Доступність посилання

07 грудня 2016, Київ 11:10

Прогалини в розумінні Волинської трагедії є в обох сторін – польський історик


Варшава – Ініціатива депутата Верховної Ради Олега Мусія ухвалити постанову про геноцид українців у Польщі в 1919-1951 роках опинилася серед головних новин у польських ЗМІ. Український політик підготував проект документа у відповідь на липневу резолюцію польського Сейму, в якій Волинську трагедію названо геноцидом ОУН-УПА щодо поляків. Про ідею українського депутата критично відгукнувся спікер польського Сенату Станіслав Карчевський. За його словами, було б «погано», якби Верховна Рада ухвалила резолюцію про геноцид, вчинений поляками. Якої реакції можна сподіватися у Польщі, якщо український парламент підтримає ініціативу Олега Мусія? Про це Радіо Свобода запитало двох польських істориків – Казімєжа Вуйціцького та Анджея Росінського. Обидва беруть активну участь у внутрішніх польських дискусіях про відносини Польщі й України. Вуйціцький – представник польських ліберальних інтелектуальних середовищ, Росінський – консервативних.

Казімєж Вуйціцький каже, що він не здивувався б, якби українська сторона ухвалила симетричну відповідь на «волинську» резолюцію польського Сейму.

«Польську резолюцію я оцінюю як значною мірою однобоку. Ухвалення такого документа – це політичний жест, який свічить про певний польський патерналізм щодо України, – вважає він. – Ми не повинні собі таке дозволяти».

Казімєж Вуйціцький

Казімєж Вуйціцький

Вуйціцький сподівається, що українським парламентарям вистачить здорового глузду, щоб не ухвалити таку резолюцію, яка переведе польсько-українську дискусію про Волинську трагедію з історичної площини в політичну. «Якщо українська постанова буде витримана у відповідному дусі – зі збереженням усіх дотеперішніх декларацій про прагнення примирення, то вона може вплинути на те, що дві сторони почнуть дуже серйозно розмовляти на історичні теми. Я думаю, що на українському боці є прогалини в знаннях про події на Волині, але й на польському боці є такі прогалини, якщо йдеться про злочини й насилля щодо українців», – розмірковує Казімєж Вуйціцький.

Уявімо, що Верховній Раді не вдасться ухвалити добре продуманої постанови

За словами історика, відповідь Верховної Ради на «волинську» резолюцію Сейму, в якій було б сказано, що попри складне минуле поляки й українці повинні триматися разом, стала б початком «протверезіння» політиків. Якщо ж український документ буде гнівним і однобоким, то це погіршить двосторонні відносини. «Уявімо, що Верховній Раді не вдасться ухвалити добре продуманої постанови, тоді попереду у нас хвиля гострих політичних заяв, що ускладнюватимуть відносини між двома державами», – сказав Вуйціцький.

Головне – не допустити ескалації – Росінський

Історик і дипломат Анджей Росінський наголошує на тому, що «волинська» резолюція Сейму стосується історичних питань, а не сучасної політики Польщі щодо України. «Головне – не допустити до ескалації резолюцій, а історичну політику відділити від поточної», – каже він.

Росінський пояснює, що ухвалення польського документа про геноцид на Волині значною мірою зумовлене очікуваннями частини консервативного електорату правлячої у Польщі партії «Право і справедливість». Експерт нагадує, що в Польщі триває гостре політичне протистояння між цією партією та опозиційними до неї політсилами.

Анджей Росінський

Анджей Росінський

Росінський розповідає: «Право і справедливість» має в парламенті більшість, але ця більшість – це перевага лише в 5 голосів. Теперішня польська партія влади далеко не однорідна, серед її членів є політики поміркованих поглядів, але є також група, яка наполягала на ухваленні резолюції про геноцид. Тож ухвалення такого документа не в останню чергу зумовлене прагненням «Права і справедливості» зберегти парламентську більшість».

Історик наголошує, що резолюція Сейму – це документ, який не матиме політично-правових наслідків для української держави. Росінський вважає, що ухваленням резолюції «Право і справедливість» раз і назавжди поклало край дискусіям про трагічне польсько-українське минуле, які регулярно поверталися в польський парламент.

Ви маєте таку візію історії, ми – інакшу. Але це зовсім не означає, що Польща та Україна припиняють стратегічне партнерство

«У польському парламенті ця тема закрита. Тепер треба спробувати знизити температуру наших емоцій. Ви маєте таку візію історії, ми – інакшу. Але це зовсім не означає, що Польща та Україна припиняють стратегічне партнерство. Польща постачатиме в Україну зброю, навчатиме українських військових, а Україна й надалі захищатиме Європу від Москви», – додає він.

«Треба знайти і по-християнськи поховати загиблих з обох сторін»

Анджей Росінський сподівається, що одним із результатів польсько-українських суперечок про минуле стануть державні програми, спрямовані на з’ясування точної кількості жертв з обох сторін. «Треба знайти і по-християнськи поховати загиблих там, де є така необхідність. Створити так звані банки генетичного матеріалу, щоб можна було ідентифікувати замордованих – так як це зараз у Польщі роблять із рештками жертв сталінських репресій», – ділиться міркуваннями історик.

На думку експерта, підтвердженням того, що Україна залишається для Польщі важливим партнером, були проукраїнські заяви польського міністра оброни Антонія Мацеревіча під час липневого саміту НАТО у Варшаві. За словами Росінського, іншим промовистим фактом є те, що Польща не відновила малий прикордонний рух із Росією, який був зупинений у липні. Натомість вона відновила його з Україною.

Історик каже, що питання, які українська сторона має до польської у зв’язку з «волинською» резолюцією, будуть проговорені під час візиту президента Польщі Анджея Дуди до Києва, що запланований на 24 серпня. «Варшава не має намірів припинити стратегічне партнерство з Україною. Якщо у когось є такі підозри, то вони будуть розвіяні під час цього візиту. Те, що польський президент приїжджає на 25-річчя української незалежності, – це дуже промовистий жест у бік України, яка воює з Росією», – зазначив Росінський.

Експерт вважає, що польському та українському парламентам варто ухвалити спільну резолюцію – про засудження радянського геноциду поляків та українців і встановлення дня пам’яті жертв комуністичного режиму. На думку історика, така ініціатива була б гідною відповіддю Кремлеві, який польсько-українські суперечки використовує проти обох країн.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG