Доступність посилання

26 вересня 2016, Київ 06:38

Державні закупівлі стали прозорішими, хоч лазівки ще залишились – Юрчишин


Система державних закупівель, що стала обов’язковою в Україні, дає можливість всім зацікавленим особам контролювати, кому і на яких умовах ідуть державні гроші, і саме максимальна публічність є найбільшим захистом для державних коштів, вважає з виконавчий директор «Transparency International Україна» Ярослав Юрчишин. Він наголошує, що система ProZorro постійно вдосконалюється, і навіть на самому початку виключає з торгів компанії з непрозорою власністю.

До цього в нас діяла система максимально закрита, де за доступ інформації ще доводилось додатково платити. Економія вже пішла на десятки мільярдів гривень

– До цього в нас діяла система максимально закрита, де за доступ інформації ще доводилось додатково платити. Зараз же всі майданчики, які проводять ці торги можуть підключитися безкоштовно, все навчання відбувається безкоштовно. І фактично економія вже пішла на десятки мільярдів гривень, і це дуже великий крок вперед. Тобто прозорість, транспарентність – це є великим шляхом до ефективності державних закупівель.

Ярослав Юрчишин

Ярослав Юрчишин

– Те, що вже було виявлено, можливості для того, щоб обійти цю процедуру, наскільки це є велика лазівка, як її можна закрити?

– Насправді дедалі лишаються певні механізми для замовника прописувати замовлення так, щоби більше сприяти потраплянню цього замовлення в конкретні руки. Я би не сказав, що це вже є така «проторена дорога» чи схема, якою може і користується більшість державних структур, але така можливість лишається.

ProZorro націлене на те, щоб був обраний товар за найменшою ціною. Дуже часто можна прописати параметри якості цього товару так, щоб на цьому мати можливість здійснювати певні маніпуляції. Але система вдосконалюється

Справа в тому, що ProZorro націлене на те, щоб був обраний товар за найменшою ціною. Дуже часто можна прописати параметри якості цього товару так, щоб на цьому мати можливість здійснювати певні маніпуляції. Але система вдосконалюється, ми як «Transparency International Україна» супроводжуємо громадський і бізнес-моніторинг процесів, який відбувається, власне, навколо ProZorro. Постійно діє команда розробників, які вдосконалюють вимоги до оголошення замовлення, і, власне, оголошення замовлення постійно вдосконалюється.

Для нас найближчим часом таким стратегічним завданням є встановлення параметрів якості замовлення

Тому для нас найближчим часом таким стратегічним завданням є встановлення і параметрів якості замовлення, що ще більше обмежить можливості неякісного виконання послуг чи поставки неякісних товарів, і відтак зменшить можливість для маніпуляцій. Так само діє комісія з оскарження за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», ця комісія є повністю незалежною.

З понад 140 тисяч торгів, які були проведені в системі ProZorro станом на кінець липня, 3,5 тисячі торгів було оскаржено, тобто дуже незначний відсоток. І з цих 3,5 тисяч понад 1,5 тисячі було вирішено в процесі медіації між учасником торгу і замовником, тобто замовник фактично визнав недосконалість свого замовлення, і змінив специфікацію, дав таким чином постачальнику послуг більш якісно підготуватися до торгів.

– Наскільки система ProZorro підходить для того, щоб включався механізм взаємного контролю? У Польщі кажуть, що дуже покладаються на цю систему, тому що люди, які працюють на цьому ринку, компанії-конкуренти, якраз зацікавлені в тому, щоби торги проходили якомога прозоріше.

Є кілька поясів контролю

– Отже, є кілька поясів контролю. Перший пояс контролю, незважаючи на те що, людина яка проводить торги, і людина, яка бере участь у торгах, може звернутися зі скаргою на результат ще до офіційного проведення проплати – це між учасниками торгів.

Далі включається комісія з оскарження, незалежна комісія, яка підтримується на грантові кошти, тобто незалежно ні від бізнесу, ні від держави, так званий третейський суд, третя сторона. Після цього, якщо вже не було оскаржено, певні системні речі в системі ProZorro можуть моніторитися громадськими активістами на базі просто глобальної аналітики – по регіонах, по сферах напрямку торгів. Спеціальні проводяться тренінги самою команди ProZorro, як діє система – для того, щоб можна було її контролювати громадським активістам, журналістам-розслідувачам.

І зараз, зважаючи на те, що з першого серпня переважно всі державні торги переведені в систему ProZorro, матеріали бази даних є набагато ширшими.

Система ProZorro заточена на те, щоб все, що в ній відбувається, було максимально контрольовано на різних рівнях. Правоохоронні органи можуть включатись

І четвертий рівень – це так званий рівень бізнес-аналітики. Зараз є понад 130 сертифікатів, з них 15 сертифікатів отримали детективи Національного антикорупційного бюро. Це – вже люди, які визначають за цілою базою даних певні системні речі, тобто як відбувається системне ухилення чи зловживання на якихось торгах, і, відповідно, в залежності від того, якої сфери це стосується, то чи Державна фіскальна інспекція, фінансова інспекція, чи Національна антикорупційне бюро може здійснювати своє розслідування. Система ProZorro заточена на те, щоб все, що в ній відбувається, було максимально контрольовано на різних рівнях. Правоохоронні органи можуть включатись.

– Чи відсікає система на самому початку компанії, які від початку не є прозорими, компанії офшорні, з непрозорою власністю?

Компанії, які на попередніх етапах були задіяні в корупційних схемах, до системи не допускаються. Стосовно офшорів, зважаючи на саме юридичне визначення цих сфер офшорних компаній, тут чіткої заборони немає

– Так, ті компанії, які на попередніх етапах були задіяні в корупційних схемах, до системи не допускаються. Стосовно офшорів, зважаючи на саме юридичне визначення цих сфер офшорних компаній, тут чіткої заборони немає. Ті компанії, які до кінця не відкрили своїх бенефіціарних власників, відповідно до законодавства України, не допускаються до системи, але ті, які відкрили, вони допускаються. Інше питання, що не всі бенефіціарні власники, які знаходяться в офшорних зонах наразі підлягають верифікації. Бо не всі юрисдикції дають чітку відповідь на те, хто є кінцевим власником цього ресурсу. Але це – умови вже навіть не українського, а міжнародного законодавства. Над цим теж працюємо, але це питання, напевно, на триваліший період часу.

  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

XS
SM
MD
LG