшується відповідальність за заклики до терористичної діяльності і виправдання тероризму в інтернеті. Крім того, в Кримінальному кодексі Росії з’явилася стаття про неінформування, за «неповідомлення» про такі злочини як тероризм, захоплення влади і посягання на життя державного діяча можливе покарання – ув’язнення терміном до одного року. Раніше Конгрес інтелігенції звернувся до президента Росії Володимира Путіна з проханням не підписувати так званий «антитерористичний пакет» законопроектів.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG