Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 23:00

Американський тижневик Newsweek повідомляє про нещодавнє загострення у зоні конфлікту на сході України, розмірковуючи про реакцію НАТО на це. Популярний британський часопис Independent розповідає про доповідь «Атлантичної ради», з якої випливає, що Росія має всі потужності, аби вдертися до Польщі. Британське видання The Guardian пише про цькування українських журналістів, які не згодні з урядом. Найбільший часопис іспанського регіону Каталонія La Vanguardia пише про українця на ім'я Олексій Шостак, який у той час, коли розглядається його клопотання про надання притулку, знайшов роботу в Іспанії, влаштувавшись програмістом.

Американський суспільно-політичний тижневик Newsweek друкує статтю «Україна нервує, коли зростає кількість жертв». Видання нагадує, що минулого понеділка у зоні конфлікту на сході України загинуло 7 українських вояків і ще 14 були поранені, що стало найбільшою кількістю жертв конфлікту з українського боку за більш ніж рік. Тижневик пише, що ще 2 тижні тому все виглядало більш оптимістично для України, коли бойові дії на сході майже вщухли, а Київ здобув кілька дипломатичних перемог, включно з помітним жестом солідарності з боку НАТО на варшавському саміті. Проте гарні новини затьмарили події в Україні, які породили побоювання, що ситуація країні, де триває війна, знов може вийти з-під контролю. В Україні може загостритися ситуація на сході. Крім того, поліпшенню ситуації в Україні не сприяло вбивство відомого журналіста у центрі Києва та доповідь щодо наявності таємних в'язниць на території України.

Американський тижневик зазначає, що НАТО постійно оприлюднює гострі заяви щодо підтримки суверенітету України, але щоразу відходить вбік, коли Кремль знов здійснює потужні обстріли з важкої артилерії та ракет на сході України. Американське видання пише, що українська місія при ООН заявила: якщо насильство і надалі триватиме на Донбасі, Україна здійснить всі кроки для захисту своєї територіальної цілісності та безпеки своїх громадян. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ заявив на саміті НАТО у Варшаві, що Україна є ключем до північноатлантичної безпеки. Але, як пише видання, настрої в Україні змінилися після висловлювань певного оптимізму щодо варшавського саміту. Бої на сході України сягнули найвищої точки впродовж останніх місяців. Загалом за липень українське військо втратило 27 вояків і 123 були поранені. Як зазначають оглядачі, розпалювання конфлікту на сході стало таким собі завуальованим посланням Кремля у відповідь на поглиблення зв'язків Києва з НАТО.

Newsweek наводить слова Стівена Бланка, чільного дослідника Американської ради закордонної політики, який каже, що «Росія хоче покарати Україну за її кроки у напрямку НАТО і хоче дати чітко зрозуміти НАТО, що Росія може підкорити Україну будь-коли, коли їй лише заманеться». Політика Росії, за словами Бланка, спрямована на розвал України. Тижневик пише, що у Варшаві президент Обама та інші лідери країн НАТО один за одним говорили про свою підтримку територіальної цілісності та суверенітету України. Однак після останньої активізації бойових дій на сході України допомогу від НАТО, як зазначає тижневик, було обмежено звичайними закликами до Росії виконувати положення Мінських угод.

«Україна нервує, коли зростає кількість жертв»

Британська газета Independent публікує матеріал «Росія може вдертися до Польщі вже завтра, йдеться у доповіді». У підзаголовку додається, що навіть якщо Москва нині не має негайних намірів кинути безпосередній виклик країнам НАТО, завтра все може змінитися. За результатами дослідження, Росія може вдертися до Польщі вже завтра і досить легко дати собі раду з союзниками з альянсу. Водночас у доповіді зазначається, що часові рамки російського вторгнення не можна передбачити з якоюсь точністю, але Москва може здійснити напад досить швидко, саме у той момент, коли Європа та НАТО відволікатимуться на якусь чергову кризову ситуацію.

Британське видання повідомляє, що доповідь з назвою «Озброюватись для відлякування» вказує, що НАТО може забаритися з відповіддю на російську агресію, а польське військо, у свою чергу, матиме якось затримати російські сили, зазнавши неприйнятних втрат з тим, щоб дочекатися підкріплення і допомоги. А присутність НАТО у регіоні не є достатньо великою для того, щоб надати, у разі необхідності, подібну допомогу. Доповідь також наголошує, що варто запровадити низку заходів для протидії дедалі більшій агресивності Росії, наприклад, модернізувати військовий арсенал Польщі, а також знайти достатньо вагомих причин, чому молоді люди призовного віку не залишали б Польщу у пошуках роботи за кордоном. Часопис додає, що Сполучене Королівство пообіцяло розмістити у Польщі сотні війська, щоб стати на заваді будь-якій агресії Росії.

Іndependent пише, що батальйон з 500 британських вояків буде надіслано до Естонії, тоді як 150 вояків британських збройних сил базуватимуться у Польщі. Часопис нагадує, що наприкінці червня британські військові долучились до проведення найбільших досі навчань НАТО на території України, на кордоні з Польщею, які розглядалися як тренування здійснення військових операцій під спільним командуванням. Газета повідомляє, що у цих масштабних навчаннях брали участь 2 тисячі вояків, гелікоптери та панцерники, які відтворювали можливі бойові ситуації в умовах збройного конфлікту. Британське видання додає, що Польща стала членом НАТО 1999 року, через десятиріччя після того, як у східній Європі було повалено пропаговане Москвою комуністичне правління. Варшава також, як пише часопис, була дуже критичною щодо дій Росії в Україні. НАТО знов наголосила на своїй налаштованості на розміщення 4 нових батальйонів у східній Європі. Ця обіцянка прозвучала після анексії Pосією українського Криму у 2014 році.

«Росія може вдертися до Польщі вже завтра, йдеться у доповіді»

Британський часопис The Guardian вміщує статтю «Зростання тролінгу кремлівського зразка має припинитися в Україні». Авторка статті Катя Горчинська пише, що українські журналісти, які суперечать тому, що каже уряд, зазнають цькування в інтернеті. У статті пишеться, що українська медіа-спільнота була приголомшена вбивством відомого журналіста Павла Шеремета минулого тижня. Хоча жоден мотив вбивства не підтверджений, його друзі і колеги пов’язують смерть Шеремета з його журналістською діяльністю, що свідчить про небезпечні умови, в яких працює велика кількість українських журналістів. Горчинська зазначає, що загибель журналістів і надалі є рідкісним явищем в Україні, тоді як залякування та переслідування є більш поширеними, крім того, тактика «затикання рота» стає більш популярною поміж інтернетних тролів. Зокрема, авторка оповідає нещодавній напад тролів на «Громадське телебачення», де вона працює, коли у соціальній мережі Facebook цю компанію звинуватили у таємному провезенні російського журналіста на передову на сході України, де проросійські сеператисти воюють з українською армією.

Горчинська пише, що тільки на сторінці Facebook з’явилось це повідомлення, щось досить дивне почало коїтись. За перші 5 хвилин цю заяву поширили 360 разів. Впродовж години це стало найпопулярнішим повідомленням на сторінці прес-служби Генерального штабу ЗСУ. А потім, так само раптово, все припинилось. У повідомленнях гостро критикували журналістів «Громадського», сумніву піддавались їхні професійні якості. У якийсь момент, як пише авторка, журналісти «Громадського» збагнули, що йшлося про організований напад. З певних джерел випливало, що це справа трьох груп тролів. Хоча невідомо, хто замовив цей напад, журналістам «Громадського» відомо, що позиція тих, хто нападав була суто проурядовою. Це шокувало. Ставились запитання: невже український уряд замовив напад армії інетрнетних тролів на незалежних журналістів? Чи країна, яка веде війну з Росією, використовує тактику кремлівського стилю, брехню та маніпуляції?

Відповіддю тут, на думку Горчинської, є те, що журналісти «Громадського» бачать забагато. Вони бачать окопи на лінії фронту, які лише по пояс глибиною. Вони бачать неповні бойові підрозділи, непрофесійну роботу прес-служби війська і спроби стати на заваді журналістам все це повідомляти. Ці історії часто суперечать тому, що лунає від українського уряду. Журналісти просто викривають брехню уряду. Проте реакція тут не забарилась. Журналісти отримують злісні телефонні дзвінки від військових, які звинувачують їх у зраді і відмовляються далі допомагати його роботі на лінії фронту. Горчинська завершує, що «Громадське» – це не єдина незалежна новинна організація, яка стикається з тролями та купленими блогерами. Всі журналісти-розслідувачі України нині зазнають нападів і домовились провести нараду з питання захисту від переслідувань і нападів, а також з метою виробити стратегію спільних дій. Проте Горчинська додає, що це завдання може бути доволі складним у країні, де слово «Порохобот» стало доволі поширеним. Це неологізм, утворений від прізвища президента України та інтернетного нападника – бота. Саме з ними битва може бути дуже складною.

«Зростання тролінгу кремлівського зразка має припинитися в Україні»

Популярне періодичне видання іспанського регіону Каталонія La Vanguardia друкує статтю «Олексій знайшов роботу програміста». У матеріалі повідомляється, що біженець з України Олексій Шостак, який був згодний на будь-яку роботу в Іспанії, нарешті влаштувався програмістом в іспанську філію німецької фірми GFT. Тим часом, як додає часопис, уряд Іспанії і надалі розглядає клопотання українця про надання йому притулку. Далі видання пише, що напередодні українець помістив оголошення у каталонському часописі на Всесвітній день біженця у червні, в якому написав, що молоде подружжя з України з двома малими дочками, яке залишило Україну через війну, має проблеми у пошуку роботи в Іспанії. 32-річний Шостак, який має диплом інженера Харківського університету, висловлює бажання працювати на будь якій посаді – будівельником, сантехніком, продавцем, механіком тощо. 5 компаній звернулись до Шостака після цього.

Сам Шостак розповідає у матеріалі каталонського часопису, що обрав німецьку компанію GFT, тому що ця фірма першою запропонувала йому конкретну роботу. Він каже, що пройшов співбесіду у штаб-квартирі фірми в Сант-Кугат, і вже розпочав навчальний курс, який триватиме 4 тижні. Хоча його фаховий досвід в Україні, як він стверджує, концентрувався здебільшого на продажу та менеджменті, йому сподобалась та посада, яку йому запропонували в іспанській філії німецької фірми.

Консультаційна фірма GFT, як додає каталонська газета, спеціалізується на цифровій трансформації фінансового сектору. У штаб-квартирі компанії працює 900 осіб з 30 країн світу. Принагідно представниця компанії каже, що GFT шукає програмістів та розробників додатків, а також комп'ютерних фахівців, інженерів тa математиків. Цього року компанія працевлаштувала 500 осіб в Іспанії. Ця компанія тісно співпрацює з Каталонською комісією у справах біженців.

La Vanguardia додає, що німецька компанія в Іспанії вирішила дати шанс тому, хто стверджує, що він біженець з України, бо вважала, що Шостак заслуговує на цей шанс, бо, зважаючи на його історію, він залишив своє рідне місто Чугуїв, у якому, як він каже, почувався у небезпеці. Він каже, що його батьки та дружина Наталя – досі в Україні. Шостак також каже, що бачив, як вибухають бомби, і тричі був у зоні збройного конфлікту. Він вирішив залишити Україну, побоюючись за майбутнє своїх дочок. Він планує пройти курси у фірмі і знайти житло неподалік від роботи. Насамкінець статті каталонський часопис повідомляє, що майже 30% українських громадян, які подали клопотання про надання їм притулку у Барселоні минулого року мали університетську освіту.

«Нарешті український біженець Олексій Шостак знайшов роботу в Іспанії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG