Доступність посилання

06 грудня 2016, Київ 14:37

«Міна десь метрів 10 від мене впала, і осколком мені вирвало повністю коліно», – розповідає львів’янин Володимир Кута, котрий втратив ногу на фронті, на блокпосту під Луганськом. Це сталося торік у січні, а сьогодні ветеран АТО уже повернувся до повноцінного життя: поновився на роботі електрика, виховує з дружиною двох діточок і майже призвичаївся ходити на протезі. От тільки складно, скаржиться він, кермувати автівкою. Механічна нога часом «тупить», коли треба натиснути на педаль.

Тож Володимир зрадів, дізнавшись, що при львівському заводі, де йому робили протезування, з’явився сучасний реабілітаційний центр із симуляторами автоїзди. Каже – потренується і зможе знову сісти за кермо.

У новому реабілітаційному центрі є все для того, щоб ветеран із протезом руки чи ноги зміг відновити втрачені побутові навички і не почувався безпорадним інвалідом. Тренажери, щоб заново вивчитись ходити, тенісний стіл і боксерська груша, щоб тримати м’язи в тонусі, кімната ерготерапії, щоб тренуватися нарізати штучною рукою хліб чи відкрити замок у дверях.

Ідея створити тут, при Львівському протезному заводі, реабілітаційний центр для поранених АТОшників належала волонтерам. Гроші, щоб відремонтувати колишні занедбані складські приміщення заводу і закупити все необхідне обладнання, зібрала українська діаспора Сполучених Штатів. Кошторис проекту склав 40 тисяч доларів.

«Ми зібрали гроші, побудували реабілітаційний центр. Тут абсолютно все було побудовано за гроші громади, від ремонту до обладнання, утеплення... все за гроші наших українців в Америці», – говорить Вікторія Воронович з «Міжнародного альянсу братської допомоги».

Реабілітаційний центр назвали іменем Маркіяна Паславського – американця українського походження, який два роки тому загинув у боях під Іловайськом. На відкриття центру його імені до Львова прилетіли з Нью-Йорка сестра і мати. Кажуть, Маркіян пишався б тим, що його ім’я послужило добрій справі.

«Не можу дочекатися, щоб вернутися до діаспори в Америці і показати їм знімки... Діаспора щедро давала дарунки і продовжує давати. Їм важливо знати, що то йде на добру ціль тут. Вони готові допомогти воякам, які йдуть на фронт. І бути щедрими... Мій брат дуже скромна була людина. Але така ініціатива йому б дуже сподобалася, був би дуже гордий», – зазначає сестра героя Олена Паславська.

«Я зараз приїхала з Америки, то як там хто чує, що щось таке створилося, то люди із захопленням радо помагають фінансово, хто скільки може на ту ціль», – додає мати героя, Орися Паславська, про щедрість українців США.

А побратими з батальйону «Донбас» добрим словом згадують «Франка» – таким був позивний Маркіяна. Війна триває, кажуть вони, і реабілітаційний центр, що носить ім’я полеглого товариша, допоможе багатьом живим.

«Недавно ще один наш бойовий товариш був тяжко поранений, йому відірвало обидві ноги. Ми їхали на відкриття цього центру і думали: ось є такий центр, тепер ми знаємо, що у нашого друга будуть ноги», – каже ветеран АТО Максим, позивний «Лекс».

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG