Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 22:19

Багато міжнародних експертів серед реформ, які відбулися чи відбуваються в Україні, передусім називають реформу поліції. З такою думкою не погоджується український адвокат Дмитро Коробко, який зараз працює в Києві, але походить із Донецької області. Буквально цими днями він повернувся із Маріуполя, де зіткнувся із ситуаціями, які пояснюють, чому його думку щодо нової поліції не можна назвати оптимістичною. Про це він розповів в ефірі програми «Свобода сьогодні».

​– Я не погоджуюся з тим, що реформа взагалі відбулася стосовно правоохоронних органів. Тільки хіба що зміна форми. Нові шеврони, новий колір форми, але це не змінило суті.

– Чому Ви так вважаєте?

– Я розповім на прикладах, напевно. По-перше, скажу відразу, що я маю знайомих, і знайомих тих знайомих серед нової поліції, і я вже неодноразово чув від них, що вони або планують звільнитися, або вже звільнилися. Тому що ці люди – як ідеалісти – вони йшли реально щоб щось змінити, вони вірили в цю реформу і вони зіштовхнулися з оцим старим апаратом, з цією системою, корупцією, системою звітності там за, наприклад, затриманих, або за розкриті злочини – розумієте?

Назвали міліцію поліцією, але сутність лишилася та сама

Тобто вони зіштовхнулися з тим, що залишилося ще з часів Радянського Союзу. І вони зрозуміли, що це зламати нереально. А підлаштовуватися під цю систему – вони не захотіли. Тому ці люди звільняються. Вони побачили, що нічого не змінилося – от як я сказав, окрім зовнішньої уніформи, гірше стало хіба що. Назвали міліцію поліцією, але сутність лишилася та сама.

Дмитро Коробко

Дмитро Коробко

Я бачу вже як адвокат по роботі, щодня бачу, особливо якраз у Маріуполі, що під цією назвою «Поліція» насправді тут, в зоні АТО, про Київ я не скажу, хоча і там є прояви – але тут, у зоні АТО, створюється, принаймні в Донецькій області, Луганська не називаю, створюється фактично таке ханство поліцейське. Тобто, тут є керівник національної поліції Донецької області Аброськін, який переведений із Севастополя, і як ми вже багато разів тут зазначали – різні активісти, правозахисники (севастопольські зокрема), які знали його там ще – що це людина, яка фактично брала учать у тому, щоб передати, здати Крим росіянам, окупантам. Це, звісно, чутки, це не підтверджується документами. Кримські активісти розповідали, що він намагався отримати там посаду, якусь, яку йому обіцяли окупанти. Не отримав і після цього образився і поїхав в Україну.

– Безумовно ми повинні почути, або почитати, що сам В’ячеслав Аброськін говорить про той період, про який Ви наводите розповіді кримських активістів – ми спробуємо отримати його коментар. Але ось у четвер – на своїй сторінці у Фейсбуці пан Аброськін пише, вітаючи з Днем поліції 4 серпня: «В нас попереду ще багато роботи – поновлення закону на всій території Донеччини. Настане час і український прапор замайорить над звільненими від окупантів Донецьком, Горлівкою, Макіївкою, Дебальцевим. Україна понад усе! Служу українському народу!».

– Звісно, звісно! Він людина дуже медійна він любить розповідати про свої досягнення. Тому, я думаю, Ви почуєте цю думку.

– А якщо говорити зараз про реформу поліції загалом, приклади позитивного є в тому, що відбувається зараз?

На Сході місцеві мешканці бачать ті самі обличчя, тих самих людей, просто в новій формі

– Позитивне, можливо, і є. В тому ж Києві, де поліція, все ж таки, щось позитивне і робить. А на Сході – тут я не думаю так. Я би не сказав, що на Сході виросла якась довіра до них. Тому що тут якраз місцеві мешканці бачать ті самі обличчя, тих самих людей, просто в новій формі. Якраз у Краматорську під час засідання у справі Якута (є такий військовий, якого зараз судять), там місцеві мені розповідали, що серед цієї нової поліції вони бачать ті самі обличчя. Ті самі, що працювали раніше в міліції, ті самі, що під час захоплення сепаратистами Краматорська, Слов’янська співпрацювали з сепаратистами – ці люди вдягнули зараз форму поліції і працюють на тих самих посадах.

– Очільниця Національної поліції Хатія Деканоїдзе наводить цифри, шо свою роботу повернули близько 30 тисяч осіб по цілій Україні, які раніше працювали міліціонерами, а зараз вони пройшли переатестацію і працюють в новій поліції. Тобто ті самі обличчя бачити, якщо це люди, які дійсно пройшли переатестацію, це не суперечить даним…

– Якщо хочете, я Вам розповім, як проводиться переатестація. На конкретному прикладі, який був зі мною вчора. Я проїжджав блокпост між Маріуполем і Мелекіно – є таке селище.

Там стоять працівники батальйону «Івано-Франківськ» Національної поліції України. І хоча я казав, що я адвокат, вони в мене вимагали, щоб я їм дав свій телефон. Вони хотіли зняти інформацію, номер телефону, імейл, щоб відслідковувати мене. Я їм розповідаю, що це є грубим порушенням прав людини і порушенням прав адвоката. Це адвокатська таємниця – будь-які мої повідомлення. А вони нецензурною лайкою мені відповідають і обіцяють мені «відбити печінку» так, що я, вибачте, буду «сц..ти кров’ю». Це дослівно. Ось Вам нова поліція.

Чому вони стоять на блокпосту? Вони, звісно, не йдуть на передову. Вони приїжджають на блокпости і там, після якогось терміну (не скажу точно) перебування на таких блокпостах далеко від лінії фронту, вони отримують автоматично цю переатестацію.

– Ви зверталися з цією інформацією до відповідних інстанцій?

– Звертався. До речі, коли звертаєшся до місцевої Національної поліції нової... Ось я приїжджаю до райвідділку – в даному випадку Іллічівського району міста Маріуполя, але така сама ситуація по всіх районах, і я не можу попри те, що я адвокат і, зрештою, просто громадянин України, – я не можу не те, що зайти в будівлю (оточено цей райвідділ – оточений таким великим парканом залізним і приблизно метрів на 30 від входу, власне, до самої будівлі, все закрито на замок), там стоїть автоматник, за ним ще один і вони не пускають мене туди, щоб я просто подав заяву. Мені кажуть, що за мною вийдуть – я подзвоню і за мною хтось вийде, і мене забере, тоді я зможу туди зайти і подати заяву. Ость так працює зараз поліція.

Тобто громадянин, в якого щось трапилося, він не може туди зайти. Не те, що до будівлі, він через цей паркан не може пройти. Ось такий доступ у нас зараз до поліції. І це вони кажуть, що це не їхня ініціатива, а саме розпорядження з області. І так по всіх райвідділках міста Маріуполя. Як би Ви були просто поруч зі мною, я Вас би туди повіз і показав би. І Ви би спробували самі туди потрапити просто до будівлі поліції, не те, щоб там звернутися до когось.

– А цю інформацію Ви повідомляли в Києві до управління Національної поліції?

– Я звертаюся з цією інформацією до суду. Розумієте, у нас на все це потрібен час. Поки я звернуся до суду з заявою про визнання неправомірності цих порушень, поки все це розглянуть, пройде певний час, і тому не скажу, що це можна швидко зробити.

– Повертаючись загалом до реформи поліції – яких помилок можна було уникнути і як тоді варто було проводити, на Вашу думку, цю реформу?

У нас якраз така система – яку можна змінити тільки розрізанням. Я не кажу, що насильством. Я маю на увазі докорінні зміни

– Вчора я читав книжку «Топологія Всесвіту». Далека, здається, тема від права, поліції. А от математика описує деякі системи якраз, що їх не можна змінити. Вони так створені, ці системи, шо їх не можна змінити простим згинанням, стисканням – їх можна змінити реально тільки розрізанням. І ось я читаю математику фактично і я розумію, що там йде мова про українську політику, про українську поліцію, суди. Тому що у нас якраз саме така система – яку можна змінити тільки розрізанням. Я не кажу, що насильством. Я маю на увазі докорінні зміни. І якщо українська влада хотіла б змінити в даному випадку поліцію, міліцію – цю систему правоохоронну, то треба було все ж таки, як на мене, звільняти абсолютно всіх, проводити дуже жорсткий відбір нових працівників поліції.

Всіх людей, які займали більш-менш вагомі керівні посади в тоді ще міліції до Майдану – мені здається, їх вже не можна би було брати на роботу в поліцію

Я розумію, що на якийсь час нам не вистачало би професіоналів з досвідом, зокрема, в слідчій роботі. Але все це ми вже колись проходили. Тобто півроку, рік, можливо, були б якісь складності. Але мені здається, що все ж таки це варто було б робити, щоб знищити цю жаливу корупційну страшну антинародну систему. Треба було повністю усіх звільняти і проводити дуже жорсткий новий відбір. І всіх людей, які займали більш-менш вагомі керівні посади в тоді ще міліції до Майдану – мені здається, їх вже не можна би було брати на роботу в поліцію. Вони вже зіпсовані, їх вже не зміниш, вони навчилися працювати, так би мовити, на пахана. Розумієте? За часів Януковича.

Соціологічні дані засвідчують, що українці, схоже, задоволені тим, як усе рухається щодо реформи поліції. Якщо раніше рівень довіри до правоохоронців тримався на 5-7%, то за останній рік соціологи фіксують рекордний ріст.

За даними соціологічного дослідження, яке в травні провели фонд «Демократичні ініціативи» та Центр Разумкова, переважно довіряють поліції 34,1% опитаних, повністю довіряють 5,6%, зовсім не довіряють 19,5%, переважно не довіряють 24,7%. За словами соціолога Ірини Бекешкіної, міліція таких високих показників довіри ніколи не мала.

  • 16x9 Image

    Людмила Ваннек

    На радіо Свобода від 1993 року, в українській редакції – від 1995 року. Закінчила Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого, працювала на сцені українських та німецьких театрів та на телебаченні. Переможець міжнародного конкурсу поп-музики в Сараєво. Редактор і ведуча програм «Світ у новинах», «Міжнародний щоденник», «Виклик», «Свобода сьогодні», «Свобода за тиждень», випусків новин. Багато працює над рекламою передач.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG