Доступність посилання

08 грудня 2016, Київ 10:23

Сестра Сенцова: Олег дуже переймається своїми дітьми


Олег Сенцов під час засідання суду. Архівне фото

Олег Сенцов під час засідання суду. Архівне фото

40 років виповнилось Олегу Сенцову, із яких майже 2 з половиною він перебуває в російській в’язниці. Як змінили вони українського політичного в’язня в Росії? Чи він ослаб, чи навпаки – окріп як особистість? На це запитання сестра українського режисера Наталія Кочнева, яка нещодавно переїхала до Києва з Росії, відповіла в ефірі програми «Свобода сьогодні».


– Я вважаю, що Олег не змінився зовсім, тобто, яким він був, таким і залишився – упевненим у собі, дуже прямим, це його головна риса, прямота, і їй він не зраджує зовсім. Я не бачу, щоб Олег якось змінився.

Наталія Кочнева (праворуч)

Наталія Кочнева (праворуч)

– Як він відзначає свій день народження?

– Я не можу відповісти на це запитання, але підозрюю, що ніяк. Десь привітають його, можливо, відкриточки там викладуть, зі співкамерниками, якось так... Отримає телеграми, привітання. Я не думаю, що в колонії суворого режиму є можливим відзначати день народження так, як це розуміють на волі.

– Як часто у Вас є можливість спілкуватися з братом і в який спосіб, адже місце, де його утримують в Якутії, дуже далеко? Чи є можливість йому дзвонити?

– Один дзвінок на місяць. Дзвонить Олег. Ну, я чекаю, що наступний буде тижнів за два.

– Чи має він можливість дізнаватися про те, як його підтримують в Україні? Наприклад, про цю акцію на майдані Незалежності в Києві до його дня народження? Чи знає він про це?


– Обов’язково про неї дізнається пост-фактом. Тобто, від нього це не приховується зовсім. Що готується і як все це буде – він, звичайно, дізнається.

– Як впливає на його стан ось ця підтримка з України?

Він завжди вдячний за підтримку. Тому що для політв’язня це найголовніше, щоб не забували людину

– Він вдячний. Він завжди вдячний за підтримку і дякує, що його не забувають. Тому що для політв’язня це найголовніше, напевно, щоб не забували людину. І ті, хто просто сидять, і ті, хто сидять з підтримкою.

– Звільнення Надії Савченко – чи це був меседж для Олега, що тепер він наступний?

Він дуже радий і за Надію, і за Гену Афанасьєва, що вони врешті-решт вийшли

– Олег дуже боїться сподіватися. Він сподівається, звичайно, що скоро вийде, але він дуже неохоче на цю тему говорить. Бо, каже: «Я повірю, тоді, коли я вийду! А зараз обговорювати це немає сенсу!» Але він дуже радий і за Надію, і за Гену Афанасьєва, що вони врешті-решт вийшли.

- Що Олега непокоїть найбільше – його власна доля, доля Криму, чи доля його дітей?

– Найбільше, що його турбує – його діти. Це на першому місці у нього. Але в основному ми спілкуємося саме про них. На першому місці у нього діти і найболючіша точка для нього. Діти зараз у бабусі в Криму.

– Чи на дітей Олега чинять тиск представники російської влади окупованого Криму?

– Немає цього. Немає. Ми за цим стежимо. Цього нема. Ніякого пресингу на сім’ю там не чинять.

– Ви в Україну приїхали на якийсь час, чи Ви переїхали до України?

Я емігрувала сюди. Я зараз живу в Києві

– Я емігрувала сюди. Тобто я переїхала. Я зараз живу в Києві. Я тут вже місяць живу.

– Як Ви себе відчуваєте в Києві?

– Набагато краще, звичайно ж, ніж до переїзду. Мені тут набагато комфортніше.

  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG