Доступність посилання

05 грудня 2016, Київ 10:32

«Я завдяки американським медикам повернувся до активного життя» – Вадим Свириденко


Вадим Свириденко

Вадим Свириденко

Київ – Ветеран АТО, киянин Вадим Свириденко візьме участь у 41-у міжнародному марафоні морської піхоти США восени цього року. Свириденко, санінструктор 128-ї гірничо-піхотної бригади, у лютому 2015 року під Дебальцевом потрапив у полон бойовиків, а після звільнення прийшов до тями в операційній, де лікарі ампутували йому обморожені кисті й стопи. Після тривалого лікування, протезування й реабілітації у США боєць повернувся до Києва і опікується проблемами побратимів – учасників бойових дій на сході України, які отримали там серйозні поранення. Про реабілітацію у США та нинішні проекти Вадим Свириденко розповів Радіо Свобода.

Реабілітація, яку я отримав в Україні, – це результат допомоги ветеранів афганської війни, вони пройшли ці випробування і свій досвід передають нам

– Під час 8-місячної реабілітації та протезування у США я отримав унікальну змогу побачити, як працює американська реабілітаційна система – логістика, технології тощо. Фактично я здійснив своєрідну «американську мрію», побачивши, як держава ставиться до своїх військовослужбовців, які для солдатів та офіцерів створені умови для служби й для реабілітації. На жаль, порівняти систему забезпечення військових необхідним медичним устаткуванням, їхнє лікування й реабілітацію в Україні і Сполучених Штатах неможливо: це речі, які не піддаються порівнянню. Реабілітація, яку я отримав в Україні, – це результат допомоги ветеранів афганської війни, вони пройшли ці випробування і свій досвід передають нам, учасникам АТО.

– А де Ви отримали необхідне лікування?

– Перше лікування, за медичними показниками, я отримав у Дніпрі. Потім – ампутація стоп і кистей у Києві. Не маю претензій до українських лікарів, оскільки вони за тих обставин все зробили правильно. Але реабілітація по-українськи дала нульовий результат. У лікарні мене відвідувала фізіотерапевт, вона працювала зі мною – масаж, вправи тощо. Але на ноги мене ставили «афганці», тренер з боротьби, які мене вчили ходити по коридору, по сходинках і інших місцях, де можна отримати потрібне навантаження. Завдяки їм до США я приїхав уже більш-менш підготовлений до протезування й тривалої реабілітації.

– Що запам’яталось у США?

– Насамперед, коли мене побачили американські фахівці, то сказали: «Ми бачимо, що з Вами працювали фахівці. Ви не «дерев’яний». А коли вони, у свою чергу, почали зі мною працювати, я на собі відчув: це добре підготовлені професійні реабілітологи, вони мають знання, досвід і обладнання, необхідне для того, щоб не просто поставити солдата на ноги, а повернути його поступово у звичне життя, у суспільство. Зі мною у США працювали реабілітологи, психотерапевти, які допомогли не одному бійцю, які «руку набили» на таких травмах, як у мене.

У США система реабілітації військовослужбовців існує кілька десятків років, тоді як в Україні вона лише розпочинає роботу

Заради справедливості варто наголосити: у США система реабілітації військовослужбовців існує кілька десятків років, тоді як в Україні вона лише розпочинає роботу. Я перебував у Сполучених Штатах вісім місяців і перед від’їздом встановив особисті рекорди: пробіг на протезах 5 кілометрів, проплив 1 кілометр!


На сьогодні я спілкуюся з нашими українськими бійцями, намагаюсь передати їм свій досвід – заходжу до військового шпиталю і просто хлопцям, в яких ампутовані кінцівки, розповідаю свою історію. До поранених заходять інші колишні бійці, які теж пройшли через ампутацію й протезування і змогли повернутись до звичного життя. От нещодавно познайомився із Сашком Чалапчієм – дуже позитивна людина! Олександр втратив обидві ноги, проходив реабілітацію і протезування в Австрії, а нині має свій бізнес і ще й допомагає побратимам, підтримує поранених.

– А як Ви опинились серед тих, хто візьме участь у марафоні морської піхоти США?

До марафонського пробігу американці запросили поранених бійців або таких, що втратили здоров’я під час бойових дій, ветеранів Збройних сил України

– Нашу громадську організацію «Українська асоціація інвалідів АТО» запросили організатори марафону – благодійний фонд Allied Forces Foundation. До марафонського пробігу американці запросили поранених бійців або таких, що втратили здоров’я під час бойових дій, ветеранів Збройних сил України. Цей марафон вважають найбільшим з подібних у світі, щороку в забігах беруть участь приблизно 30 тисяч осіб. У рамках цих змагань проводяться забіги до 10 кілометрів. Щодо України, то це буде наш перший досвід участі в акції такого масштабу. Тому, перш ніж потрапити до «ветеранської збірної» України, бійці продемонстрували, сказати б, «силу духу і силу тіла», пробігши кілька кіл по атлетичній доріжці. Я теж біг, під час реабілітації у США забіги, фізичні навантаження були складовою моєї реабілітації.


– Де проходитиме марафон і чим він важливий для Вас і для України у цілому?

Під час марафону в Сполучених Штатах ми плануємо поспілкуватися з учасниками, серед яких – військовослужбовці і ветерани з Великобританії, Данії, Австралії, Канади, США та інших держав

– Забіг відбудеться у жовтні 2016 року, у Вашингтоні. Це перший марафон за участю бійців Збройних сил України, і наше завдання – не лише показати результат, не просто взяти участь – ми хочемо показати бійцям, які отримали серйозні ушкодження у зоні бойових дій і наразі проходять лікування у медичних центрах України, що їхнє активне життя не закінчується. Навпаки, для них починається новий життєвий етап, вони здатні здолати труднощі, повернутись до соціального і професійного життя. Це по-перше. По-друге, під час марафону в Сполучених Штатах ми плануємо поспілкуватися з учасниками, серед яких – військовослужбовці й ветерани з Великобританії, Данії, Австралії, Канади, США та інших держав. Будемо обмінюватись інформацією і досвідом реабілітації, нових методів і технік протезування, психологічної допомоги й підтримки тощо.

– Ви сказали, що українська система реабілітації лише починає працювати. Які проблеми Ви б виокремили?

Ветеранам АТО, можновладцям, волонтерам варто поміркувати над тим, щоб збудувати бодай один повноцінний реабілітаційний центр й устаткувати його належним чином

– Як на мене, якщо досвід наші реабілітологи, психотерапевти, військові медики здобувають під час військових дій, то з місцем та обладнанням для реабілітації ситуація вкрай складна. Давайте говорити чесно, в Україні на сьогодні немає підготовлених місць для проведення тривалих складних реабілітаційних заходів. Бійцям пропонують проходити курс реабілітації у санаторіях або медичних центрах, які не пристосовані для реабілітації, тим більше, що путівки туди дають на термін 12-21 день. А справжня реабілітація – і фізична, й психологічна – триває довше. Тож наразі ветеранам АТО, можновладцям, волонтерам варто поміркувати над тим, щоб збудувати бодай один повноцінний реабілітаційний центр і устаткувати його належним чином.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG