Доступність посилання

logo-print
08 грудня 2016, Київ 16:27

Рудницька: Україна нині більш захищена від російської музики – це шанс для українців


Український воїн-бандурист (фотографія із соціальних мереж)

Український воїн-бандурист (фотографія із соціальних мереж)

Київ – Від виступів у студентських клубах до тисячних стадіонів, від «Червоної рути» Івасюка до «Я не здамся без бою» Вакарчука, від «других-після-росіян» до перемоги на пісенному конкурсі «Євробачення-2016». Такий шлях пройшла українська естрадна і популярна музика. А яким буде її подальший поступ? Про це міркують музиканти, музикознавці, популяризатори поп-музики.

Зі здобуттям Незалежності, в Україні активніше почала розвиватися і культура. Сучасна українська естрада, як і шоу-бізнес у цілому, пройшли шлях «від хобі купки ентузіастів до світового визнання й прибуткової індустрії», зазначають українські музикознавці у публікації для видання «Кореспондент».

На їхню думку, українські музиканти відкривали Україну світові, завоювали популярність за кордоном, фактично доклавши зусиль для створення позитивного міжнародного образу Української держави.

Подібні процеси відбуваються у шоу-бізнесі після Революції гідності та початку військової агресії Росії проти України. З одного боку, українська спільнота об’єднала зусилля для підтримки держави та її культури, з іншого – українську сцену «звільнили» виконавці з Росії. Варто зазначити, що чимало відомих українських співаків та ансамблів виступали на сцені Майдану, тепер їздять з концертами до бійців Збройних сил і Національної гвардії України.

Але як і 20 років тому, так і нині увага держави до підтримки української музики (включно з популярною, тією, що звучить на естраді) мінімальна. Більшість сучасних музичних проектів митці реалізують за власний кошт або за рахунок меценатів. Про це Радіо Свобода розповіла автор і ведуча першого українського музичного хіт-параду «Територія А», співачка Анжеліка Рудницька.

Анжеліка Рудницька

Анжеліка Рудницька

Як і тоді, так і нині, політичні партії увагу приділяли, намагалися «прогнути» музику під свої інтереси, але цього ми не хотіли

«Початок Незалежності супроводжувало піднесення української культури. Однак усі тодішні ініціативи – наприклад, фестиваль «Червона рута», яка досі є прапором українськості й оновлення української музики – були приватними ініціативами. Держава нас не підтримувала, не виявляла до музичних проектів особливої уваги. Натомість, як і тоді, так і нині, політичні партії увагу приділяли, намагалися «прогнути» музику під свої інтереси, але цього ми не хотіли. Щодо нинішнього часу, то він навіть сприятливіший (для поп-музики – ред.), тому що за ці 25 років були відкриті ворота у музичний світ», – відзначила Рудницька.

Інформаційний простір України нині більш захищений від російської музики – це величезний шанс для українців

На її думку, на порядку денному для розвитку популярної музики України не лише підтримка талантів та їхня «розкрутка» у ЗМІ, а й підготовка «технічного персоналу»: звукорежисерів, музичних менеджерів тощо. Не менш важлива й «перевірка якості» самої поп-музики, яку робили експерти, поціновувачі музики й глядачі «Території А», каже Рудницька.

«Інформаційний простір України нині більш захищений від російської музики – це величезний шанс для українців. Наскільки вони готові цим скористатись – це вже інше питання», – визнає Рудницька.

«Х-фактори» української естради і шоу-бізнесу

Ознакою інтересу до популярної української музики фахівці називають мега-шоу, які демонструють українські телеканали та які приносять цим каналам високі рейтинги («Голос країни», «Х-фактор» та інші). Але насправді, такі шоу – це не що інше, як проекти міжнародного формату, телеканал платить власникам за ліцензію і зацікавлений у «розкрутці» не стільки самих учасників, скільки шоу як такого, зазначають експерти.

Тим не менше, як будь-які музичні шоу й конкурси, ці проекти заохочують до участі виконавців популярної музики, з одного боку, а з іншого боку, перемогу на них здобувають ті, чиї пісні й манера виконання сподобались певній категорії слухачів. Подібне має місце і на конкурсах та фестивалях української музики, які відбуваються у різних куточках країни. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода зауважила співачка, організатор міжнародного фестивалю «Пісенний Спас» імені Володимира Шинкарука Ірина Шинкарук. За її словами, в Україні вистачає талановитих молодих авторів і виконавців естрадної пісні, їм потрібен майданчик, де буде звучати ця музика.

Нині ми бачимо, що українська публіка готова слухати українську музику

«Нині ми отримуємо, або ж виборюємо, новий шанс на те, щоб українська музика звучала в ефірі і на фестивалях, і на концертах. Насправді, нині ми бачимо, що українська публіка готова слухати українську музику. Адже насправді є цікаві українські виконавці, є автори, які пишуть гарну українську музику. Ми у Житомирі організовуємо фестиваль мистецтв «Пісенний Спас» і в рамках фестивалю (на підтримку сучасної української музики) буде відбуватись конкурсна програма у трьох номінаціях: виконавець естрадної пісні, авторська пісня «Співана поезія» і конкурс конферансьє. Ми ставимо на меті дійсно відкривати нові імена як серед молодих виконавців, так і серед тих, хто пише музику», – зазначає Шинкарук.

Громадський діяч, засновник мистецького центру «Остання барикада» Олесь Доній в інтерв’ю Радіо Свобода зауважив, що проблеми, пов’язані з успішним розвитком шоу-бізнесу, треба розглядати у контексті державної гуманітарної політики.

Олесь Доній

Олесь Доній

Набагато більш важливо для України те, чим ми є по суті. Тобто сутнісні речі, і в цьому плані слід говорити про необхідність наявності стратегічної гуманітарної політики

«Потрібно розрізняти зовнішній імідж України і засоби для його покращення, та в цьому контексті використання музичної складової. Набагато більш важливо для України те, чим ми є по суті. Тобто сутнісні речі, і в цьому плані слід говорити про необхідність наявності стратегічної гуманітарної політики, яка б у себе вбирала розвиток і культури, і мови, й освіти, і міграційну політику, і медійну політику тощо», – зазначив Доній.

У цьому контексті Доній радить розглядати і наявне протистояння російської і російськомовної поп-музики та музики української, що особливо актуально за нинішніх обставин. Популярна музика є не лише складовою «культурної дипломатії», а й частиною «гібридної війни», наголошує експерт.

Після початку агресії Росії ми можемо бачити, що на кілька порядків зменшилась російська гастрольна діяльність

«У цьому плані розглядати окремо музику неможливо. І в цьому ж зв’язку можна сказати, що в музиці – один із потужних авангардів українськості, на відміну від, скажімо, кричущих проблем у кінематографі, де Україна наразі не може змінити повністю інформаційний продукт і «голку», на яку його «підсадила» Росія. А в музиці ми «російську голку» (фінансову, інформаційну підтримку – ред.) цілком можемо замінити. І нині, після початку агресії Росії, ми можемо бачити, що на кілька порядків зменшилась російська гастрольна діяльність і великі зали на цей момент заміщені українським продуктом. Інше питання – це якість українського продукту», – зазначив Доній в інтерв’ю Радіо Свобода.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG