Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 10:16

В Україні та Білорусі вирішують дуже схожі проблеми щодо збереження пам’яток історії та культури – Лавровська


Ірина Лавровська

Ірина Лавровська

Мінськ – Білорусь пережила дві хвилі руйнування своєї культурної та архітектурної спадщини – після російської окупації у 19-столітті та під час радянського режиму в 20-му столітті. Відновлення втраченого поступово відбувається після отримання Білоруссю незалежності, але наразі відновлено ще мало пам’яток, сотні їх далі руйнуються, адже офіційний Мінськ послідовно ігнорує дорадянську історію країни. Про успіхи та труднощі у відновленні занедбаної спадщини Радіо Свобода розповіла доктор мистецтвознавства у галузі урбаністики та архітектури Ірина Лавровська з міста Бреста.

У Ірини Лавровської, архітектора та громадського активіста з Бреста, є велика мрія, як кажуть, на все життя. Вона прагне відновити історичний центр свого рідного міста, який був втрачений після окупації Російською імперією під час будівництва Брестської фортеці. Якщо раніше місцева влада вважала навіть розмови на цю тему ідеологічною провокацією, то тепер Ірині є куди запросити усіх подивитися, яким був її середньовічний Брест – на картинах, кресленнях та в макетах.

«У нас відкрили мистецьку галерею, в який виставили макет старого міста, вона знаходиться на території Брестської фортеці, і там можна відразу побачити, як виглядало наше старе місто в епоху 17-18 століть», – розповідає Ірина.

Брест (Бересть) до російської окупації у кінці 18-го століття дійсно був одним з найкращих міст колишнього Великого князівства Литовського та Речі Посполитої, не гіршим від Львова. Але місто постраждало від майже повної руйнації за наказом російського царя Миколи Першого у 19-му столітті. Тоді місто разом з жителями виселили в чисте поле, а численні церкви, палаци, монастирі перебудували під казарми та башти Брестської фортеці. Ніякого стратегічного значення ця фортеця не мала ні під час Першої, ні під час Другої світової війни, німецькі колони просто обходили її, а місто було зруйноване.

Радянський меморіал на руїнах старого Береста

Радянський меморіал на руїнах старого Береста

У 20-му столітті під час будівництва комплексу «Брестська фортеця-герой» радянська влада зруйнувала і підмурівки старих будівель, які ще залишалися. Радянська влада робила все, щоб жителі Бреста забули, яке гарне було колись їхнє місто, від якого залишилося лише кілька об’єктів забудови та планування.

Кав’ярня «Цитадель» у Брестський фортеці

Кав’ярня «Цитадель» у Брестський фортеці

Від репресій до співпраці з владою

Доктор Ірина Лавровська тривалий час очолює у Бресті громадське об’єднання «Старе місто», яке намагається привернути увагу влади та суспільства до збереження та проблем відновлення старовинної спадщини міста.

Вона в деталях вивчала старовинні плани та описання міста і будівель, працювала в архівах, відновлювала обличчя втраченого Бреста, хоча б на папері. Тривалий час вона фактично була у статусі дисидента, її звільняли з роботи, а звернення ігнорували. Але тепер ситуація поступово змінюється – міська влада почала запрошувати її до співпраці, погодилися на розробку концепції та проекту регенерації старого міста, адаптації оновлених будинків для сучасних потреб, повернення міського життя на території, не зайняті меморіалом Брестської фортеці.

Наразі обговорюється, що кожна з епох, яку пережило наше місто протягом 1000 років історії, має бути відображена та має приваблювати людей. Це великий поступ

«У 90-ті роки ми навіть не мріяли. Наразі обговорюється, що кожна з епох, яку пережило наше місто протягом 1000 років історії, має бути відображена та має приваблювати людей. Це, звичайно, великий поступ», – розповідає Лавровська.

Величне старе місто Бреста за взірцем повоєнної Варшави швидко відбудувати не вдасться, але декотрі об’єкти спадщини можна відновити, а також повернути у місто колишні елементи планування, вулиці, побудувавши на них нові потрібні містянам будинки.

Залишки брестського костелу і монастиря бернардинок. (Фото Ірини Лавровської)

Залишки брестського костелу і монастиря бернардинок. (Фото Ірини Лавровської)

Реконструкція брестського костелу і монастиря бернардинок. (Архітектори – Ірина Лавровська, Андрій Лари, Антон Вантух)

Реконструкція брестського костелу і монастиря бернардинок. (Архітектори – Ірина Лавровська, Андрій Лари, Антон Вантух)

Це і є регенерація, про яку каже Лавровська, яка використовується не тільки у Бресті, а і в інших старовинних містах.

«Змінилися підходи, тепер є таке перспективне бачення, є вже не окреме ставлення до якогось пам’ятника, а до всієї території запроваджується таке поняття як «охорона територій». На жаль, виконується це важко, але розуміння цього є, і в нашому випадку, це рух вперед», – пояснює Ірина.

Церква на території Брестської фортеці

Церква на території Брестської фортеці

Пам’ятки відновлюють, але дуже повільно

У Білорусі є кілька непоганих прикладів відновлення старовинних замків, зокрема, відбудовані замкові комплекси у Мирі та Нясвіжі, внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО, тепер відновлюються монастир у Березі, палаци у Косово та Ружанах. Хоча у Ірини Лавровської, як і у багатьох інших фахівців, є багато питань щодо якості реставрації та відновлення об’єктів архітектурної спадщини, але це рух у правильному напрямку, каже вона.

Відновлений Мирський замок, Гродненська область

Відновлений Мирський замок, Гродненська область

«Ми вже зрозуміли, що маємо велику потребу у відновленні наших історичних пам’яток, спадщини, що виховується пошана до них. А друге запитання: «Як зробити так, щоб задіяти нашу економіку, щоб це було не тільки естетичною потребою, але щоб це було і економічно обґрунтовано?». Ми маємо думати про реальні речі», – каже фахівець.

Головне ж, що відновляються не лише пам’ятки, а і свідомість людей, їх ставлення до спадщини, а відновлені об’єкти вже працюють на економіку, приваблюють туристів.

Європейський досвід на озброєнні

Ірина Лавровська закликає білорусів готуватися до часів, коли Білорусь більше інтегрується до Європи, коли буде більш сприятливий візовий режим, і треба буде дбати, щоб було що показати іноземним туристам.

Але треба розуміти, що Білорусь, економічно небагата країна з дуже великою кількістю занедбаних пам’яток, усе і відразу відновити не може.

До позитиву Лавровська зараховує те, що білоруські фахівці беруть на озброєння сучасний європейській досвід реставрації пам’яток архітектури, особливо польський, литовський та український, оскільки Білорусь, Україна та Польща тривалий час були у одній державі і жили не тільки за одними законами, а і мали однакові архітектурні стилі.

Одна з проблем – це руйнація історичних пам’яток, проблема їхнього використання. І нам, і в Україні не вдається переламати підходи в управлінні територій, які залежать від капіталу та інвестицій

В Білорусі та Україні вирішують дуже схожі проблеми щодо збереження пам’яток історії та культури , каже доктор Лавровська: «Одна з проблем, яку ми добре відстежуємо, – це руйнація історичних пам’яток, проблема їхнього використання. Співробітництво між науковими колами Білорусі та України активне та плідне. Нам також потрібна співпраця у підготовці фахівців. І це вже є. І нам, і в Україні не вдається переламати підходи в управлінні територій, які залежать від капіталу та інвестицій, які вирішують усе. Історична спадщина в таких умовах дуже потерпає».

У Москві ревнують

Те, що в Білорусі відновлюють замки та палаци часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої викликає обурення шовіністичних кіл у Росії. Сайт russkie.org навіть назвав оновлені білоруські замки «насінням ворожості», а саму програму «Замки Білорусі» – антиросійською.

«У Білорусі ухвалена урядова держпрограма «Замки Білорусі», за рахунок бюджету якої активно відновлюються маєтки польсько-литовської шляхти, що позиціонується держагітпромом пострадянської республіки як «білоруська шляхта». Також повсюдно встановлюються пам'ятники представникам литовської і польської знаті».

Відреставрований замок Радзівілів у місті Нясвіж, Мінська область

Відреставрований замок Радзівілів у місті Нясвіж, Мінська область

Ірина Лавровська на це каже, що деякі росіяни хотіли б, щоб у Білорусі шанували лише пам’ятки періоду Російської імперії та СРСР.

Домінанти нашої історичної спадщини були збудовані за часів приналежності Білорусі до європейського простору. І ті, хто виступають за «русский мир» в Росії, не знають цієї історії

«Але домінанти нашої історичної спадщини були збудовані за часів приналежності Білорусі до європейського простору. Це неможливо змінити. І ті, хто виступають за «русский мир» в Росії, не знають цієї історії і вона їх лякає: як це так, «Бєлорусія», а раптом там костели, ратуші тощо», – говорить вона.

Майбутнє Білорусі у поверненні до європейського культурного простору, переконана Ірина Лавровська, і відновлення історичної спадщини, археологічних пам’яток цьому дуже сприяє.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG