Доступність посилання

25 вересня 2016, Київ 06:44

Постраждалі за особливу віру. Кримські послідовники «Хізб ут-Тахрір»: переосмислення


Тата Шведова

Після анексії Кримського півострова ісламська політична організація «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі» («Ісламська партія звільнення») одразу ж потрапила в поле зору російських спецслужб. Більш-менш публічні члени організації і члени їхніх родин виїхали на материкову частину України, побоюючись репресій.​ У Криму «Хізб ут-Тахрір» активно протиставляв себе Меджлісу кримськотатарського народу. На материковій Україні партія також не підтримує такі дії кримськотатарських активістів, як блокада Криму чи питання автономії. (Початок тут, продовження тут).

– Ми з Меджлісом 20 років сперечались про те, що якщо людина входить до влади, то вона стає частиною системи. Або автономія кримських татар в Криму – в якій би формі ця автономія не була, вона буде світською. Це означає видання законів через парламент, тобто законотворча функція буде передана людям з усіма наслідками. З точки зору ісламу, мусульманам не можна видавати закони, – каже речник «Хізб ут-Тахрір» Фазил Амзаєв.

Фазил Амзаєв

Фазил Амзаєв

Але тут, на західній Україні, в першу чергу стоїть питання виживання і адаптації. Це стверджують як самі «хізби», так і представники промеджлісівської кримськотатарської спільноти.

– Спочатку ми зібрались тут за великим круглим столом – мусульмани, кримські татари. Це їхнє право, можливість самореалізації. За законом ми не маємо права засуджувати, забороняти, критикувати. Не розділяти точку зору – це наше право, – пояснює Енвер Бекіров, активіст львівського відділення громадської ініціативи «Крим SOS» і один із засновників благодійного фонду «Хайтарма». Бекіров стверджує, що саме зараз вони говорять однією спільною мовою цінностей.

У нас у всіх одна проблема – проблема Криму, дотримання нашої релігії, збереження ідентичності

– У нас у всіх, незалежно від політичних поглядів, одна проблема – проблема Криму, дотримання нашої релігії, збереження ідентичності. Ця проблема нас об'єднує. Це вся громадська діяльність, яка тут проходить. Іншої і бути не може, – погоджується з позицією Бекірова Руслан Аблямітов, власник кафе «Крим» біля Оперного театру у Львові. Це один із перших кримськотатарських закладів, який відкрили на західній Україні. У Криму ж Аблямітов відомий як один з організаторів мітингів і святкових заходів «Хізб ут-Тахрір» на півострові.

На думку Бекірова, різниця в поглядах серед кримських татар – це наслідки того, що адаптуватись у Криму їм допомагали більше мусульмани з інших країн, ніж Українська держава і громада.

– Розвивати нашу культуру, мову, відкривати наші школи тощо допомагала, наприклад, Туреччина. Дуже багато наших хлопців навчались, отримували духовну освіту в арабських країнах. У нас був тісний контакт з усіма мусульманськими громадами колишнього СРСР, зокрема і Кавказу. Тому кожен сам для себе зробив вибір, – каже Бекіров.

Він констатує, що за 2,5 роки, що кримські татари живуть на західній Україні, були спроби розгойдати ситуацію і налаштувати місцевих жителів проти мусульман із Криму. Але, запевняє Бекіров, місцева влада все-таки з повагою ставиться до будь-яких запитань, пов'язаних із реалізацією потреб мусульман. Не так давно у Львові відкрили великий ісламський культурний центр, названий на честь львів'янина Мухаммеда Асада. А зараз на площі Ринок працює виставка «Історія культури кримських татар», і громада Дрогобича доповнила її експонатами – предметами старовинного начиння.

Ситуація з кримськими татарами в Криму сприяє переосмисленню стосунків усередині самої кримськотатарської спільноти, вважає Фазил Амзаєв.

Те, до чого ми завжди прагнули, – об'єднувати мусульман під прапором, навколо ідей ісламу, а не лише «Хізб ут-Тахрір»

– Говорити про відмінності нашого одягу доречно тоді, коли на нас не наставлене дуло автомата. Сьогодні кримські татари всі поза законом. Це сприяє об'єднанню і тому, щоб не звертати увагу на подібні речі. Те, до чого ми завжди прагнули, – об'єднувати мусульман під прапором, навколо ідей ісламу, а не лише «Хізб ут-Тахрір». Ми тут не ставимо політичних цілей і не намагаємось очолити суспільство і повести за собою, – наполягає Амзаєв.

Експерт «Українського незалежного центру політичних досліджень» Юлія Тищенко, яка займається вивченням проблем кримськотатарської спільноти в Україні, вважає, що така демонстрація солідарності в середовищі кримських татар на материковій Україні – щира.

Юлія Тищенко

Юлія Тищенко

– Після анексії протиріччя зникли, оскільки тут ідеться не про релігійну ідентичність, а про національну. Тобто всі, кого гноблять, – вони всі наші. Раніше цього не було – була критика. Зараз ситуація змінилась, нас остаточно згуртував наш спільний ворог. І ворог тут зрозумілий, – коментує вона нинішні стосунки серед тих кримських татар, хто був змушений залишити півострів.

Вона також каже, що з боку Меджлісу мала місце критика не тільки «Хізб ут-Тахрір», а й інших релігійних громад, незалежних від ДУМК (Духовного управління мусульман Криму – ред.) – салафітів, хабашитів, ваххабітів.

«ДУМК співпрацював із Меджлісом, вони були в щільній зв'язці», – пояснює Тищенко.

Рефат Чубаров, голова Меджлісу, також заявляє про те, що боротьба російської влади з «Хізб ут-Тахрір» у Криму «невиправдано була винесена в перший ряд». Кримськотатарські лідери вважають, що «хізби» – це всього лише внутрішня проблема, з якою, в разі чого, вони здатні розібратися самостійно.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» 2003 року, внісши до списку 15 об'єднань, названих «терористичними». В Україні і в більшості країн Заходу вона може діяти легально.

Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG