Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 02:43

Саміт НАТО в Варшаві: Україні потрібні реформи, а не швидка заявка в НАТО


Президент США Барак Обама вітається з учасниками саміту. Ліворуч український президент Петро Порошенко, праворуч Дейвід Камерон – прем'єр-міністр Британії

Президент США Барак Обама вітається з учасниками саміту. Ліворуч український президент Петро Порошенко, праворуч Дейвід Камерон – прем'єр-міністр Британії

Варшава – У Варшаві триває саміт Північноатлантичного альянсу за участі також лідерів країн-партнерів, в тому числі й України. Засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні відбудеться у суботу, 9 липня. Президент США Барак Обама заявив у Варшаві, що НАТО підтримує Україну, і наголосив на важливості західних санкцій проти Росії через невиконання нею Мінських мирних угод. НАТО також каже, що двері альянсу залишаються відкритими.

Саміт НАТО у Варшаві шукає відповідь на безпекові виклики в Європі, які з’явилися після анексії й окупації Росією українського Криму, а також її агресії на сході України.

Відтак, як очікується, буде ухвалене рішення про перебування ротаційних батальйонів НАТО чисельністю до тисячі вояків кожен. Ключовими країнами для батальйонів у Естонії, Латвії, Литві та Польщі будуть – відповідно – Британія, Канада, Німеччина та США.

Як сказав в інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкевічус, питання не в конкретно взятому батальйоні – захистить чи не захистить він вразливі країни Балтії, які почуваються некомфортно на тлі наступальної політики Кремля в регіоні, апогеєм чого є його агресія проти України.

Лінас Лінкевічус

Лінас Лінкевічус

«Окремий батальйон, відверто кажучи, не може багато зробити, і ми не говоримо про розташування одного батальйону, а про систему, про залучення, про рамки, про ротацію багатонаціональних військ. І це більш важливо. І ми побачимо присутність військ наших союзників у кілька разів більшу на нашій території й поблизу. І це надасть нам більшої впевненості та безпеки – і саме цього ми й очікуємо», – сказав голова литовської дипломатії.

На саміті також обговорюється посилення південної частини східного флангу НАТО – в Чорноморському регіоні. Зокрема, є ідея перетворити бригаду в Румунії на багатонаціональну з чисельністю від трьох до п’яти тисяч вояків.

Підтримка України

Комісія Україна-НАТО засідатиме у суботу, 9 липня, на найвищому рівні. В перший день саміту президент США Барак Обама заявив, зустрічаючись з керівниками ЄС, що НАТО підтримуватиме Україну й надалі.

«Ми продовжуватимемо підтримувати Україну на тлі того, як вона робить важливі політичні й економічні реформи. США та ЄС єдині в нашій відданості санкціям проти Росії, допоки вона повністю не виконає свої зобов’язання, відповідно до Мінських угод», – сказав президент Обама у Варшаві.

Барак Обама на саміті НАТО

Барак Обама на саміті НАТО

Україна сподівається отримати на саміті НАТО пакет комплексної допомоги для реформування свого оборонного та безпекового сектору.

«Ми б хотіли отримати сигнал про подальшу політичну підтримку територіальної цілісності, суверенітету України. Ми розраховуємо, що це буде відображено в усіх документах саміту, а не лише в політичній декларації за результатами комісії Україна-НАТО», – сказала в інтерв’ю Радіо Свобода віце-прем’єр уряду України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Івана Климпуш-Цинцадзе.

Івана Климпуш-Цинцадзе

Івана Климпуш-Цинцадзе

«Ми очікуємо, що буде підтверджено і схвалено комплексний пакет допомоги Україні. Він є дійсно безпрецедентним і надзвичайно широким як для країни-партнера. Але нам також хотілося б отримати підтвердження, що двері НАТО залишаються відкритими, коли країна, наприклад, буде готовою подати заявку на План дій щодо членства. І що ця заявка буде прийнята», – додала віце-прем’єр.

Що стоїть за підтримкою українцями членства в НАТО

Саміт у Варшаві відбувається на тлі щойно оприлюднених даних, які свідчать, що членство України в НАТО підтримують 64 відсотки українців, а інші дані вказують, що в разі проведення референдуму про членство в НАТО 78 відсотків з тих, хто прийшов би на дільниці, підтримали б це.

Але і представники НАТО, і України пояснюють це схожим способом – бажанням українців захиститись від агресивної політики Кремля.

«Якби я був українцем, я б, ймовірно, теж хотів би приєднатися до НАТО. До України вторгся сусід, частину України «відрізали» і забрали, і в НАТО українці бачать безпеку. Це те, що ми надаємо. Тому я розумію українців», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода у Варшаві помічник заступника генерального секретаря НАТО Джеймс Аппатурай.

«Я думаю, що на цей момент це така достатньо емоційна підтримка, пошук захисту від тої безпосередньої агресії, з якою ми стикнулися. В такий спосіб наші громадяни бачать можливість безпекової парасольки, яка б могла розповсюдитись і на Україну. І тому нам потрібно, щоб це бажання і це усвідомлення зробити набагато глибшим, ніж воно є на цей момент», – сказала в інтерв’ю Климпуш-Цинцадзе.

За словами українського урядовця, в українському суспільстві наразі немає «повноцінного розуміння того, що ж таке НАТО». Адже йдеться не лише про військовий альянс, а про військово-політичний з цінностями та принципами, що дають можливість змін у суспільстві та державі.

Аппатурай, зі свого боку, радить наразі зосередитись на реформах.

«Виклик зараз для України – не членство в НАТО. І керівництво в Києві, і президент Порошенко чітко говорять про те, що членство – зараз не пріоритет. Пріоритет зараз – повернути території і бути реформованою країною. Реформуватися, щоб спробувати досягти стандартів в плані демократії, в плані оборонних потужностей, і ми допомагаємо Україні в цьому», – сказав Аппатурай Радіо Свобода.

Генсек НАТО Єнс Столтенберґ (ліворуч), президент України Петро Порошенко (центр) та президент Польщі Анджей Дуда

Генсек НАТО Єнс Столтенберґ (ліворуч), президент України Петро Порошенко (центр) та президент Польщі Анджей Дуда

А генсек альянсу Єнс Столтенберґ підтвердив в перший день саміту у Варшаві, що двері до НАТО залишаються відкритими – і для України, і для Грузії, і для будь-якої іншої європейської країни, яка відповідає критеріям членства і щодо якої є консенсус усіх 28 країн-членів НАТО. Він також додав, що ніхто третій не матиме права вето в цьому питанні.

«Україна має сама вирішувати. Кожна країна має право вибирати свій шлях. І відповідно до демократичних процедур і наших документів, все залежить від України. Якщо вона вирішить щодо членства – ми підтримаємо це всім серцем», – сказав в інтерв’ю глава МЗС Литви Лінас Лінкевічус.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG