Доступність посилання

10 грудня 2016, Київ 13:04

Брюссель – Нестабільність на східних європейських кордонах, зокрема, через російську агресію, а також виклики тероризму та міграції, змушують Євросоюз серйозніше ставитися до своїх оборонних та безпекових можливостей. При цьому, «Брекзит» може стати й доброю нагодою для створення основ майбутньої європейської армії. Так само, вихід Британії з ЄС не завадить Брюсселю продовжувати й розширювати свої миротворчі місії, а можливо, з часом посприяє і додатковим зусиллям співдружності для припинення війни на Донбасі. Про це Радіо Свобода розповів аналітик у сфері оборони і безпеки в Центрі європейських політичних досліджень Джованні Фалегом.

Вихід Британії з ЄС та, як наслідок, її можливе дистанціювання від європейської політики безпеки та оборони, неодмінно зміцнить німецько-французьке лідерство у цій сфері. Воно прийде на зміну французько-британському дуету, який був ініціатором та перебував біля керма європейських військово-миротворчих місій та операцій. Зокрема, як свідчать останні політичні аналізи, у Берліні все більше схиляються до думки, що саме Німеччина повинна проявляти себе значно активніше не лише у внутрішньо європейських та цивільних справах, але й загалом, у сфері міжнародної безпеки.

Міркуючи над наслідками «Брекзиту», у брюссельському Центрі європейських політичних досліджень дійшли висновку: тільки тісна співпраця між Францією і Німеччиною забезпечить достатню політичну вагу для прогресу інтеграційних кроків у спільній політиці безпеки та оборони Євросоюзу. Адже цьому істотно заважало британське «вето». Тепер, вважає експерт цього центру Джованні Фалег, «динаміка управління цією політикою зможе працювати реально й більш злагоджено». Зокрема, буде менше протидії створенню постійної військової штаб-квартири ЄС, – каже Фалеґ.

Що ж стосується України, то на найближчу перспективу, скажімо, в допомозі вирішення військового конфлікту на Донбасі, зусилля ЄС особливо не зміняться. Тобто, озвучена, євродепутатом від Литви Петрасом Ауштрявичусом, ідея розгортання на сході України європейської безпекової місії, хоча й існує, проте, далі наштовхуватиметься на деякі перепони.

«Проблема з Україною є, я б сказав, більш політичною. Водночас, абсолютно прийнятним є припущення, що деякі операції з боку ЄС триватимуть без змін – як із повним залученням Британії, так і за її участі, як третього партнера. Тож, питання, здебільшого, політичне, бо з операційної точки зору я не бачу великих проблем із розгортанням місій чи операцій у рамках Спільної політики безпеки та оборони ЄС, навіть без Об’єднаного Королівства», – пояснює експерт.

Водночас британський міністр оборони Майкл Фаллон зробив доволі однозначну заяву: «Брекзит» не змінить відданості британців справі європейської безпеки».

У будь-якому разі, перед тим, як Європейська співдружність залишиться без британців, пройде ще чимало часу. Але й після цього немає впевненості, що сфера безпеки на континенті й поза його межами, якою опікується військові місіонери від ЄС, постраждає через відсутність Британії: її можуть залишити в цій політиці в якості або асоційованого члена, або залучити на партнерських засадах, як третю сторону.

Джованні Фалег

Джованні Фалег

«Політичні дискусії та міркування, що існували до британського референдуму, продовжуватимуться й після. Тож «Брекзит» не має миттєвого впливу на операції та місії європейської спільної політики безпеки та оборони. В політичному сенсі правила гри теж не змінюються. Це стосується її місій по сусідству – і на східному, і на південному напрямку», – каже Фалег.

Водночас інтеграція у галузі безпеки та оборони, кінцевою метою якої може стати озвучене головою Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером, створення армії ЄС, без Британії стане більш вірогіднішою. Тим часом, на думку лідерів євроустанов, формування збройних сил Європейської співдружності не повинно дублювати, а натомість, має доповнювати сили союзу НАТО. Тому, процес їх створення – тривалий і кропіткий.

«В інтересах і ЄС, і її окремих країн-членів терміново поглибити співпрацю у цій критичній сфері. Особливо в часи, коли її сусідство стає все більш нестабільним, а загрози безпеці ЄС – чимдалі більш різнорідними. Але навіть без термінового створення армії європейського блоку держав, ми безумовно вже можемо досягти прогресу там, де Британія накладала свої вето», – каже експерт в інтерв’ю Радіо Свобода.

Джованні Фалег наводить приклади, де в безпеково-оборонній сфері ЄС можна було б досягти відчутних змін вже сьогодні: більше постійного структурно-військового співробітництва можна було б мати між окремими державами, скажімо, країнами Балтії та Центральної Європи. З іншого боку, могли б активніше залучатися права членів ЄС на заснування спільних безпекових ініціатив та операцій. Нарешті, каже брюссельський аналітик, нині з’явилася добра нагода для створення автономної військової штаб-квартири ЄС – тобто, досі відсутньої структури, яка б покращила безпеково-оборонне планування та координацію дій.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG