Доступність посилання

09 грудня 2016, Київ 00:08

В Україні громади за підтримки ЄС відновлюють пам’ятки історії та культури


Ілюстративне фото

Ілюстративне фото

Київ – Після того, як культурні пам’ятки України знищувалися цілеспрямовано і методично за радянських часів, відновити їх стає інколи дорого, інколи неможливо. Але деякі громади за підтримки Євросоюзу намагаються навіть руїни перетворити на центри просвіти або культури, щоб відновити тяглість історії та зробити так, щоб вона служила теперішньому і майбутньому їхнього міста.

Три українських міста – Жовква, Луцьк і Прилуки – у рамках проекту ЄС COMUS (Community-led Urban Strategies in Historic Towns – «Урбаністичні стратегії в історичних містах, скеровані громадою») для країн «Східного партнерства» – відновлюють пам’ятки історії та культури, в яких планують відкрити заклади культури та просвіти. Тобто місцеві громади за підтримки влади повертають «до активного життя» старовинні храми та палаци, перетворені за радянських часів на склади або зерносховища. І таким чином повертають місцевим жителям історію родин, міст та цілої України. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода розповіла заступник міського голови Прилук Тетяна Фесенко.

Вона повідомила, що прилучани, за даними проведеного весною анкетування, запропонували відновити старовинну будівлю архітектора Шкуратова, щоб відкрити у ній творчий (мистецький) центр. У будівлі після її реставрації планують розмістити художню галерею та місце, де митці проводитимуть майстер-класи, а письменники зустрічатимуться з поціновувачами своєї творчості.

Попри те, що наше місто фактично має тисячолітню історію, дуже багато міських пам’яток було втрачено. Втрачати ще наявні пам’ятки ми просто не маємо права!

«На превеликий жаль, попри те, що наше місто фактично має тисячолітню історію, дуже багато міських пам’яток було втрачено. Втрачати ще наявні пам’ятки ми просто не маємо права! Тому в першу чергу ми хотіли привернути увагу громадськості нашого міста, до самого об'єкту (будинку Шкуратова), зберегти його і використати таким чином, щоб будівля послужила громаді, щоб стала тим культурним осередком, який би перетворився на таке середовище, де могли би зустрічатись наші митці, молодь, щоб тут могли люди відпочивати цілими сім’ями проводили би своє дозвілля з користю», – пояснила Фесенко.

Жителі міста Жовква, що на Львівщині, планують впорядкувати територію історичного середмістя (яке збудоване у ренесансному стилі у 18 столітті) і поборотись за участь у проекті «7 чудес України».

Громада Луцька після консультацій з науковцями вирішила реставрувати кам’яницю 17 століття, яка міститься на площі Ринок і де розташований аптека-музей. Також у планах містян – реставрації старої Ратуші і створення там мистецького центру.

Нова стратегія культурних відносин ЄС «грає на руку» Україні – експерти

У червні цього року Європейська комісія ухвалила нову «Стратегію міжнародних культурних відносин», завдання якої – заохочувати співпрацю між ЄС і країнами-партнерами. Як зазначають європейські фахівці, культура як інструмент налагодження контактів між інтелектуалами і творчими людьми різних країн має зміцнювати взаємне порозуміння між народами. Не менш важливе завдання культури – її здатність відкривати історію держав і народів, як і історію взаємин між європейськими народами. У цьому контексті нового змісту набуває, наприклад, згадана вище програма COMUS, яка передбачає співпрацю Євросоюзу і держав-учасниць «Східного партнерства» задля відродження або ж відновлення пам’яток історії і культури.

Експерт Ради Європи Філіп Стейн наголосив, що проблема збереження і розвитку історичного середовища для європейських міст залишається актуальною, навіть попри те, що як національні законодавства країн-членів Євросоюзу, так і міжнародні акти з підтримки історичного середовища не дозволяють, наприклад, руйнувати старовинні квартали або добудовувати горішні поверхи у середньовічні садиби.

За словами Стейна, ситуація у державах колишнього Варшавського блоку (соціалістичного табору – ред.) вкрай складна. Але фахівець не радить покладати провину за знищення або доведення до руйнації місцевих пам’яток історії та культури виключно на корумпованих чиновників та інвесторів, які вважають за потрібне створювати сучасну забудову в історичному середмісті. Проблема є глибшою: зберігати історичні центри, старовинну забудову не можуть люди без «історичної пам’яті», сказав Стейн Радіо Свобода.

Мова йде не тільки про їхню фізичну реставрацію, а про перетворення їх на місця, де втілена історична пам’ять цього міста та його громади

«Проект є новим поглядом і новою методологією для реставрації пам’яток історії і культури. Наразі мова йде не тільки про їхню фізичну реставрацію, а про перетворення їх на місця, де втілена історична пам’ять цього міста та його громади. Для нас важливо залучити місцеву владу і громадськість до відновлення історичної пам’яті і перетворення руїн на центри просвіти або культури, де люди втілюватимуть політику, як я кажу, міську культурну політику», – зазначив Стейн.

Заступник міністра культури України Світлана Фоменко в інтерв’ю Радіо Свобода наголосила, що збереження пам’яток історії та культури – один з пріоритетів роботи міністерства. Проблеми реставрації та розвитку пам’яток вирішують фахівці Науково-дослідного інституту пам’ятко-охоронних досліджень, який працює при міністерстві, за участю незалежних експертів і громадських активістів. Одним з результатів такої спільної роботи експерти називають розробку концепції з реформування галузі.

Дещо інакша ситуація – у сфері надання культурних послуг, зазначає Фоменко. Так, відповідно до розпочатої урядом децентралізації – передачі повноважень з Києва на місця, місцевим громадам і чиновникам, місцеві органи самоврядування самостійно вирішуватимуть, які з пам’яток реставрувати, як поширювати інформацію про них серед містян і потенційних туристів. Якраз у цьому і містяться певні ризики для цієї сфери, зазначила фахівець.

Мине рік або два – і ті люди, які тепер пишуть про оптимізацію, будуть думати, як повернути цю бібліотеку або клуб. Але тоді вже будуть втрачені ресурси

«На жаль, у міністерстві зараз багато запитів від областей і районів щодо закриття сільської бібліотеки або клубу. Звичайно, це аргументують нестачею коштів й оптимізацією надання культурних послуг. Ми ж розуміємо: мине рік або два – і ті люди, які тепер пишуть про оптимізацію, будуть думати, як повернути цю бібліотеку або клуб. Але тоді вже будуть втрачені ресурси і майно. Тож ми це все намагаємось зберегти», – повідомила Фоменко.

На її думку, підтримка Євросоюзу дозволить не лише зберегти в українських містах і селах заклади освіти і культури, але і відновити зруйновані пам’ятки, тим більше, що європейці підтримують такі ініціативи фінансово і своїм досвідом.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG