Доступність посилання

03 грудня 2016, Київ 17:48

Київ – Витратити гроші з державного бюджету на те, щоб купити щось «з відкатом», має стати неможливим, стверджують урядовці. З 1 серпня усі державні тендери і вся система державних закупівель в Україні здійснюються в електронному форматі – у системі ProZorro. Як повідомило Міністерство економічного розвитку і торгівлі, система ProZorro стала обов’язковою для центральних органів влади, комунальних підприємств та організацій, які «використовують кошти платників податків», включно з місцевими органами влади. Розробники програми вважають її вкрай важливою ланкою у системі боротьби з корупцією і реформуванням системи державних закупівель. Незалежні експерти, вітаючи запуск ProZorro, визнають, що ця система потребує вдосконалення, бо і її вже навчилися обходити.

Президент України Петро Порошенко у лютому цього року підписав закон про публічні закупівлі, який передбачає введення електронної системи ProZorro. Використання цієї системи електронних закупівель, як свідчить назва, робить систему прозорою, спрощує для уряду, місцевих органів влади та учасників тендерів процедури закупівель, мінімізує корупційну складову і дозволяє економити державні кошти, стверджують українські урядовці. На початок серпня у системі ProZorro зареєстровано понад сім тисяч організаторів торгів, які оголосили 147 тисяч тендерів на суму майже 60 мільярдів гривень.

За словами віце-прем’єр-міністра Степана Кубіва, запровадження ProZorro – складова реформи системи державного управління, яка передбачає, серед іншого, переведення документообігу в електронний формат і створення «е-уряду» – це так званий проект «Цифрова Україна», або ж DigitalUkraine.

Робота ProZorro – це 2,5 мільярди зекономлених коштів. Це ті кошти, які додадуть 10 відсотків коштів до держбюджету наступного року

«Це та інвестиція, яка має дуже велику додаткову вартість, яка змінить Україну з точки зору прозорості. Одна лише адміністративна зміна платформи – чи то реформи закупівель – це економія чотирьох мільярдів гривень, а робота ProZorro – це 2,5 мільярди зекономлених коштів. Це ті кошти, які додадуть 10 відсотків коштів до держбюджету наступного року», – зазначив Кубів на міжнародній конференції «Digital Ukraine».

За даними проекту Радіо Свобода #Точно, очікувана економія в системі електронних закупівель ProZorro станом на 1 серпня становить понад 2,5 мільярди гривень. Така інформація міститься на офіційному порталі аналітики Business Intelligence Prozorro, передає #Точно.

Систему електронних торгів, як і створення «е-уряду» Україна, впроваджує за підтримки Євросоюзу, де подібні до ProZorro програми функціонують у різних державах. ЄС зацікавлений у тому, щоб «цифровий союз» між Україною та Євросоюзом запрацював якнайшвидше. Україна з цією метою планує ухвалити відповідні законодавчі і технічні акти, пообіцяв Кубів. Європейська сторона вважає не менш важливим законодавче забезпечення захисту прав інтелектуальної власності як важливої основи для розвитку електронних технологій, про що повідомив українських урядовців єврокомісар Ґюнтер Оттінґер під час візиту до Києва.

Як обійти ProZorro: від змови учасників до «розмитих заявок»

Тим часом незалежні експерти вказують на можливість обійти правила системи ProZorro – а як саме, журналістам розповіли в аналітичному центрі «Ейдос» та українському представництві міжнародної організації Transparency International. Серед способів обходу ProZorro фахівці виокремили наступні: розмитий опис предмету покупки; відсутність у переможців документів, які необхідно було надати на момент подачі заявки; «виписування» умов під власних постачальників.

Так, у Київському міському клінічному онкологічному центрі під час закупівлі професійних німецьких швабр Vermop було зазначено, що предметом закупівлі є «пристрій з утримувачем та насадкою». Пропозицію в зазначеному тендері подав лише один учасник. 50 «пристроїв» було придбано за 123 тисячі гривень – тобто одна швабра коштує 2,5 тисячі гривень.

При цьому фахівці не радять розглядати незалежні електронні аукціони, як панацею або ж винятково ефективний засіб боротьби з корупцією у сфері закупівель. Експерти проекту ЄС Crown Agents наголошують: практика держав Євросоюзу і таких країн, як Албанія, Македонія, Росія свідчить, що існує багато випадків змови між суб’єктами господарювання – це роблять для того, щоб маніпулювати остаточною ціною і визначенням переможця аукціону. Так, застосування електронних аукціонів як окремої процедури у Росії не призвело до досягнення відчутних результатів у боротьбі з корупцією, а у Македонії зниження цін торгів на початку запровадження електронних аукціонів нівельоване подальшим підвищенням фактичної вартості укладених договорів, визнають європейські експерти.

Адміністратори системи електронних закупівель обізнані з подібними ризиками, які пов’язані не стільки з технічним, скільки з людським фактором, пояснила журналістам координатор платформи ProZorro Христина Гуцалова.

Нам би дуже хотілось, щоб ми запуском однієї системи подолали всі негативні явища, які у нас складались у державних закупівлях упродовж 25 років, – це була б ідеальна ситуація, якої ми, на жаль, ніколи не побачимо

«Нам би дуже хотілось, щоб ми запуском однієї системи подолали всі негативні явища, які у нас складались у державних закупівлях упродовж 25 років – це була б ідеальна ситуація, якої ми, на жаль, ніколи не побачимо. Адже не змінились люди, не змінились закупівельники, вони такі, якими й були. Звичайно, у перший час після запуску системи вони її намагались обходити», – каже Гуцалова.

За її словами, фахівці удосконалюють систему з урахуванням попереднього досвіду: адже центральні органи влади, підприємства-монополісти перейшли на ProZorro з 1 квітня цього року, а з 1 серпня підключились місцеві органи і всі комунальні підприємства.

Той факт, що перед повним запуском електронних торгів корупціонери намагались обійти ProZorro, свідчить про ефективність програми, стверджує заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов. Так, керівники кількох обласних управлінь державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України» намагались присвоїти бюджетні кошти в обхід електронних торгів, зазначив Нефьодов в ефірі телеканалу EspresoTV.

«Якщо ми кажемо, що в системі закупівель губляться до 50 мільярдів гривень щороку, то більша частина цих коштів потім знаходиться у когось в кишенях. І, напевно, ті люди, у кого ці гроші знаходять, аж ніяк не радіють від прозорих закупівель, від ефективної системи і так далі. Якби це іронічно не звучало, я бачу в таких кейсах позитив. Тому що це означає, що справжні корупціонери перед запуском системи все ще бояться і розуміють, що життя для них суттєво погіршується», – каже Нефьодов.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG