Доступність посилання

ТОП новини

Сенцов став особистим ворогом Путіна – Геннадій Афанасьєв


Я подаю до Євросуду кілька позовів на дії Росії – Геннадій Афанасьєв
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:20:10 0:00

Учасники передачі «Ваша Свобода»: Геннадій Афанасьєв, кримчанин, звільнений з ув’язнення у Росії, Наталія Кочнева, двоюрідна сестра Олега Сенцова, Зоя Свєтова, російська журналістка і правозахисниця.

Олександр Лащенко: Сьогодні – ювілей, 40 років, в українського кінорежисера Олега Сенцова. За вироком російського суду, Олег зможе повернутися в Україну лише, коли йому буде майже 60.


За даними МЗС України, у сусідній державі досі утримують 13 українських політичних в’язнів.

Коли Олег Сенцов і всі вони зможуть святкувати дні народження вдома? Саме таку можливість зараз має Геннадій Афанасьєв. Майже місяць тому, 14-го червня, Ви повернулися в Україну. Вітаємо Вас у студії Радіо Свобода!

– Дуже дякую!

– Ви маєте змогу, звісно, не напряму, а якось з Олегом спілкуватися? Через листи? Через інші можливості?

Геннадій Афанасьєв
Геннадій Афанасьєв

– Листи я вже надсилав Олегу. І не одного. Я сподіваюся, що вони дійдуть. Але вони трохи «провокаційні», бо я надсилав листівки з мапою України, де є і Крим, і схід України. Це дуже боляче для охоронців в Росії, бо вони вважають все навпаки. Я сподіваюся, що ця мапа дійде до нього, і йому буде її дуже приємно побачити.

– Якби у Вас була можливість безпосередньо до Олега звернутися, що Ви йому сказали б зараз, у його 40-річчя? Кажуть, що чоловіки не відзначають, але він точно не відзначає цю дату із-за об’єктивних причин – він в ув’язненні.

– Так, коли я був в ув’язнені, святкував своє 25-річчя, то мої співкамерники, арештанти приготували для мене зранку торт. Потім ми цілий день в маленькому коридорі грали у футбол, де я ще й синця отримав. Це було 8 листопада.

Я сподіваюся, і я впевнений, що сьогодні саме Олегу його співкамерники влаштують справжнє свято і будуть намагатися підтримувати якомога більше. Сподіваюся, що охоронці будуть сьогодні гуманніші і не будуть затримувати листівки з привітаннями на місяць, а віддають їх сьогодні.

Що я можу сказати Олегу? Олеже, в мене сьогодні дуже багато справ. І всі ці справи пов’язані лише з тобою. Я буду боротися до останньої кровиночки, до останньої клітиночки своєї, доки ти не повернешся додому. І не буду відпочивати і не буду складати руки, допоки ти не повернешся. Надія є. Про тебе розмовляють.

Я хотів би зачитати декілька слів. Це саме з його промови . «Нас не хотіли чути – ми били у сміттєві баки! Нас не хотіла бачити влада – ми палили покришки! Зрештою, ми перемогли! Те ж саме відбудеться і у вас. Рано чи пізно. В якій формі? Я не знаю. Я не хочу, щоб хтось постраждав. Просто я хочу, щоб вами більше не правили злочинці!».

– Це Олег сказав перед зачитуванням вироку в російському суді. Так?

– Так. Після цих слів Олег став особистим ворогом Путіна.

– Зараз на прямому зв’язку телефоном зі студією Радіо Свобода двоюрідна сестра Олега Наталя Кочнева.

Наталю, коли Ви востаннє спілкувалися з братом?

Наталя Кочнева (переклад): Тижні два тому. Телефоном.

– Що нового зараз можна розповісти в ефірі? Який у нього стан? З чим він зустрічає своє 40-річчя?

Наталя Кочнева: Складно сказати – я з ним ще не спілкувалася щодо цього. Я не думаю, що там якісь суттєві зміни, тому що треба розуміти, де він перебуває. І ніякого святкового торту з шампанським, звісно, не буде.

– Можете нагадати, в якій колонії він зараз відбуває так зване «покарання»?

Наталя Кочнева: Місто Якутськ. Республіка Саха. Виправна колонія суворого режиму №1.

– Які умови його утримання? Що відомо про це?

Наталя Кочнева: Він не скаржиться. До нього ставляться більш-менш, наскільки це можливо у закладі подібного типу.

– Одного з його побратимів Олексія Чернія було доставлено у Москву. На Олега подібна доля не очікує у зв’язку з можливими подібними діями російських правоохоронців?

Наталя Кочнева: Нас дуже порадувало б, якби він теж опинився в «Лефортово». Безумовно. Але поки що він в Якутську. І поки що нічого невідомо щодо цього.

– А яке ставлення до Олега адміністрації колонії?

Наталя Кочнева: Олег говорить про те, що більш-менш. Тобто його не пресують.

– Що кажуть адвокати? Що робиться стосовно того, щоб Олег повторив долю гостя студії Радіо Свобода Геннадія Афанасьєва, пана Солошенка, Надії Савченко? Щось робиться? Якісь зрушення є?

Наталя Кочнева: Це виключно політична воля. Це не юридичні моменти. Ці питання треба ставити політикам. Юридично ми практично все вичерпали.

– Як Ви вважаєте, чи все робить Київ, щоб Олег був вдома?

Наталя Кочнева: Складно сказати. Але не Київ його заарештовував. І не Київ його пресував. Тобто… Що робить Київ? Я не знаю про всі діалоги. Я не присутня на переговорах, тому мені складно оцінити.

– Молодша сестра Надії Савченко Віра, поки Надія була в ув’язнені в Росії, і з президентом України Петром Порошенком зустрічалася, з іншими владними діячами. А з Вами хтось спілкується? Вашою думкою хтось цікавиться взагалі з представників української влади?

Наталя Кочнева: Мінюст іноді і МЗС. Якщо до них напроситися на зустріч, то так. А так я якось не помічаю бажання спілкуватися.

– А Ви сподіваєтеся, що свій 41 рік народження, рівно за рік, Олег у Ваших обіймах зустріне в Україні? Можливо, сидітиме у студії Радіо Свобода у Києві?

Наталя Кочнева: Він може зустріти і без моїх обіймів, я думаю, лише б на волі. Дуже хотілося б у це вірити.

– Ну що ж, будемо в це дуже вірити!

Надія Савченко, при всій повазі до Олега, до Вас, до пана Чернія, Кольченка, Солошенка, до всіх українських політв’язнів, була більш відома. Так виходить. Більш резонансна була ця справа. То, виходить, тільки Надія має шанс повернутися? Вам вдалося, тому що Вас обміняли на цих двох одеських сепаратистів. А що, у Олега тоді менше шансів? Хоча він теж дуже відома особа. І на кінофестивалях постійно його побратими-митці закликають до звільнення. І інші. Немає такого враження, що про Олега потрошку забувають, на Ваш погляд?

Сенцов став особистим ворогом Путіна, багато перешкод, не відпускають. Дуже стійка людина. Це приклад для всієї держави!
Геннадій Афанасьєв

– Як я зачитував його промову – він (Сенцов – ред.) став особистим ворогом Путіна. Тому є багато перешкод, чому його не відпускають. Бо це насправді дуже мужня, дуже сильна і дуже стійка людина. Це приклад для всієї держави! І цей приклад вони не хочуть відпустити ось так от легко.

Я не сказав би, що про нього хтось забуває. Бо про Олега постійно згадують. От сьогодні буде зустріч в нас. Ми будемо святкувати на майдані Незалежності.

– О 19:00.

– Так. І там ми будемо презентувати ще раз книгу Олегу Сенцова. Запрошуємо її придбати. Всі виручені кошти підуть на допомогу хлопцям і саме Олегу та його родині. Будемо допомагати. Ніхто не забуває. Буде дуже багато відомих людей. Постійні зустрічі. Дуже багато в місті людей з такими футболками з Олегом Сенцовим. І розмова йде.

Чому мене обміняли? Я здивований. Про Савченко та Олега з Кольченком найбільш говорили
Геннадій Афанасьєв

Чому мене обміняли? Я здивований. Бо насправді про Надію Савченко та про Олега з Олександром Кольченком найбільш за все говорили. Але те, що обміняли Надію, а після цього обміняли мене та Солошенка, то це насправді дає змогу і іншим, менш відомим, в’язням нашим в Росії повірити, що їх не залишать – обмінюють як тих, про кого в медіа постійно говорять, і тих, про кого нічого не знають. Тому ми боремося за всіх.

І Сенцов – це, звісно, одне з наших найбільших бажань на повернення. Бо це приклад для держави.

– А за Вашим враженням, Київ все робить для того, щоб звільнити Олега? Чи більше балачок, декларацій, обіцянок, на Ваш погляд?

Консули України роблять дивовижне
Геннадій Афанасьєв

– Консули України роблять дивовижне, надзвичайне. Особисто мені консули України змогли зробити паспорт громадянина України у в’язниці. Я не знаю, коли це відбувалося в історії взагалі.

– Хоча на Вас тиснули, щоб Ви були нібито російським громадянином.

– Так. Мені зробили закордонний паспорт, внутрішній паспорт громадянина України, бо мені було 25 років. Мені зробив консул. Але все рівно мене визнають і на тепер громадянином Росії там.

І консули роблять все, що можна. Вони піклуються. Вони надають матеріальну допомогу, щоб Олег міг купити якусь їжу в місцевому магазині. І вони намагаюся відвідувати його. Але їм вже чинять якісь перешкоди. Консули надсилають туди комісію, яка наглядає за ними. І коли саме ця комісія працює, то вона допомагає висвітлювати все, що коїться всередині в’язниці, допомагає нам розуміти, що ж відбувається.

– Колонія суворого режиму. Як і в Олега, так і у Вас. Вам дали 7 років. Кольченку, наприклад, 10 років. Він досі в таких умовах утримується. Що це, сучасна російська колонія суворого режиму?

– Насправді я не був там, де був Олег, бо мене відразу у більш суворіші умови надіслали. Є колонія суворого режиму, а я був в суворому режимі в колонії суворого режиму.

– Навіть так! Це карцер? Чи як це називається?

– Це барак суворого утримання. А після того мене на окремі приміщення вивезли.

– Ви один сиділи?

– 2,5 місяці один, там періодично теж один. Суворий режим – це не так багато зустрічей з родичами, це не так багато…

– Катування проти Вас були?

– Звісно, були. Вони були і на стадії досудового слідства. До мене застосовували силу після відмови від свідчень проти Сенцова на суді. І вже коли я перебував у в’язниці. Вони мені мстилися.

Питання було спочатку, чи допомагає Україна? От на тепер ми бачимо, що немає якихось таких дій проти Олега, проти Олександра, тому що Україна робить все, що можна, щоб стежити за станом…

– Ви вважаєте, що Україна все можливе робить?

Україна робить все можливе, щоб стежити за станом. Надію не катували? Тому що від самого початку був резонанс
Геннадій Афанасьєв

– Так, вона (Україна – ред.) робить все можливе, щоб стежити за станом. Чому Надію не катували? Тому що від самого початку був резонанс.

– З нами на зв’язку «Скайпом» російська правозахисниця Зоя Свєтова.

Пані Свєтова, Геннадій Афанасьєв зараз сидить у студії Радіо Свобода в Києві, Надія Савченко, Солошенко. Що можливо ще зробити, щоб інші 13, на даними МЗС України, українських політв’язнів повернулися додому? Чи наразі припинився цей процес з поверненням?

Зоя Свєтова (переклад): Мені здається, що цей процес не зупинився, а просто загальмувався. Я, чесно кажучи, не розумію, з якої причини.

Чекаємо, що і Кольченка незабаром відпустять на свободу
Геннадій Афанасьєв

Я знаю, що у Москві в СІЗО «Лефортово» зараз утримується Олексій Черній, якого привезли туди з Магадану з колонії загального режиму, де він перебував. І він їхав 1,5 місяці етапом. І зараз він у Лефортовській в’язниці, і він не знає, чому його привезли. А я так розумію, що, напевне, для звільнення чи для «помилування», чи для екстрадиції. І ми всі дуже чекаємо на те, що і Олега Сенцова, і Олександра Кольченка незабаром теж туди привезуть і відпустять на свободу.

Зоя Свєтова
Зоя Свєтова

– Тобто не виключається варіант, що Олексія повернуть додому?

Жодних слідчих дій з Чернієм не проводять. Привезли в «Лефортово», мають застосовувати екстрадицію, заповнив вже документи, або ж Путін має «помилувати»
Зоя Свєтова

Зоя Свєтова: А якою може бути інша причина? Жодних слідчих дій з ним (Чернієм – ред.) не проводять, наскільки я знаю. Його привезли в «Лефортово», так як свого часу приїхав і Геннадій Афанасьєв, і Юрій Солошенко. Мені здається, що до нього мають застосовувати екстрадицію, оскільки він заповнив вже документи на екстрадицію, або ж президент Путін має його «помилувати» і обміняти на якихось російських ув’язнених, які утримуються в Україні.

– Пані Свєтова, Олег Сенцов – його справа, можливо, була менш резонансною, ніж Надії Савченко, але це теж дуже відома справа. Чимало кінорежисерів зі світовими іменами виступили, щоб підтримати пана Сенцова.

Це допомагає його звільненню? Чи навпаки? Кажуть, що Путін під тиском нібито робить все навпаки.

Будь-яка інформація, гласність допомагає, заважає свавіллю, який можуть чинити правоохоронних органів
Зоя Свєтова

Зоя Свєтова: Ні. Звісно, це допомагає у звільненні. Будь-яка інформація, гласність допомагає, як на мене, людям, які перебувають у в’язниці. Тому що гласність заважає тому свавіллю, який можуть чинити стосовно них працівники правоохоронних органів.

Окрім того, те, що ім’я Олега Сенцова досить відоме у світі, і те, як він поводив себе на судовому процесі, мені здається, що це працює на його користь.

Звільнення Сенцова – питання кількох місяців
Зоя Свєтова

Інша справа, що з якихось причин Росія гальмує зі звільненням Сенцова. Можливо, торгуються. Можливо, зараз перестали про нього говорити. Я знаю, що в Києві сьогодні буде велика акція з нагоди дня народження Олега. Я думаю, що треба продовжувати лобіювати цю тему. І найближчим часом, мені здається… Питання кількох місяців – його (Сенцова – ред.) звільнення.

– І 41 день народження Олег може відсвяткувати в Україні нарешті? Я правильно Вас розумію?

Зоя Свєтова: Я просто переконана. Вже три роки він зустрічає день народження за гратами, а наступний день народження (я просто переконана) він буде в Україні.

– Пане Геннадію, Ви після повернення в Україну, сказали, що Ви все пам’ятаєте, хто Вас катував, принижував, хто над Вами знущається. Ви вже подали до Європейського суду з прав людини позов?

Позов був поданий лише за етапування. Це з тих, про які я можу казати публічно
Геннадій Афанасьєв

– Позов був поданий лише за етапування. Це з тих позовів, про які я можу казати публічно. І це позов буде щодо відшкодування моральної шкоди, якої мені завдали за нелюдські умови утримання. І це буде як приклад до світової спільноти, що в Росії дійсно постійно порушуються права.

Прийняли за 60 діб – рекордні терміни для Євросуду. Під особливим контролем справа в Євросуді. Будуть і інші
Геннадій Афанасьєв

І те, що мій позов прийняли за 60 діб – це рекордні терміни для Європейського суду. Це свідчить лише про те, що під особливим контролем наша справа, вона є в Європейському суді. Тому що вони бачили абсурдність цих звинувачень проти нас.

І будуть і інші позови. Але я не буду поки розголошувати, щоб не нашкодити поверненню інших бранців.

– А як Ви себе почуваєте? Адже Ви відразу після повернення, як і Юрій Солошенко (на жаль, він серйозно хворий), в лікарні у Києві опинилися.

– У Юрія Даниловича виявили все ж таки онкологію. І він проходить лікування.

А в мене теж… Після першого обстеження я відразу почав працювати. Як працювати? Я почав займатися просвітницькою діяльністю. Я не назвав би це роботою. У мене знову почалося запалення. Були операції. Виявили і стрептодермію, якесь захворювання, і золотистий стафілокок, і все, що можна повиявляли. Будемо робити вакцинацію. Коли рани після операції загояться, то будемо лікуватися далі.

До останньої хвилинки не буду покладати рук, поки останній наш бранець повернеться додому
Геннадій Афанасьєв

Але немає часу десь відпочивати. Бо, як я і казав, до останньої хвилинки, до останньої кровинки буду не покладати рук, поки не тільки Олег Сенцов, а й останній наш бранець повернеться додому.

– Ви – молода людина. Ви вже озвучили Ваш вік. Вам лише 25 років. Звісно, під катуваннями Ви були змушені обмовити Олега Сенцова. Але вже в суді привселюдно Ви сказали, що Вас катували, і Ваше так зване «зізнання» було абсолютно незаконне – його із Вас вибили. Потім у зоні, в колонії і так далі… Що Вам надавало привід для оптимізму? Як Ви трималися?

– У мене була лише боротьба. Коли я після суду сказав, що свідчення неправдиві, я знав, що на мене може чекати – чи смерть, чи якісь знущання будуть до останнього дня. І перед судом я написав листи (перепросив за всі свої гріхи) до друзів, до близьких.

– А як Ви все ж таки втрималися, не зважаючи ні на що?

Просто я боровся заради хлопців, заради України. І мені вже було байдуже за себе
Геннадій Афанасьєв

– Просто я боровся заради хлопців, заради України. І мені вже було байдуже за себе. І це мене і тримало – бажання перемогти. Не те, щоб особисто, а щоб держава, щоб вони перемогли.

– І Ви повернулися в Україну, сидите зараз у нас у студії Радіо Свобода. За що я Вам вдячний! Бажаю Вам успіху!

І сподіваюся, що все ж таки через дуже короткий термін і Олег, і всі українські політв’язні повернуться в Україну!

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG