Доступність посилання

02 грудня 2016, Київ 22:36

Помер Орест Субтельний, автор першого підручника з історії в незалежній Україні


Коли Україна стала незалежною, в самій Україні не було жодної книжки і жодного історика, які б могли послідовно викласти історію української нації. Тому в Україні ще до середини 1990-х років чільне місце посідала книжка канадського історика Ореста Субтельного «Україна: історія». Про колегу, який відійшов у вічність 24 липня в Канаді, згадують його українські та канадські колеги.

Доки не існувало України, для західного світу не було і української історії, згадує професор Квебекського університету Канади Роман Сербин.

«В неукраїнському середовищі це був Радянський Союз, Росія. Вони змішували ці поняття. Україна не була ані об’єктом, ані суб’єктом науки. Але були ще старші науковці Пеленський, Рудницький, яким вдалося увійти в академічний світ Америки і Канади. Субтельний був студентом Гарварду, професора Омеляна Пріцака. Досягнення діаспори було в тому, що в Америці, а пізніше в Канаді створилися центри, навколо яких можна було групувати студентів історії», – пояснює професор Сербин.

Але ще складнішою ситуація з історією України була, як не парадоксально це звучить зараз, у самій Україні. Авторитетний британський журнал «Економіст» дивувався, що в Україні не знайшлося історика, який би міг опрацювати історію власної країни, і цю прогалину в національному наративі ще багато років заповнювала робота іноземного автора. Цю книжку в Україну привіз з наукової конференції київський професор, історик Станіслав Кульчицький, який і написав до неї першу передмову.

Я зрозумів, що в Києві в 1990 році ніхто з нас, радянських професорів, не напише так, як написана ця книга, тому що ми не освоїли ще ту спадщину, навіть Грушевського

«Я мав запрошення від Університету Торонто в 1990 році на конференцію «Україна під Сталіним». Я мав доповідь по Голодомору. Познайомився там вперше з Орестом Субтельним, і він мені подарував книжку, яка тільки-но вийшла в Торонто «Україна: Історія». Я її взяв, подякував, і вже в Києві прочитав. І я зрозумів, що в Києві в 1990 році ніхто з нас, радянських професорів, не напише так, як написана ця книга, тому що ми не освоїли ще ту спадщину, навіть Грушевського, який був у «спецхранах» тодішніх наукових бібліотек, – ми тільки починали це все читати. Ми були учнями», – згадує науковець Інституту історії України.

Переклали вже готовий 800-сторінковий текст

Але часи змінювалися швидко, і Міністерство освіти вже незалежної України замовило українським історикам підручник, який мав замінити «Історію СРСР». В цей час багато «білих плям» в історії України тільки почали відкриватися, дослідження тільки починалися, тож про те, щоб запропонувати цілісний підручник, не могло бути і мови. Тож Кульчицький запропонував просто перекласти з англійської вже готовий, майже 800-сторінковий текст Субтельного.

Видавництво дуже оперативно організувало переклад, знайшлися кошти на її видання

«Я написав рецензію на цю книжку, опублікував її в журналі, який користувався великим авторитетом, двома мовами, 18 випусків на рік, «Під прапором Ленінізму». З цією рецензією, коли вона вже була опублікована, я пішов до видавництва «Вища школа». Показав рецензію, показав книжку і спитав, чи вони можуть її перекласти, бо ми ще протягом двох-трьох років, як мінімум, не зможемо таку книжку створити, а ось вона вже є. Видавництво дуже оперативно організувало переклад, знайшлися кошти на її видання. Тираж був великий, але він миттєво розійшовся. Наступного року видавництво повторило цей тираж, з моєю передмовою, а передмова була по-суті тією рецензією, яка була опублікована в партійному журналі, а потім і третій раз, і нарешті в четвертий раз – російською мовою», – згадує Станіслав Кульчицький.

Наблизитися до повноти викладення української історії українські вчені змогли лише у другій половині 1990-х років, коли Інститут історії України цілим авторським колективом, вже спираючись на нові архівні дослідження, зміг видати кількатомну працю «Історія України: нове бачення».

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG