Доступність посилання

11 грудня 2016, Київ 08:20

Київ – Національний банк України знизив облікову ставку, яка є основним орієнтиром для роботи банківського сектору, до 15,5%. Підставами для цього стала низька інфляція та зміцнення гривні щодо долара, а також поступове відновлення економічного зростання. Утім, експерти наголошують, що такого зниження ставки недостатньо для того, щоб бізнес почав масово отримувати кредити. Частина ж економістів вважає нинішню фінансову стабільність відносною, і побоюється того, що гривня може продовжити падіння, якщо погіршиться ситуація на світових сировинних ринках.


Національний банк України у четвер знизив облікову ставку до 15,5% річних, повідомила журналістам глава НБУ Валерія Гонтарева.

Валерія Гонтарева

Валерія Гонтарева

«Подальше пом’якшення монетарної політки обумовлено зниженням ризиків для цінової стабільності та узгоджується з необхідністю досягнення цілей щодо інфляції… У червні 2016 року споживча інфляція сповільнилася до 6,9% у річному вимірі. Фактична траєкторія зниження інфляції була більш стрімкою, ніж прогнозувалася Національним банком», – заявила керівник НБУ.


У Нацбанку зазначають, що зниженню інфляції сприяли низький сукупний попит, поступове зміцнення обмінного курсу гривні та висока пропозиція продовольчих товарів.

Національний банк України поетапно знижував облікову ставку (за якою він позичає гроші комерційним банкам) із 22% до 19% річних від 22 квітня, з 27 травня до 18%, а у червні до 16,5% річних.

У березні минулого року, під час піку фінансової кризи, НБУ екстрено збільшив облікову ставку до 30%.

Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості депозитів, відсотки за якими зазвичай нижчі за облікову ставку, і кредитів, відсотки за якими перевищують облікову ставку.

Крім зниження своєї основної ставки, НБУ анонсує подальшу лібералізацію валютного ринку, зокрема, збільшити термін розрахунку за експортними та імпортними операціями, і спростити умови розрахунків за імпортними контрактами.

Утім, заступник голови НБУ Дмитро Сологуб у розмові з Радіо Свобода визнав, що облікова ставка 15,5% дає змогу банкам надавати переважно споживчі кредити, але ставки позик для бізнесу залишаються високими, близько 18% річних. Масове кредитування бізнесу можливе за умови, що облікова ставка знизиться до 10%, а підстави для цього можуть з’явитися тільки наступного року, за умови, що не буде загострення збройного конфлікту на сході держави, очікує Дмитро Сологуб. Водночас він визнає, що кредитування позитивно вплине на українську економіку, зростання якої збільшить надходження і до державного бюджету. Відтак, за словами Сологуба, НБУ може ще раз знизити облікову ставку восени.

Для порівняння, у таких розвинених державах, як США та деяких країнах-членах ЄС, облікова ставка становить кілька десятих відсотка, або ж є нульовою, відтак кредити для бізнесу в таких державах є найдешевшими.

У 2017 році НБУ очікує, що ВВП України зросте на 3%, однак прогноз може поліпшитися в разі успішних реформ та сприятливих цін на українську продукцію на світових ринках.

У Нацбанку також побачили ознаки поліпшення платіжного балансу. Якщо раніше очікували, що його річний дефіцит становитиме 2,3 мільярда доларів, то за оновленим прогнозом він буде на півмільярда меншим. Це саме та сума, яку Україні покрити нізвідки, окрім як із зовнішніх кредитів, або в крайньому разі, з власних золотовалютних резервів. Тому в НБУ очікують, що ці резерви можна буде наповнити за рахунок наступного траншу МВФ, на який у центробанку сподіваються наприкінці літа.

«Ми сподіваємося, коли повернеться з канікул (рада директорів МВФ – ред.), Фонд оголосить скликання ради, і, сподіваємося, що це (отримання чергового траншу – ред. ) буде наприкінці серпня», – припустила глава НБУ Валерія Гонтарева.

Раніше міністр фінансів України Олександр Данилюк зазначав, що Україна не порушує графіка переговорів з МВФ.

Олександр Данилюк

Олександр Данилюк

МВФ схвалив програму кредитування економіки України з використанням механізму розширеного фінансування (EFF) загальним обсягом 17,5 мільярдів доларів терміном на 4 роки в березні 2015-го. Перший транш на суму 5 мільярдів доларів Україна отримала 13 березня, другий, на 1,7 мільярда доларів, – 4 серпня 2015 року.

Станом на липень сторони погодили всі питання щодо другого перегляду програми реформ, обговоривши різні аспекти монетарної, банківської, антикорупційної політики, пенсійної реформи та приватизації. Але меморандум, що передбачає подальші зобов’язання сторін, ще не підписаний.

Швидке зниження облікової ставки пожвавить кредитування, але збільшить кількість готівки на ринку і може обвалити гривню – економіст

Політика НБУ щодо облікової ставки є в цілому адекватною, враховуючи стан справ в українській економіці та фінансовий системі, визнає економіст Олександр Жолудь.

«Нині Україна переходить до мінімального темпу інфляції упродовж року, а восени буде її незначне підвищення, яке фахівці передбачали ще з весни. Тому НБУ знижує ставку повільно, бо вона має бути вищою за очікувану інфляцію. Якщо прогноз справдиться, то ставка буде поступово знижуватися. НБУ вживає й інших кроків для поліпшення ситуації. Ідеться про регулювання банківського сектору, проведення стрес-тестів для фінансових установ та очищення системи від непрозорих або неплатоспроможних банків», – пояснив експерт.

Олександр Жолудь

Олександр Жолудь

Олександр Жолудь визнав, що на платіжний баланс України, а відтак і на інфляцію опосередковано тисне й досить жорстка фіскальна політика держави.

Але, на його думку, одне лише зниження податків не дасть змоги збільшити експорт і надходження валюти до України, і цим самим поступово уповільнити інфляцію. Оскільки, припускає він, бізнес в разі зменшення податкового тиску не лише нарощуватиме виробництво та експорт, а й закуповуватиме товари і послуги, збільшуючи імпорт, а це може спричинити певне вимивання валюти з держави і здешевлення гривні. Окрім того, непропорційне збільшення обсягів видачі кредитів у нинішніх умовах, до якого могло би призвести швидке зниження облікової ставки, означатиме, що в юридичних та фізичних осіб збільшиться кількість готівкової гривні, й частина її піде на валютний ринок. Тобто, така політика «дешевих грошей» може призвести до прискорення інфляції та зростання цін, попереджає Жолудь.

Утім, інший економіст, Дмитро Боярчук, наголошує, що нинішнє укріплення гривні, яке дозволило НБУ знижувати облікову ставку і стимулювати кредитування, свідчить про дуже відносну стабільність. Він доводить це, згадуючи про сировинну структуру економіки України, яка експортує переважно аграрну продукцію, метал і корисні копалини, відтак в разі дешевшання цих товарів у світі, вона втратить частину експортних надходжень, а гривня знецінюватиметься.

Як вихід Боярчук пропонує урядові, зокрема, дбати про переорієнтацію української економіки на виробництво високотехнологічних товарів та послуг, які мають високу додану вартість.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG