Доступність посилання

04 грудня 2016, Київ 02:24

Хто такий Фетхуллах Ґюлен, якого звинувачують у невдалому турецькому перевороті?


Мусульманський клірик Фетхуллах Ґюлен

Мусульманський клірик Фетхуллах Ґюлен

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган та його оточення швидко зорієнтувалися, кого звинувачувати у невдалому військовому перевороті – 75-річного мусульманського клірика Фетхуллаха Ґюлена. Цей у минулому найближчий соратник, а тепер один із найзатятіших противників Ердогана прагне перехопити владу, вважає чинний президент. Хто такий Ґюлен та який стосунок він має до перевороту?

Турецький уряд звинувачує Фетхуллаха Ґюлена в намірах створити «паралельні структури» в судочинстві, правоохоронних органах, медіа та збройних силах. Цікавим аспектом є те, що сам проповідник живе у вигнанні в Сполучених Штатах уже багато років.

Відразу після перших звинувачень Ґюлен відкинув їх.

«Я якнайрішучіше засуджую спробу військового перевороту в Туреччині. Як людина, яка страждала від численних військових переворотів за останні п'ять десятиліть, особливо прикро бути звинуваченим в причетності до таких дій. Я категорично заперечую подібні звинувачення», – прокоментував він.

Хоч Ґюлен у 1999 році і переїхав до Сполучених Штатів, він усе ж спромігся в 2002 році допомогти релігійній та консервативній Партії справедливості та розвитку чинного президента Ердогана прийти до влади. Та згодом ці два приятелі розсварились через, імовірно, владні питання та притаманний Ердогану стиль керівництва. І в травні 2016 року рух Ґюлена визнали в Туреччині за терористичний.

Іще союзники: Фетхуллах Ґюлен (л) і на час зйомки прем’єр-міністр Реджеп Тайїп Ердоган

Іще союзники: Фетхуллах Ґюлен (л) і на час зйомки прем’єр-міністр Реджеп Тайїп Ердоган

Минуле Ґюлена

Теолог, що став відомим як лідер молитовного руху в головній мечеті Ізміра наприкінці 60-х років, Ґюлен добровільно виїхав до США. На батьківщині його звинувачували в спробі підірвати світський вектор розвитку держави. Згодом із нього заочно зняли звинувачення, проте він вирішив залишитись у Сполучених Штатах, де живе і зараз як мусульманський самітник і клірик однієї з найбільших місцевих релігійних організацій. Його рух Hizmet, за умовними підрахунками, налічує мільйони послідовників та спонсорів. Вони допомагають старшокласникам готуватись до вступу до вишів у 150 країнах світу.

Рух Hizmet, що поєднує суспільно важливі ініціативи з релігійними цінностями, зараховують до помірних форм ісламу. Кілька урядів різних країн вважають його загрозою, адже Hizmet поширює вчення на заможних бізнесменів та студентів, формуючи цілі центри.

Найчастіше до його центрів приєднуються ті, хто походить із бідних родин. Офіційної структури чи членських списків цей рух не має, а учасники говорять, що працюють добровільно, натхненні промовами Ґюлена.

Центри Ґюлена у світі

У Центральній Азії, що охоче прийняла центри Ґюлена після розпаду Радянського Союзу в 1991 році, згодом забрали ці релігійні школи з-під його контролю. Але ніде не переслідували цей рух так, як у Туреччині, де його послідовників звинувачували в намірах підірвати устрій держави та роботу уряду.

Ердоган раніше звинувачував рух Ґюлена в кількох спробах очорнити його адміністрацію, зокрема, під час поліцейського розслідування корупційного скандалу 2013 року. Тодішній скандал виник навколо того, що чиновники збагачувалися за рахунок державних коштів, щоб власними ресурсами допомогти Ірану обійти міжнародні санкції, пов’язані з ядерною програмою.

Через це звільнили багатьох прокурорів та високопосадовців, які були залучені до корупційного скандалу. Тоді Ердоган говорив, що слід захистити Туреччину від «темних сил», що намагаються її зруйнувати. І останні роки чинний президент зробив багато, щоб забрати Ґюленові центри з-під його контролю в Туреччині та призначити там довірених осіб із уряду.

Схоже на те, що Ердоган і надалі нарощуватиме сили, щоб знищити рух Ґюлена в рідній країні повністю. І турецький прем’єр Біналі Йилдирим уже заявив, що якщо хтось прихистить Гюлена – другом Туреччини більше не буде. Утім, чітко не вказав на Сполучені Штати.

Йилдирим напряму критикував Вашингтон за те, що влада США раніше не прислухалася до слів Анкари про загрози, що несе цей мусульманський клірик. «Це дорого нам коштувало», – сказав він.

Держсекретар США Джон Керрі тим часом заявляє, що Вашингтон розгляне запит про видачу Анкарі священнослужителя Фетхуллаха Ґюлена. Водночас очільник зовнішньополітичного відомства США наголосив, що уряд президента Реджепа Тайїпа Ердогана має представити варті на довіру докази провини Ґюлена.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG