Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 10:34

Убивства журналістів. Україна має вирішити проблему безкарності – правозахисник


Під час прощання з Павлом Шереметом у Києві

Під час прощання з Павлом Шереметом у Києві

Київ – У вересні у Києві зберуться члени Комітету з питань культури, освіти, науки і медіа Парламентської асамблеї Ради Європи, щоб обговорити проблеми, пов’язані із захистом журналістів в Україні. Головна причина проведення «виїзного засідання» комітету – те, що робота журналістів в Україні перетворюється на одну з найнебезпечніших, повідомив голова делегації України у ПАРЄ, журналіст Володимир Ар’єв. Хто несе відповідальність за те, що від убивства Георгія Гонгадзе і до загибелі 20 липня у середмісті Києва Павла Шеремета журналістика залишається однією з найбільш небезпечних професій у країні?

Щодо кількості загиблих журналістів в Україні дані дещо різняться.

У дослідженнях міжнародного Комітету захисту журналістів ідеться про те, що за 25 років в Україні були вбиті 11 журналістів, мотиви вбивства яких підтверджені, крім того, повідомляється про вбивства 2 працівників медіа та 5 журналістів, мотиви злочину в яких не підтверджені. Загалом мовиться про вбивства 18 людей, одне з яких – у 2015-му.

Міжнародна федерація журналістів повідомляє про загибель в Україні за 25 років 19 працівників засобів масової інформації,​ пише Deutsche Welle. У дослідженні зазначається, що в Україні упродовж останніх років спостерігається раптове погіршення ситуації з безпекою журналістів.

За даними Міжнародної федерації журналістів, лише у 2014 році кількість загиблих працівників ЗМІ сягнула восьми осіб. У звіті міжнародної організації «Репортери без кордонів» ідеться про шістьох загиблих журналістів упродовж 2014-го​, після чого вони визначили Україну однією з найбільш небезпечних країн для журналістів, пише MediaSapiens. І мова йде не тільки про тих працівників ЗМІ, які щодня ризикують життям і під обстрілами роблять репортажі й сюжети з лінії воєнних дій на Донбасі, а і про тих журналістів, які працюють на мирній частині України, розслідуючи факти корупції у владних інституціях.

Вбивство відомого журналіста Павла Шеремета у центрі Києва 20 липня знову змусило і владу, і суспільство замислитись над безпекою і працівників ЗМІ, і всього суспільства, і всієї держави.

«Справою честі» назвав президент Петро Порошенко розкриття цього злочину, наголосивши, що вбивство Шеремета може бути спробою ворогів України «відкрити другий фронт» усередині країни. З ініціативи Порошенка, до розслідування вбивства Шеремета долучились фахівці ФБР (США).

«Мені здається, що це зроблено з єдиною метою: дестабілізувати ситуацію в країні, можливо, напередодні інших подій. Це справа нашої честі – вжити всіх заходів для того, щоб у найкоротший термін цей злочин був розкритий», – наголосив Порошенко на спеціальній нараді за участю керівників МВС і ГПУ.

Західні медіа, коментуючи вбивство Шеремета, зазначають: його «вбили за правду».

Представник ОБСЄ з питань свободи слова Дуня Міятович у своїй заяві наголосила, що «це нагадує всім нам, що ситуація з безпекою журналістів в Україні повинна бути вирішена ефективно і своєчасно».

Медіа-спільнота: журналістів убивають війна і корупція

У свою чергу українські правозахисні організації та медіа-спільнота звертаються до влади і правоохоронців з вимогою не лише розкрити вбивство Шеремета, а й створити в державі належні умови для безпечної праці журналістів. Так, координатор міжнародної правозахисної групи «Центр громадянських свобод» Олександра Матвійчук нагадує, що за професійну діяльність і чесність поплатилися життям такі відомі журналісти, як Георгій Гонгадзе, Олександр Александров, Борис Дерев’янко та інші.

Українська державна машина повинна забезпечити свободу слова. А отже, на порядку денному – реальне реформування системи правосуддя і судової гілки влади, подолання корупції державного рівня, прозорість діяльності влади й бізнесу. І не менш важливо покарати тих, хто нехтує свободою слова і хто раніше скоїв злочини проти працівників ЗМІ, каже правозахисник.

«Україна стоїть перед викликом вирішення проблеми безкарності (стосовно нападів на журналістів – ред.). Ця давня проблема існувала ще до часів Євромайдану, тоді журналісти досить часто ставали об’єктами переслідувань – це були побиття, напади, погрози, цензура, вбивства. Розслідування цих усіх випадків проводилось неефективно і досі насправді замало позитивних зрушень, щоб ми могли сказати, що було ефективне розслідування, що винні за злочини проти журналістів отримали належне покарання», – зазначила Матвійчук Радіо Свобода.

Нині в Україні працівники ЗМІ не бачать з боку влади належного захисту, правоохоронці не можуть гарантувати належного захисту журналістам, зазначила експерт. За даними медійних експертів, лише приблизно 10 відсотків кримінальних справ щодо злочинів проти працівників ЗМІ правоохоронці розслідують належним чином.

Журналістів убивають корупція і неправда – експерти

Від корупції державної системи та її представників найбільше потерпають ті з журналістів, хто розслідує факти корупції у «високих кабінетах». Але серед медіа-спільноти вистачає тих, хто воліє промовчати, ніж оприлюднювати подібні факти, вважає тележурналіст Олексій Братущак. У блозі на сайті Радіо Свобода він пише, що якби правду казав кожен журналіст, а не лише один із 10, то цього одного не вбивали б. Коли корупціонери або кримінальні авторитети не можуть умовити, купити, залякати чесного, тоді й виникають думки щодо його фізичного знищення, зазначає Братущак.

Кілька наших колег загинули на сході України, коли висвітлювали військові дії, але треба розуміти, що вони загинули від куль ворога або під час артобстрілу. Інша історія – це коли журналісти гинуть у мирних містах

«Кілька наших колег загинули на сході України, коли висвітлювали військові дії, але треба розуміти, що вони загинули від куль ворога або під час артобстрілу. Інша історія – це коли журналісти гинуть у мирних містах, їх найчастіше вбивають через те, що вони у своїх матеріалах пишуть про те, що відбувається у політичному, економічному або фінансовому середовищі, пишуть про якісь махінації. Зрозуміло, що фігуранти цих матеріалів і досліджень не дуже хочуть себе там бачити. Через це фігуранти журналістських матеріалів можуть замислитись над тим, як «розв’язати» цю «проблему», – сказав Братущак Радіо Свобода.

Незалежна медіа-профспілка України у заяві з приводу вбивства Павла Шеремета відзначила, що це вбивство засвідчило: смертельна небезпека очікує на журналістів не лише в зоні бойових дій, але й на мирній території, у їхніх рідних містах «від цілеспрямованих терористичних та кілерських атак». Причину у профспілці вбачають у тому, що донині чинна влада і правоохоронні органи держави виявились нездатними забезпечити безпеку ЗМІ тощо.

Незалежна медіа-профспілка звернулась до влади з вимогою забезпечити швидке й ефективне розслідування для з’ясування не лише безпосередніх виконавців, але й замовників убивства; до української спільноти – визнати, що без вільної журналістики немає вільного суспільства. «Завдання журналістів – об’єднатися для відстоювання свого права на професію та безпеку», – пропонують у медіа-профспілці.

І журналісти, і правозахисники нагадують правоохоронцям і владі, що в Україні регулярно трапляються випадки нападів на журналістів, зростає чимало фактів перешкоджання їхній професійній діяльності тощо. Фахівці визнають: неналежний рівень реакції влади із розслідування подібних злочинів, байдужість більшості суспільства – це чинники повторення злочинних посягань.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG